У нас знову проблеми на «газовому» напрямку. Після тривалих переговорів прем’єрів Росії та України в Астані ми дізналися, що вони закінчилися практично нічим. А згадайте початок цього року! Черговий газовий конфлікт двох «братських» держав. «Героїчне» відстоювання інтересів держави на всіх фронтах оборони. Мирний газовий договір, який, на тверде переконання нашого уряду, вирішив на довгі роки всі питання українсько-російських міжгазових відносин! І що в результаті?
Давайте проаналізуємо це через майже півроку!
Чому Росія на це пішла? Чого вона прагнула? Якою була кінцева мета її дій?
Тоді чимало людей ставили ці запитання собі, друзям, фахівцям галузі, владі...
Але не самій Росії, не її владі! Розуміючи, що ніколи цілком відвертої й правдивої відповіді, якій можна довіряти на всі сто, отримати неможливо! То чому ж склалася така ситуація? Точніше, чому вона була штучно створена, і який тепер вихід з неї?
Є одне правило, яким я часто користуюся, намагаючись знайти відповіді на складні життєві питання: «Щоб знайти розв’язання проблеми, треба вийти із системи, в якій виникла ця проблема, й подивитися на неї з іншого боку і, якщо можна, з іншим підходом та іншою енергетикою». Давайте спробуємо, відсторонившись від сьогоднішніх проблем, які давно й наполегливо прогнозувалися експертами, проаналізувати ситуацію, що склалася, й окреслити можливі варіанти розвитку подій.
Практично весь світ охопила фінансова криза. За винятком обмеженої кількості людей, які заздалегідь знали через низку причин про наближення обвалу, для всіх інших «невтаємничених» це було справді шоком. Зокрема й для урядів провідних держав світу, в тому числі й Росії. Хоч би хто що стверджував, однозначного рецепту виходу з кризи ні в кого на сьогоднішній день немає, включаючи керівництво Росії. Починає руйнуватися «система обміну свобод громадян на відносну політичну й економічну стабільність країни», створена правлячою «елітою». У цій ситуації треба знаходити економічні виходи, шукати свіжі ідеї, залучати незаангажованих професіоналів або... перемикати увагу підконтрольних мас на інші проблеми. Останнє рішення — найпростіше й, тим паче, давно випробуване в різних країнах світу, в різний час, зокрема й у зовсім недавньому минулому. А найкращим інструментом такого рішення є маленька війна, яка мужньо згуртує «героїчне» населення проти зовнішнього ворога! За прикладами далеко ходити не треба, достатньо згадати Америку після 11 вересня або Грузію минулого року.
Війни бувають різні: на полі бою, із застосуванням збройних сил і зброї; на фінансових ринках, із застосуванням агресивної економічної політики, віртуальні, із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій і багато інших, із застосуванням різного набору інструментів знищення один одного, вигаданих людством.
Зараз у світі ми спостерігаємо цілеспрямовану сировинну війну. І вона відбувається за класичними правилами воєнного жанру — від присипляння противника позитивними політичними заявами з подальшою інформаційною артпідготовкою до різкого фінансового удару, підкріпленого «газовою атакою». Неправильно вважати, що ця війна спрямована проти всієї Європи. Аж ніяк ні. Цілеспрямованим вибором нашої країни театром бойових дій російське керівництво намагається показати іншому світові, «хто в домі господар» і на кого слід зважати, паралельно спробувавши приструнити неслухняного «стратегічного партнера».
Усе це абсолютно недавно здавалося реальним, але малоймовірним блефом. Але російське керівництво, незважаючи на очевидні фінансові втрати й втрату репутації, пішло на це конфронтаційне рішення. І складалося враження, що вони не знали, як з нього вийти... До кінця не були прораховані всі варіанти розвитку ситуації! Ніхто не чекав такого професіоналізму й оперативності українських газовиків, які в найкоротший час розвернули газові потоки й обігріли Східну Україну. Сценаристи всередині України та їхні ляльководи ззовні були в легкому шоці.
І нам треба було стояти. Нам треба було не їздити по близькому й далекому зарубіжжю, не доводити судорожно правоту й виторгувати цифри після коми, а спокійно й зважено давати факти й підкріплювати їх аргументами. У нас був запас міцності щонайменше на місяць, а нам треба було вистояти ще хоча б тиждень. І ми... здалися! Незважаючи на прогнозованість сценарію, про що постійно говорило чимало експертів, українська влада практично нічого не зробила, щоб запобігти йому.
Чого ж нам чекати в найближчому майбутньому, незважаючи на уявне тривале перемир’я?
Росія спробує будь-якими методами виключити Україну як самостійного транзитного гравця, при цьому встановивши максимально можливі ціни на енергоносії або виторгувавши максимально можливі політико-економічні дивіденди в обмін на низькі ціни. Різка реакція на домовленості з ЄС щодо реконструкції газотранспортної системи — лише одна ланка в ланцюжку стратегічних дій у цьому напрямку.
Євросоюз усіма методами намагатиметься вгамувати енергетичні апетити Росії й утихомирити її бойовий дух, при цьому ще активніше проводячи політику диверсифікації постачань енергетичної сировини й використання альтернативної та відновлюваної енергетики, а також пошуком нових видів енергії.
А що ж Україна? А ось це питання, на жаль, без відповіді! Прогнозувати, що робитиме українська влада в найближчому майбутньому — справа вже давно невдячна!
Відоме лише одне — ця ситуація дасть величезний досвід майбутній Новій українській владі, яка прийде з Новими ідеями, Новими цілями й змінить цю країну Новими підходами. Не мине й п’яти років, як ми побачимо цих людей, Україна приречена на це!
Що ж світ? А решту світу це підштовхне до знаходження абсолютно нового виду енергії, який відкине далеко назад наявні й звичні! Не мине й п’яти років, як ми з подивом побачимо це!
Тож спрямуймо сили, досвід, знання, віру та свою енергію на те, щоб це сталося якомога раніше!
СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ АЛЬЯНСУ «НОВА ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» Й ГАЗЕТИ «ДЕНЬ»
Раз на два тижні ми зустрічатимемося на сторінках «Дня», щоб обговорити шляхи формування енергоефективної економіки й підвищити енергетичну конкурентоспроможність країни.
Орієнтуючись на вас, шановні читачі, як на лідерів, на людей, які формують громадську думку в Україні, ми сподіваємося, що наш проект отримає від вас позитивні відгуки. Ми запрошуємо до діалогу: хочемо разом знайти найефективніші шляхи для того, щоб енергоефективність була основою особливого — енергозберігаючого — типу світогляду громадян України.
Запрошуємо вас до активного обговорення проблем енергоефективності на сайті Альянсу — www.newenergy.org.ua, а також чекаємо відгуків і пропозицій за телефонами: (044) 254 36 91, (044) 254 36 93.
Майбутнє нашої держави — у наших руках!
