У рамках державно-приватного партнерства приватна компанія виділить 2 мільйони гривень на підготовку потенційних студентів-хіміків.
На вихідних країна відсвяткувала свято останнього дзвоника. За попередніми оцінками, цього року шкільні лави залишили близько 191 тисячі випускників, тимчасом як у 2010 році — 340 тисяч. Отримавши шкільні атестати, колишні учні почали обмірковувати, до якого навчального закладу вступити, аби не прогадати та отримати хорошу роботу після завершення навчання. І це справді непросте питання. За оцінками експертів, після закінчення навчання більше половини студентів улаштовуються на перше робоче місце не за здобутою спеціальністю.
«Проблема більш ніж актуальна, — розповідає «Дню» директор департаменту з питань розвитку трудового потенціалу Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко. — Людина втрачає більше ніж 5 років свого життя без якихось гарантій після навчання влаштуватися за спеціальністю». Отримавши освіту, молодь часто стикається з тим, що здобутий фах абсолютно не потрібен на ринку праці. «І, на жаль, ця проблема стає все гострішою», — додає він. Кількість тих, хто йде працювати за спеціальністю після навчання, є мінімальною, говорить він. Улаштовуються лише ті, у кому з різних причин (чи через хороші оцінки, чи через цільове замовлення) зацікавлений роботодавець. За дуже приблизними оцінками, говорить Колишко, які різняться залежно від спеціальності та професії, не більше 20% випускників улаштовуються за отриманим фахом. Більше шансів, за його словами, має випускник із технічною спеціальністю (наприклад, інженер-технолог), аніж з гуманітарною (політолог, юрист чи економіст).
За підрахунками генерального директора GRS Україна Максима Немеша, після навчання не за фахом працюють близько 60—70% студентів. Причому проведене компанією в листопаді 2010 року дослідження «Роботодавець року для студентів» виявило цікавий факт: сумніваються в успішному пошуку першої фахової роботи після навчання аж 28,2% опитаної молоді.
Молодь свої робітничі амбіції зазвичай пов’язує з вищою освітою, яка принесе більший заробіток і престиж у суспільстві, говорить «Дню» директор департаменту розвитку соціального страхування Федерації роботодавців України Юрій Кузовой. Але амбіції всіх ринок не задовольнить — сьогодні немає такої кількості вільних місць.
«Вони все ще продовжують учитися на фінансистів та економістів, а країні вже потрібні працівники у виробничій чи вузькопрофесійній сферах», — говорить «Дню» Немиш.
За словами Кузового, молодь хоче бути не працівником, а, як мінімум, інженером (якщо це стосується технічної спеціальності). А ще краще бути економістом, бухгалтером, економістом, менеджером тощо. «Набагато нижчою є популярність робочих спеціальностей — токар, муляр та інші», — говорить він. Хоча, продовжує експерт, сказати, що токар на заводі отримує меншу зарплатню, аніж працівник бюджетної сфери, сьогодні не можна. На підтвердження своїх слів наводить статистику. Так, середня заробітна плата на початок квітня 2011 року в промисловості — приблизно 3 тисячі гривень, у секторі державного управління (через зменшення окладів та урізання надбавок) вона зменшилася до 2777 гривень, у галузі освіти — 1940 гривень, охорони здоров’я — 1693 гривень. Винятком є хіба що фінансова сфера — 5233 гривні, або в півтора рази більше порівняно з промисловістю. Тому молоді люди й хочуть бути фінансистами, підсумовує він для «Дня».
Від неправильного вибору втрачає не тільки студент, але й підприємство та економіка загалом. Якщо немає фахового робітника, підприємство має знайти адекватну заміну, перевчити, тобто витратити чимало грошей і часу, говорить Немиш.
Тому, на думку опитаних «Днем» експертів, потрібно комплексно вирішувати цю проблему. Починати зміни варто з оновлення професійних стандартів — своєрідної карти спеціальності, яка визначає систему навичок випускника інституту чи навчального закладу. Далі відновити систему виробничої практики, оновлювати матеріально-технічну базу навчальних закладів та вишів, прогнозувати попит на ринку праці та корелювати його дані з показниками держзамовлення. Для розвитку освіти також важливо підключати бізнес через механізм державно-приватного партнерства.
Упроваджувати останній тезис в життя активно заходилися в галузевому міністерстві. На першому засіданні Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України (МОН) (створена для залучення іноземних та українських інвестицій для забезпечення розвитку освіти та науки) було підписано партнерську угоду між найбільшою хімічною компанією України (групою компаній «Group DF») та МОН. Приватна компанія погодилася закупити нове обладнання для бази тренувально-підготовчих зборів українських команд до міжнародних олімпіад з хімії, а також профінансувати додаткові зимові збори української команди. «Для підтримки шкільної хімічної освіти в 2011/2012 році плануємо витратити близько 2 мільйонів гривень. Я вважаю це добрим початком і хочу заохотити інших підприємців в Україні замислюватися над майбутнім та інвестувати у розвиток освіти», — заявив глава Об’єднаного руху роботодавців України, голова ради директорів групи компаній «Group DF» Дмитро Фірташ.
«Ми хотіли б залучити приватний капітал представників ділових кіл для того, щоб на завершальних етапах мати більші можливості для реалізації науково-технічних пріоритетних напрямків», — додав після підписання угоди міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник. За його словами, окрім Федерації роботодавців України, діалог про державно-приватне партнерство в освіті триває з Українським союзом промисловців та підприємців, компанією СКМ, Всеукраїнською асоціацією хлібопекарів, асоціацією «Укрлегпром» та іншими. Планується, що експерти цих організацій залучатимуться для визначення обсягів держзамовлення, організації виробничої практики та для підготовки професійних і освітніх стандартів.
