Економічний форум, який нині проходить у Львові, помітно відрізняється від попередніх уже тим, що нині Україна живе на кордоні з Євросоюзом. «Ми живемо в нових реаліях, де Польща є країною ЄС, і мусимо використати ті можливості, які 15 років тому використали в Західній Польщі на кордоні з Німеччиною, — говорить губернатор Львівщини Петро Олійник. Люди не пробачать, якщо ми також не зробимо цього». Серед проблем, які потрібно вирішити з допомогою інвестиційного форуму, Петро Олійник назвав розбудову транспортних коридорів, прикордонної інфраструктури, формування системи фондів, покликаних стимулювати європейську інтеграцію, регіональну співпрацю і, що є дуже важливим, — презентацію Львівської області та України загалом.
Однак Форум продемонстрував і деяке відчуття невизначеності, очікування покращення ситуації, яка викликала останнім часом спад інтересу іноземного інвестора до співпраці з Україною. Минулого року в економіку Львівщини вкладено $57 млн., а у першому півріччі цього — лише $18,9 мільйона. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій склав $360,7 мільйона.
Президент України Віктор Ющенко, який узяв участь у форумі, із сумом зазначив, що «нині в Україні ми маємо найнижчий європейський інвестиційний показник — 191 долар на одну людину, а на Львівщині взагалі 143 долари. «Ми втратили в 5 разів темпи інвестицій за ці останні 7 місяців… Тому крок за кроком потрібно демонтувати проблеми, які накопичилися». Торкнувся він і дуже наболілої для львів’ян проблеми — скасування вільних економічних зон — і пообіцяв, що найближчим часом уряд поставить питання так, що їхні інвестори не відчуватимуть себе обділеними. Позитивно має вплинути і обіцяне врегулювання фіскальної політики. З 14783 законодавчих актів, які діють в Україні і спрямовані на регулювання діяльності бізнесу, за словами Президента, половину буде відмінено. Навів він і такий приклад: для того, щоб взяти один гектар землі під забудову, треба отримати 32 рішення у стінах місцевої влади. Тобто підприємець має витратити чимало часу та енергії, а він мав би лише взяти участь у конкурсі та заплатити гроші, якщо він цей конкурс виграє. «Тому, починаючи з 4 кварталу, в кожній області буде проводитись те, що зараз відбувається у Львові — конкурс на отримання земельних ділянок під індустріальну та житлову забудову», — сказав Ющенко, — це стане правилом для всіх, хто хоче отримати землю.
Щиро кажучи, це — одна з основних ідей цьогорічного форуму. У Львові вперше в Україні започаткувати створення промислових парків, вирішили виділити земельні ділянки і залучити іноземні інвестиції — приватні та неприватні. Готували ці землі заздалегідь, розвивали відповідну інфраструктуру. У підготовку кожного такого промислового парку потрібно вкласти 10—20 мільйонів доларів. Це не так просто, і тим пояснюється малочисельність таких «парків».
Попри всі складності та проблеми, у Львівську область наразі вкладено інвестиції 45 держав світу. Наступного року, а саме у його другому півріччі очікується інвестиційний бум, вкладення з-за кордону мають бути в декілька разів більшими, ніж цьогоріч. Нині ж до найактивніших інвесторів можна віднести Польщу (19,1% від загального обсягу), Німеччину (14,7%), Угорщину (10,9%), Великобританію (8,1) та Швейцарію (7,8%). Проте за даними моніторингу входження в інвестиційну біржу серед держав, які цікавляться інвестиціями у Львівську область, перше місце сьогодні займає все ж таки Росія.
Найграндіознішим проектом виглядає задум групи американських та українських кампаній «БродАгроОіл». Вони планують побудувати у Бродах нафтопереробний завод, теплоелектростанцію та підприємство із переробки сільськогосподарської продукції. Роботи на першому етапі проекту — будівництві ТЕЦ і заводу з переробки нафти — розпочнуться вже цього року. Вартість цього проекту $3 мільярди, а термін окупності, за підрахунками спеціалістів, п’ять років. Працюватиме комплекс на сировині Каспійського та Близькосхідного регіонів. Річна потужність заводу вісім мільйонів тонн нафти (глибина переробки близько 95 %). Завантаження виробничих потужностей забезпечать нафтопроводи «Дружба» і «Одеса — Броди».
До комплексу входитимуть також і підприємства з переробки сільськогосподарської продукції на енергоносії. Таким чином фермерські господарства і сільськогосподарські об’єднання, розташовані у Західному регіоні України, отримають гарантований ринок збуту.
Проект був розглянутий на науково-практичній конференції провідними спеціалістами Інституту регіональних досліджень НАН України і пройшов аудит міжнародної організації Bau Consult Gmb. Підписаний з цього приводу меморандум між українськими та американськими партнерами, які спільно вирішили реалізувати проект (одним з них виступає НАК «Нафтогаз Україна»), на жаль, ще не гарантує стовідсоткової реалізації. Минулого року, до слова, нам обіцяли швидко побудувати концесійну дорогу, однак і досі її спорудження ще не почалося… На перешкоді став не надто сприятливий інвестиційний клімат.
З цього приводу можна навести думку голови правління ВАТ «Електрон Банк» Лариси Завгородньої. Вона вважає, що нам бракує прозорих правил для залучення інвестицій: спрощення порядку реєстрації в державних органах і прискорення терміну розгляду документів; ухвалення окремого законодавчого акта, що забезпечуватиме стабільні умови використання інвестицій на термін, необхідний для їхньої окупності (7—10 років). На її думку слід також законодавчо врегулювати пропорційне зменшення податкового тиску на інвесторів шляхом встановлення залежності між податковими платежами та кількістю створених робочих місць; ухвалити закон «Про акціонерні товариства», що регулюватиме права інвесторів на фондовому ринку, зокрема виплати дивідендів і проведення додаткових випусків акцій. Банкір також вважає, що слід встановити суворе покарання для чиновників, які вимагають хабарів. На останньому активно наполягав і Президент, буквально вмовляючи всіх учасників інвестиційного форуму: «Нікому не давайте хабарів, нікому не заносьте портфелів. Давайте із цією чумою боротися разом. Інакше інвесторів не дочекаємось».
