Німецький бізнес має намір перейти у відносинах з Україною від слів до реальних справ. Директор Східного комітету німецької економіки Райнер Лінднер розповів у понеділок столичним журналістам про свій проект створити в нашій країні «енергоефективне місто». Щасливий вибір ліг на Жовкву (Львівська область), де невдовзі в рамках цього проекту застосують найсучасніші німецькі технології. Надалі Лінднер мріє поширити цей досвід на багато інших українських міст, що, на його думку, дасть змогу нашій країні зменшити залежність від імпорту енергії.
«Я хочу, щоб ви знали про наші можливості в різних сферах та галузях: у питаннях енергоефективності, машинобудування, сільського господарства, охорони здоров’я та інших сферах», — зазначає гість України, який добре уявляє собі політичні та економічні проблеми, що існують в нашій країні. Водночас він не бачить особливих перешкод для економічних відносин між нашими країнами. «Ситуація з бізнесом в Україні в посткризовому режимі досить добре розвивається, торгівля між Україною та Німеччиною зростає і становить плюс 20%», — наголошує директор. Щоправда, він розуміє, що цим далеко не вичерпуються можливості України, яка має, за словами Лінднера, «величезний потенціал». В обгрунтуванні було наведено вражаючі цифри. Якщо товарообіг між Німеччиною та Україною становив 2011 року 7 мільярдів євро, то між Німеччиною та Росією — 75 мільярдів, а між Німеччиною та Польщею — 77 мільярдів євро.
Аби поліпшити торговельно-економічні відносини з нашою країною, директор Східного комітету (представляє інтереси близько 200 німецьких компаній і об’єднань) має намір відвідати низку регіонів України (Київську, Харківську, Кіровоградську, Вінницьку та Донецьку області). Заплановано зустрічі та круглі столи з губернаторами, представниками політичних та бізнес-еліт, журналістами. Зокрема, в Київської області професор Лінднер відвідає університет у Переяславі-Хмельницькому, де вестиме мову не лише про економіку, а й про історію нашої країни та її природні зв’язки з Європою, частиною якої вона спрадавна є, про сегмент малого й середнього бізнесу, без якого Україна, на його думку, не впорається зі своїми проблемами.
Професор називає парафування угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом дуже важливою подією і чекає, що «решта відкритих питань, які поки що заважають формальному підписанню цього документа», дуже швидко вирішаться. «2012 рік може стати не лише роком проведення чемпіонату Європи з футболу, — йдеться у статті Лінднера в одній з київських газет, — а й роком, коли Україна і ЄС остаточно об’єднаються». Професор вірить у те, що Україна може стати одним з європейських тигрів і навіть включає нашу країну, єдину з європейських, до групи «пост-брікських» держав, які невдовзі мають продемонструвати високі і стійкі темпи розвитку економіки.
Лінднер згадує про своє спілкування останніми місяцями з Президентом України Віктором Януковичем, прем’єр-міністром Миколою Азаровим і зазначає, що йшлося також і про «модернізацію газового простору в Україні». «Є нові імпульси в напрямі тристороннього консорціуму — проекту, який був започаткований ще 10 років тому, а нині (трансформується. — Авт.) через зміну геополітичної ситуації (газопровід «Набукко» не буде збудовано, як це планувалося, буде «Набукко-мінус», маленький або взагалі ніякого «Набукко» не буде). Через це Росія менш зацікавлена в дуже дорогому проекті «Південний потік», і тому питання про модернізацію ГТС України, через яку цей «Південний потік» вже і зараз прямує, стає вельми актуальним».
Відповідаючи на запитання «Дня», Лінднер зазначив, що стосовно консорціуму нині тривають переговори («ніхто не знає, яким буде їх результат, головне, що через 10 років вони знову розпочалися»). А щодо німецьких компаній, то для них, як вважає голова Східного комітету, «цікавішм є невеличкий проект, щоб ми фінансували, а саме частково, скажімо, модернізацію підземних сховищ газу. Тут є конкретні пропозиції навіть наших маленьких компаній, що спеціалізуються на модернізації застарілих компресорів». «Німецькі компанії зацікавлені брати участь у цьому процесі, — резюмує Лінднер, — але ще невідомо, в якому масштабі». Він не згоден з тим, що Німеччина і Європа надають перевагу в газовому питанні інтересам Росії, а не України, і ще раз наголошує, що «парафування документа про вільну торгівлю важливе саме зараз з огляду на зміну політичних параметрів, зокрема в Росії, і формування Євразійського простору. Мені б хотілося, аби Україна стала твердим учасником європейської інтеграції».
Діяльність Східного комітету німецької економіки в Україні набуває реальних обрисів. Мер Жовкви Петро Вихопень у телефонному коментарі «Дню» розповів, що 16-18 квітня в його місті відбудеться третє засідання українсько-німецької робочої групи з реалізації цього проекту. Місто готує презентації з відповідних проблем, а потім представники німецького бізнесу, Мінрегіону України, Агентства з національних проектів та ініціативи «Теплий дім» обговорять всі подробиці проекту і шляхи його фінансування. За словами мера, Мінрегіон вже залучив науково-дослідний інститут, який створює техніко-економічне обгрунтування проекту.
Можна сказати, що справа енергоефективності в Україні за допомоги європейців поступово набирає обертів. У вівторок «День» мав змогу ознайомитися з новим його напрямом, спрямованим на те, аби навести лад в електромережах, втрати в яких сягають в нашій країні 15% від електрики, що виробляється. За це завдання береться всесвітньо відома компанія General Elektric Energy та її департамент «розумних мереж». Відповідаючи на запитання «Дня», його директор Пітер Княжко сказав, що в Україні його найбільше вразив стан електромереж. «50% інфраструктур навіть на рівні дротів слід замінити, — сказав він і додав: — Інфраструктура енергетики в Україні дуже застаріла і потребує якнайшвидшої модернізації. Це — величезна робота». Княжко прогнозує, що її результатом стане зниження втрат у мережах, зокрема й від банального розкрадання, з нинішніх 15% до нормального європейського рівня (6%).
