Європейська Бізнес Асоціація проаналізувала, що сталося в регуляторному полі країни за перші 50 днів роботи нової команди уряду. Що позитивно сприйняв бізнес, а на що скаржиться — доступно подано в інфографіці.
«50 днів — не термін для стратегічних змін, не термін, за який можна докорінно змінити ту або іншу систему. За 50 днів — не подолати корупцію, не навести лад у фіскальній, митній або податковій сферах. Але цього часу достатньо для початку перетворень. Щоденні, технічні речі, на які не звертає своєї прискіпливої уваги широкий загал і які на перший погляд можуть здаватися другорядними, є тим матеріалом, з якого будуються настрої та думки бізнес-спільноти. Іноді скасування того чи іншого бюрократичного перепону або усунення корупційної схеми є набагато важливішими для бізнесу, ніж гучні заяви посадовців про системні перетворення. Багато з того, що було зроблено, є спірним. Працювати є над чим. Ми продовжуємо моніторити зміни, долучаємося з експертизою та практичним досвідом бізнесу до процесу реформ, аби рубіж у 100 днів ми зустріли з кращими настроями», — коментує огляд виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
У блоці «що позитивного зробив уряд» члени ЄБА виділяють, по-перше, скасування ліцензії на ввезення засобів захисту рослин. До сьогодні імпортери, які ввозили в Україну високоякісні засоби захисту рослин, що необхідні в сільському господарстві, мали проходити формальну процедуру ліцензування. ЇЇ доцільність та прозорість викликала сумніви, пояснюють опитані ЄБА підприємці. Мовляв, чинне законодавство і без того передбачає належні та достатні засоби контролю якості імпортованих засобів захисту рослин — це їх державна реєстрація та механізми ринкового нагляду. Обидві процедури відповідають політиці ЄС у цій галузі. Отже, необхідності у додатковій бюрократичній процедурі ліцензування імпорту ЗЗР немає.
По-друге, підвищилася презентабельність та професійність державних діячів України, що, безумовно, позитивно впливає на імідж країни, а бізнес відчуває відкритість до діалогу.
По-третє, запроваджено касові апарати для відбілення бізнес-процесів у середовищі платників єдиного податку. На думку бізнесменів, це допоможе у боротьбі з тіньовими схемами та реалізацією контрабанди. Адже відтепер усі суб’єкти господарювання — малий, середній та великий бізнес — мають обов’язково використовувати касові апарати (або РРО).
Як ідеться в описі дослідження ЄБА, деякі підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, нерідко стають учасниками тіньових схем ввезення та реалізації контрабандної та контрафактної продукції. Серед інших негативних наслідків це сприяє зокрема підвищенню попиту на внутрішньому ринку країни на нелегально ввезені товари. Ми вітаємо такі зміни, адже вони сприятимуть детінізації економіки, створюють справедливі умови для всіх і повністю відповідають європейській практиці.
По-четверте, на одну бюрократично-корупційну схему стало менше: скасовано листи-підтвердження від Мінприроди про відсутність у товарах (наприклад, в косметичних засобах) озоноруйнівних речовин. У ЄБА зауважують: раніше бізнес був змушений витрачати багато часу на отримання листа-підтвердження відсутності озоноруйнівних речовин у товарах. Отримати його можна було лише в Мінприроди після перевірки документів, а не товарів безпосередньо, отже існувала можливість уникати процедури ліцензування імпорту товарів. До того ж імовірність отримання відмови містила в собі корупційні ризики.
По-п’яте, прийнято новий Закон про технічні регламенти та оцінку відповідності, за правилами ЄС. До сьогодні розробка та застосування технічних регламентів для різних виробів та товарів регулювалися дуже застарілими нормативами, які частково дублювали одне одного, не узгоджувалися між собою, та не враховували окремих положень Угоди про технічні бар’єри у торгівлі від 15 квітня 1994 року та вимог законодавства Європейського Союзу (ЄС), стверджують бізнесмени.
Відзначимо, що скарг у бізнесменів на роботу уряду таки більше. По-перше, члени ЄБА до «претензій» віднесли неможливість купити іноземну валюту. Для того, щоби, серед іншого, розрахуватися іноземною валютою за своїми контрактами, компанії змушені декілька тижнів перебувати в чергах на її заявку.
По-друге, замість задекларованого урядом зниження ЄСВ «білі» легальні компанії отримали збільшений ПДФО і ще більше податкове навантаження. Мовляв, у результаті прийнятого закону, компанії, які платили «білі» зарплати, отримали збільшений податок на доходи фізичних осіб із 17% до 20% на зарплату, більшу, ніж 14 000 грн. Натомість «сірі» компанії, які платять тіньову зарплату в конвертах, отримали від держави дисконт у розмірі 60% на ЄСВ.
По-третє, додатковий імпортний збір. У бізнесу — безліч питань без відповідей: коли запрацює додатковий збір, чи буде адаптаційний період, як нараховуватиметься збір та інше.
По-четверте, за словами бізнесменів, Кабмін досі не дає чіткого розуміння, які населені пункти належать до зони АТО — це дуже ускладнює діяльність бізнесу на всьому сході країни. Також, наголошують в ЄБА, це не дає можливості використати законодавчо встановлені тимчасові заходи для підтримки підприємців на сході — мораторій на нарахування пені та штрафів, проведення перевірок та автоматичне продовження дії дозвільних документів.
По-п’яте, ДП «Укрекоресурси» продовжує збирати близько 30 млн грн щомісяця з імпортерів на утилізацію використаної тари та упаковки, хоча де-факто системи дій щодо відходів і досі немає, відзначають в ЄБА. ДП «Укрекоресурси» має розробляти й організовувати роботу системи збирання, заготівлі та утилізації відходів. Де-факто, це підприємство є монополістом на ринку поводження з відходами упаковки протягом 14 років. Весь цей час компанії сплачують значні кошти за послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаної тари і пакувальних матеріалів (приблизно 30 млн грн сплачується щомісяця). Однак ефективної системи дій щодо відходів на зразок європейських досі немає.
Аналогічні схеми існують під час ввезення в країну мастил (олив), адже імпортер має заплатити, по суті, приватній компанії за послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил.
І шостим пунктом, хоч як це дивно, в ЄБА назвали створення монополії на ринку... природного газу. Постанова Кабміну №647 «Про порядок закупівлі природного газу промисловими, енергогенеруючими і теплогенеруючими (...) підприємствами», кажуть в Асоціації, фактично створила монополістичну модель ринку природного газу. Постанова передбачає, що промислові, енергогенеруючі та теплогенеруючі підприємства, зазначені в тексті цього документу, зобов’язані здійснювати закупівлю природного газу тільки у НАК «Нафтогаз України».
