Одна із найпотужніших організацій підприємців — Федерація роботодавців України (ФРУ) — відсвяткувала своє десятиріччя. «Бізнес нарешті отримав потужний та дієвий майданчик, на якому можна обговорити свої основні проблеми і знайти шляхи їх розв’язання... Питання, які доводиться вирішувати, не завжди приємні, але в їх розв’язанні активно допомагає держава. І сьогодні, як ніколи раніше, бізнес готовий у відповідь підставити плече державі», — наголосив у своєму виступі голова Федерації роботодавців України Дмитро ФІРТАШ.
Розвиток внутрішнього попиту, імпортозаміщення і просування українських товарів на зовнішні ринки — головні напрямки співпраці роботодавців та уряду на найближчий час, натомість окреслив поле для спільної діяльності присутній на зібранні прем’єр-міністр України Микола Азаров. Саме це, переконаний прем’єр, допоможе Україні вистояти в умовах жорсткої торговельно-економічної конкуренції.
ЯК КУПУВАТИ УКРАЇНСЬКЕ?
Учасники ФРУ вирішили підтримати ініціативу уряду й Міністерства економічного розвитку і торгівлі про перегляд низки ставок ввізного мита в межах договору про Світову організацію торгівлі (СОТ). «Зробивши митні ставки на сировину та обладнання вищими за мито на готову продукцію, Україна фактично допомогла пережити кризу тим великим іноземним компаніям, які використовували український ринок для підтримки обсягів продажів своєї продукції. Разом із тим, Україна знизила свою інвестиційну привабливість», — зазначена причина бізнесової підтримки такої ініціативи у зверненні Федерації на адресу Миколи Азарова. Тож, переконані бізнесмени, потрібно це змінювати. «Світова практика свідчить, — ідеться у зверненні, — що розумне використання протекціоністської політики і захист національного виробника автоматично призводять до збільшення надходжень прямих інвестицій в економіку країни, створення нових робочих місць, зростання ВВП та обсягів сплачених податків».
Зокрема, якщо держава подбає, аби левова частка бюджетних грошей на закупівлі продукції потрапляла українським, а не закордонним виробникам, то стимулювання зростання національної економіки і зайнятості населення буде ще швидшим. «Купуючи іноземну продукцію, Україна підтримує економіку і зайнятість в інших країнах замість того, щоби підтримати свої підприємства та своїх людей. Щоб підсилити економіку, державні органи і держкомпанії повинні, де це можливо, відмовитися від імпорту продукції, яку можна купити в українських підприємств. Треба купувати українське», — деталізує пропозицію бізнесу голова ФРУ Дмитро Фірташ. За його оцінками, Україна щонайменше на 8 — 12 мільярдів гривень може скоротити імпорт, якщо під час проведення закупівель за бюджетні кошти перевагу надаватимуть вітчизняній продукції. Подібним шляхом пішло багато розвинутих країн. Так, у звіті Європейської комісії про застосування інструментів торговельних обмежень сказано, що в США міжнародні компаній мають доступ лише до 32% обсягів закупівель за державні кошти, в Японії — 28%. У Європейському Союзі з другої половині 2013 року планується запровадити низку норм, які створять подібні преференції також для європейських компаній. Проект цього документа перебуває на розгляді в Європарламенті. За словами Фірташа, найближчим часом ФРУ запропонує урядові провести нараду з участю представників усіх вітчизняних галузей, щоб розглянути механізми стимулювання українських компаній під час закупівель за держані кошти і за кошти держкомпаній.
ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЄСТР КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
Федерація роботодавців України також ініціює створення Національного реєстру контролюючих органів, які мають право перевіряти діяльність компаній, підприємств і суб’єктів підприємницької діяльності. «Сьогодні ані у підприємців, ані у влади немає чіткого розуміння, скільки контролюючих органів можуть перевіряти бізнес, хто визначає їхні повноваження, як довго інспектори можуть перебувати на підприємстві, які можуть бути санкції за порушення. Нам необхідно скласти повний перелік численних служб, інспекцій, адміністрацій, управлінь, працівники яких можуть прийти на підприємство і влаштувати перевірку. Наша мета — домовитись із владою про максимальне скорочення кількості контролерів та створення єдиного порядку проведення перевірок», — назвав одне з основних завдань для поліпшення бізнес-клімату в країні голова Федерації роботодавців України. Це потрібно, аби зрозуміти, в яких органів контролюючі функції дублюються, а де ці функції взагалі не потрібні. «Розуміючи це, ми зможемо аргументовано говорити про скорочення кількості контролюючих органів. А коли доведемо задумане до кінця, Україна стане більш зрозумілою для іноземного капіталу, для компаній, готових інвестувати в країну», — каже Фірташ. Підтримує скорочення кількості перевіряльників і один із найпотужніших міжнародних бізнес-партнерів України — Міжнародна фінансова корпорація (IFC). За її даними, 74% українських підприємств 2010 року відвідали інспекції контролюючих органів, як наслідок, прямі витрати бізнесу від таких візитів перевищили 3,2 мільярда гривень.
«Сьогодні через свою ментальність державний чиновник незалежно від законодавства виконує функцію, як когось зачепити чи дістати, а не стати партнером. Тому й утворилася ціла потужна армія перевіряльників, які не дають нормально працювати бізнесу, — розповідає «Дню» почесний президент концерну «Укрросметал» Григорій ДАШУТІН. За його словами, тиск перевірок особливо відчувають маленькі підприємства, і відбиватися доводиться, як правило, директорові. А коли ж тоді працювати, адже не встигла піти одна бригада перевіряльників, як на порозі стоїть уже інша? Тому такий реєстр, переконаний Дашутін, потрібно створювати і якомога більше скорочувати кількість перевіряючих органів.
Погоджується із запропонованим ФРУ набором проблем для розв’язання і президент Всеукраїнського об’єднання роботодавців «Укрлегпром» Олександр СОКОЛОВСЬКИЙ. Від галузі легпрому додає ще кілька проблем, які сьогодні турбують бізнес. Зокрема, як уточнює він у розмові з «Днем», заважає відсутність рівних правил гри для тих, хто працює чесно й у тіні. Легальні «швейники» платять податки, постійно потрапляють під перевірки, а тіньовики живуть спокійно. Утім, констатує він, і ці проблеми сьогодні почали вирішуватися, бо завдяки ФРУ влада більше стала прислухатися до роботодавців. І хай не всі, але хоча б частину питань вдається вирішувати, додає він.
