Україна для ведення бізнесу, на жаль, поки не є достатньо комфортною країною. Призвичаїтися до української бюрократії та корупції важко тутешнім бізнесменам, що вже говорити про іноземних. Тому й відлякують вітчизняні ринки масового європейського інвестора... Утім, знаходяться й такі, що не лякаються можливих ризиків і успішно будують в Україні свій бізнес. Пропонуємо ексклюзивне інтерв’ю з відомим польським бізнесменом, що займається інвестиціями, аудитом, консультує міжнародні компанії в сфері фінансування й оподаткування. Власник фірми CeDePe з офісами у Варшаві та Лодзі Вітольд Запендовський чотири роки тому відкрив філію в Україні — у Львові. Таким кроком бізнесмен задоволений. І в свою чергу радить тісніше працювати з Польщею й українському бізнесу.
— Пане Запендовський, сьогодні Ви поважний бізнесмен. Розкажіть, як розпочинали свою діяльність...
— Народився я в звичайній сім’ї. Ріс без батька, мати працювала вчителькою. Згодом їздив на заробітки за кордон, працював вчителем, бухгалтером. Коли отримав диплом магістра з бухгалтерського обліку й аудиту, не міг уявити, що ця професія буде супроводжувати мене все життя. Та лише в 1993 році наважився закласти свій маленький власний бізнес, який з часом перейшов у потужний і прибутковий на території Польщі.
— Як часто ви буваєте в Україні? Що вас найбільше вражає?
— Я приїжджаю раз на місяць на 1-2 дні. Мені дуже подобається Україна. Я бував і у Києві, і в Харкові, на Волині і на Рівненщині. Але, безперечно, Львів є найкрасивішим містом, і це не тому, що там є моя філія, і не тому, що воно близько від кордону з Польщею. Мені дуже подобаються тамтешні люди, вони відкриті, привітні й щирі. Щоправда, коли я вперше їхав, то мені було боязко, але тепер я розумію, що немає в Україні поганого ставлення до поляків.
А що мене вражає? Контрастність регіонів — дуже бідні й багаті. Те, що еліта тримає владу у своїх руках і часто не розуміє суспільних проблем. Що люди живуть у значному економічному нерівноважному стані: як можна, заробляючи 800—1000 гривень, вижити при існуючих цінах? Всі посилаються на кризу, але ж криза є наслідком людських дій.
Хоча на вулицях, наприклад Львова, кризи немає, вона не відчувається. Навіть серед людей відсутній песимізм, чи то від того, що так багато туристів, чи то від того, що саме місто є позитивним.
— Ви добре знаєте специфіку ведення бізнесу у Польщі. Чим вона відрізняється від українських реалій?
— Різниця досить велика. Від стосунків між людьми бізнесових і не бізнесових кіл, до податкових систем. В Україні підприємці та й люди загалом приховують свої прибутки, в Польщі все навпаки. Відсутність корупції та незмінність права лише стимулює до ведення бізнесу. Існує багато різних спрощених методів для заохочення прозорості ведення власної справи. Велику роль у розвитку підприємництва відіграє державне управління. Чим менше держава втручається у ці справи, тим легше цей бізнес розвивається. Загалом в Україні тяжко розпочати власну справу, але якщо вже вдалося, то потім це якось іде. В Польщі провадити бізнес легше. Ті проблеми, що переживає тепер Україна, були раніше в 90-х роках і в Польщі. Зміна людської ментальності, нові покоління політиків та суспільства в цілому, визнання необхідності розвивання бізнесу в Україні, необхідність залучання інноваційних бізнесменів із новими ідеями є необхідною річчю для будь-якої країни, потрібною для її економічного та соціального розвитку.
— У чому переваги ведення бізнесу в Польщі і в країнах ЄС?
— У Польщі податкова система працює більш стабільно. В ЄС витрачається менше ніж в Україні часу на різноманітні бухгалтерські справи, звіти, облік. Впроваджено он-лайн бухгалтерію. Немає різких і необґрунтованих змін податкового законодавства. Хоча саме ведення бізнесу в Польщі останнім часом стає важчим. Ринок перенасичений різного роду підприємствами, місце знаходиться лише для інноваційних ідей, нового розв’язання. Головною перевагою є те, що ЄС всіляко підтримує розвиток малого і середнього бізнесу, дофінансовує інноваційні та перспективні проекти, надає кошти для відкриття власної справи тощо. Другою перевагою є те, що ринок Польщі — це ринок ЄС, і його без жодних перешкод можна розширювати далі в Європі та в усьому світі.
— Кілька пропозицій для людей, що хочуть відкрити свій бізнес (і планують вийти на польські ринки). З якими труднощами стикаються початківці?
— Перше — це недовіра. Часто в Україні між фірмами є погані відносини чи сумнівна, непевна співпраця. А в країнах ЄС зовсім інша картина. Тому потрібно інвестувати, працювати прозоро. Друге, це відмінність податкової системи Польщі та України. Будучи фахівцем цієї галузі, я бачу, як поступово долучається Польща до інших країн ЄС. І тут навіть не справа в членстві в Світовій організації торгівлі. Йдеться про інтеграцію і зрозумілі закони, про відкритий європейський ринок. Зайдіть у пересічний польський супермаркет, там ви побачите недороге португальське вино, іспанські кавуни, французький сир...
Звичайно, головне з чим зустрічається підприємець — це конкуренція, тому варто мати добрі пропозиції, щоб витримати цей тиск. Але я заохочую підприємців на розширення своєї діяльності на Захід. Аналіз ринку показує, що він є цікавим для українських фірм. Інвестувати у Польщу — це інвестувати в Європу, а це завжди вигідно й престижно. Самі ж поляки добрі бізнесмени. І створені добрі умови, що дають можливість розвитку для втілення українських ідей.
— Ваші поради, пропозиції для українських бізнесменів щодо ведення бізнесу на території Європейського Союзу.
— Українські бізнесмени повинні рахуватися з прозорістю європейської податкової і митної систем, регламентованими умовами ведення бізнесу. Гостра конкуренція та боротьба за ринки не повинні переходити межу закону. Наприклад, дуже важко прийти на Європейський ринок із тіньовим капіталом, тим більше небезпечно ошукувати податкові органи Євросоюзу, приховувати заробітки. Також потрібен високий фаховий рівень, знання законів і регуляторних актів. Важливим є й знання мов. Наприклад, моя фірма вільно володіє чотирма мовами: польською, англійською, російською та українською.
— У Польщі податкове законодавство дозволяє переказувати 1% річного податку від бізнесу на соціальні проекти чи неприбуткові громадські організації. Чи можете прокоментувати ефекти такої фінансової підтримки некомерційних проектів? Наскільки Ви як бізнесмен підтримуєте соціальні проекти?
— Благодійність є одним із невід’ємних елементів доброго бізнесу. Це дає потребуючим людям швидку й необхідну їм допомогу. Саме в таких чесних методах підтримки відчувається сила і цінність наших грошей, тому така допомога є досить ефективною. Держава ж не витрачає ані часу, ані своїх фінансів на такі речі. Ми знаємо, кому і на що даємо. Звичайно ж, довіра є тут чи не найважливішою. Хоча все це дуже легко перевіряється. У Польщі часто можна побачити соціальну рекламу некомерційних організацій, які потребують допомоги. В основному, це структури, які опікуються хворими дітьми, допомагають знедоленим. Я неодноразово підтримував такі організації й планую це робити й надалі.
