З кандидатурою виконавця цього делікатного завдання сумнівів, схоже, не було — звичайно ж, пані Ольга Колінько. За час перебування на посаді заступника Генпрокурора вона вже не раз довела свій надзвичайно високий професіоналізм і здатність виконувати поставлені завдання з необхідною жорсткістю та масштабністю. Досить пригадати, як вона розібралася з головою Ужгородської міськради Ратушняком.
Нинішній її «хлопчик для биття» — електроенергетика — галузь, яка протягом усіх років незалежності була й залишається одним з головних полів битви вітчизняних фінансово-політичних кланів.
Є лише одна проблема — там, де наявні інтереси великого капіталу, діють фахівці найвищого гатунку. Вони, добре розуміючи, що подібні об'єкти перебувають «під ковпаком» правоохоронних структур і громадської думки, діють так, щоб і комар носа не підточив. Це, до речі, й підтвердилося.
У позовах до шести приватизованих енергорозподільних компаній прокуратура висуває єдине обвинувачення в тому, що нові власники обленерго не мали досвіду діяльності подібного роду, що було однією з умов конкурсу. Однак цей аргумент був, як кажуть, з порога відкинутий юристами компаній. «Досвід у нас є, — заявили вони. — А що стосується його рiвня, то в умовах конкурсу про це не йшлося».
Безпідставними виявилися обвинувачення «приватників» у низькому відсотку «живих грошей» під час розрахунку за електроенергію. Справдi, де той закон, який забороняє бартерні операції або сплату боргів векселями?
І вже геть смішною виглядає «страшилка», запущена Луганською облдержадміністрацією. Заступник її голови Валентин Дзонь вважає, що цілком можливо припустити, що приватні власники обленерго за декілька днів до президентських виборів можуть взагалі відключити рубильник. Однак в області є й інша думка: чиновники й самі не проти покерувати рубильником, причому як справжні його власники, й з усіма наслідками.
При цьому треба нагадати, що за приватизовані обленерго держава повністю отримала всю зазначену суму. Ці гроші становили третину всіх коштів, отриманих 1998 р. від приватизації держмайна. А загалом, як відомо, від приватизації 9 обленерго держава вже отримала 300 млн. грн.
Таким чином, «енергосправа» виявилася, як то кажуть, шитою білими нитками. У будь-якому суді звинувачення, висунуті проти приватних обленерго, будуть легко спростовані стороною, що захищається. Та й немає в нас поки що механізму реприватизації, який дозволяє повернути держпакет акцій.
Проте Генпрокуратурі це й не потрібно. Голова комісії, як і очікувалося, блискуче впоралася з поставленим завданням. Не розмінюючись на «дрібниці», вона представила на суд громадськості написану великими, соковитими мазками вражаючу картину масових зловживань і масштабну епопею боротьби з ними. У країні не залишилося практично жодного засобу масової інформації, який обійшов би увагою вітчизняний «енергогейт». Однак при цьому було досягнуто ефекту, протилежного очікуваному.
Будь-якій мінімально досвідченій у справі приватизації людині зрозуміло, що перемога в конкурсі на право придбати контрольний пакет акцій на такий ласий шматок, як обленерго, без санкції адміністрації Президента є практично неможливою. Ось чому скандал навколо процесу приватизації обленерго може стати великим козирем у руках суперників Леоніда Кучми в передвиборному президентському марафоні.
Така ситуація провокує чиновників поміркувати про усунення «надмірної лібералізації енергоринку», що може означати відмову від ринкових схем в енергетиці з переходом на повне держуправління в галузі. Більш того, ситуація навколо обленерго вплинула на рішення парламенту припинити приватизацію Миколаївського глиноземного заводу. А взагалі спроба Генпрокуратури створити прецедент реприватизації якнайліпше грає на руку передусім «лівим», які давно прагнуть поставити під сумнів не лише підсумки приватизації, а й доцільність економічних реформ, які проводяться в країні взагалі.
Так само не таємниця й те, що як мінімум половина приватизованих обленерго скупили компанії, підконтрольні Григорію Суркісу, який весь час твердить про свою підтримку позиції Президента. Проведена акція, безсумнівно, здатна посилити протиріччя всередині й без того потерпаючого через відсутність стабільності президентського табору.
На підприємствах Міненерго працює близько 459 тис. осіб. Схоже, в галузі не залишилося добрих вражень від роботи Генпрокуратури. Гадається, що не лише трудові колективи «Сумиобленерго» та «Київенерго», а й інших енергетичних компаній однозначно негативно відреагують на рішення (за протестом Генпрокуратури) Фонду держмайна анулювати результати пільгової підписки на акції цих ДАЕК. І саме це обумовлюватиме негативну настроєнiсть цих людей до кандидатури Леоніда Кучми в ході майбутніх президентських виборів.
І зовсім вже очевидно, що така брутальна спроба використати економічні проблеми в суто політичних цілях різко погіршить інвестиційний клімат в Україні. Удар нанесений по вітчизняних бізнесменах, які піднялися до рівня серйозного, великого бізнесу.
Отже, дуже скоро бумеранг, запущений Генпрокуратурою, може лягти на зворотний курс. Розмір отриманих при цьому «гуль» поки що важко визначити. Але кому ці «гулі» дістануться — ясно як день.
