Бізнес в Україні адаптувався до економічної кризи шляхом «урізання» витрат, і тепер обрав стратегію жорсткої експансії ринку. За результатами п’ятого дослідження «Влив економічної кризи на українські компанії», проведеного компанією «Ernst & Young» спільно з Європейською бізнес-асоціацією, більшість провідних топ-менеджерів зберігають оптимізм, щодо збереження своєї долі на ринку. Окремі представники бізнесу на тлі скорочення об’ємів національного господарства заявляють про збільшення своєї частки у структурі галузі.
В цілому експерти «Ernst & Young» в ході свого дослідження відмітили три основні тенденції щодо впливу економічної кризи на українські компанії. 43 з 68 опитаних провідних вітчизняних та іноземних компаній, що працюють в Україні, занепокоєні скороченням доходів від продажів, 48 — відзначають негативний вплив економічного клімату на можливість капітальних інвестицій та 44 — погіршення умов щодо можливостей залучення капіталу і запозичень.
Проте деякі компанії виокремили і позитивні зрушення у сфері бізнесу в період економічної кризи в Україні. Так, 33% опитаних представників зауважили збільшення уваги до інновацій та дослідження нових можливостей бізнесу.
Список з п’яти проблем, про які ще з початку кризового періоду постійно заявляли українські бізнесмени, як показало вищезгадане дослідження, дещо змінився. На першому місці все ж залишилась девальвація національної валюти. А на другому — затримки оплати з боку партнерів та клієнтів. Цікавим та неочікуваним став вихід проблеми посилення конкуренції у ціновій політиці на третє місце у п’ятірці найактуальніших проблем українського бізнесу. Експерти ж кажуть, що цей факт не можна назвати парадоксальним. Оскільки, цілком очікувано було, що із зниженням об’ємів реалізації, які мають місце під час кризи, більшість компаній зменшили свої ціни та розробили дисконтні програми, аби зберегти а, може, й збільшити свою долю на ринку.
Хоча сьогоднішні економічні умови і продиктовані, як показало дослідження, конкуренцією в сфері цінової політики, та все ж більшість компаній шукає нових шляхів створення додаткової вартості для своєї продукції та послуг. А тому розпочали більш активну роботу з клієнтами, створюють новий асортимент продукції та запропонованих послуг. Разом з тим, ефективним механізмом боротьби з проявами кризових явищ український бізнес обрав скорочення витрат. Більшість компаній, а це приблизно 80%, скорочує адміністративні видатки, переглядає умови щодо оренди нерухомості й працює над підвищенням операційної ефективності.
Скорочення персоналу також залишається одним із основних заходів щодо зменшення витрат, коментують експерти. Наслідками економічної кризи в Україні вже в найближчий час стануть інфляція та безробіття, прогнозує керуючий партнер «Ernst & Young» в Україні, віце-президент Європейської бізнес-асоціації, Олексій Кредісов. Він зазначив, що більшість респондентів їхнього дослідження повідомили про наміри скорочувати чисельність працюючих у їхніх компаніях...
Український бізнес, попри те, що влада в кризовий період обрала позицію захисту населення, сподівається на сприяння держави і у сфері стабілізації та оздоровлення вітчизняного бізнес-середовища. І йдеться не про зменшення фіскального навантаження. «Бізнес, звісно, скористається з наданих податкових пільг, але не вимагає наразі їх», — говорить Кредісов. Все, що треба, аби допомогти українському підприємництву розвинутись, каже він, це подолання корупції та бюрократії. Чіткі, постійні, а головне — зрозумілі і прості правила гри — це ключовий фактор оздоровлення українського бізнес-середовища, кажуть експерти.
Тому законодавчу ініціативу парламенту щодо врегулювання кредитного ринку, зокрема в контексті заборони зміни відсоткової ставки по запозиченнях в односторонньому порядку, представники українського ринку сприйняли позитивно. Однак, кажуть, суттєво «погоду» вона не змінить. Адже проблема з кредитними ресурсами, серед ключових питань сьогодення українського бізнес-середовища, стоїть далеко не на першому місці.
Представники українського бізнесу сподіваються на позитивні зрушення вже після президентських виборів. А від нового президента очікують стратегії розвитку реального, а не лише декларованого, діалогу влади з бізнесом, боротьби з корупцією та зменшення бюрократії.
