У ці дні головною темою, яку обговорюють у містах та селах Хмельниччини, є бюджет області на 1997 рік. Навіть байдужі до політики та державних справ громадяни виявляють цікавість до того, яким чином обласна влада вирішила проблему розподілу коштів між обласним і місцевими бюджетами, адже це позначається на пенсіях та зарплатах бюджетників. А що вже й казати про більшість фінансистів із районних та міських рад, які просто здивовані способом, котрим скористалися для цього в обласній раді та облдержадміністрації.
Згідно з Конституцією України і чинним Законом "Про місцеві органи самоврядування", під час формування обласного бюджету мають враховуватися й розрахунки, які надані фінансовими органами районів та міст обласного підпорядкування. Проте цього не сталося. Бюджет області на 1997 рік було сформовано за старою схемою: цифри, за уподобанням центру, просто довели на місця. Райони та міста області міцно утвердилися в розряді дотаційних (окрім міст Славути та Нетішина, які виборсуються за рахунок діючої на їхніх землях Хмельницької АЕС).
Хмельниччина, як відомо, переважно сільськогосподарська область, а землеробство в Україні - неприбуткова галузь. Недивно, що найбільші після обласного центру міста з розвинутою колись промисловою базою - Кам'янець-Подільський та Шепетівка почуваються ображеними, бо саме вони переважно і відраховують податки. Залишаючи в своєму розпорядженні близько третини всіх коштів, облдержадміністрація прагне мати дійовий важіль для впливу на місцеві органи самоврядування.
Дива політичної еквілібристики демонструє в цій ситуації голова Хмельницької облдержадміністрації Євген Гусельников, що й недивно, маючи на увазі його досвід роботи у владних структурах та колишньому апараті КПУ. На його методи керівництва особливо гостро реагують депутати міськради Кам'янця-Подільського, який ще донедавна конкурував із Хмельницьким за вагомістю внеску в облбюджет, а нині промислово розвинутий Кам'янець переживає тяжкі часи. Недалекоглядна економічна політика та егоцентризм облдержадміністрації уповільнює (аби не сказати "заморожує") темпи його переорієнтації на інші способи заробітків. Адже тут діє Державний історико-архітектурний заповідник, який висуває Кам'янець на третє місце в Україні за кількістю унікальних пам'яток історії, культури, архітектури. За оцінкою фахівців ЮНЕСКО, місто могло б незабаром стати тією "куркою, яка несе золоті яйця" для державної скарбниці і для величезного прошарку населення, задіяного в туристичному бізнесі.
Власне, Кам'янець-Подільський - це яскравий приклад для аналізу головних конфліктних вузлів між обласним центром та окремими районами і міськрадами. Тут некоректність облдержадміністрації у ставленні до місцевих органів самоврядування найбільш очевидна. Кам'янець - місто, в якому кількість населення, зайнятого у непродуктивній сфері, надзвичайно велика. Та й структура міської промисловості особлива: переважають підприємства колишнього військово-промислового комплексу, машино- та приладобудування, будівельної індустрії. Тобто саме ті підприємства, які переживають нині найбільший занепад. Зовсім інша ситуація у Хмельницькому, який має непогані показники за рахунок підприємств харчової промисловості, що сплачують податки у міський, а не обласний бюджет. Намагання Є. Гусельникова "навчити жити й працювати" місцеві органи влади по всій області наштовхуються на глухе невдоволення. Адже всі розуміють, що досить непогані фінансові показники області підтримуються завдяки надходженням від АЕС.
На думку депутатів багатьох районних та міських рад, необхідність ухвалювати місцеві бюджети, жорстко обмежені вказівками згори, - дуже неприємна річ. Хоча знаючи, наскільки поступливими і слухняними можуть бути народні обранці у "глибинці", можна припустити, що все буде проголосовано так, як підказує обласне керівництво. А в Кам'янці-Подільському переважна частина депутатського корпусу має намір голосувати проти ухвалення міського бюджету на 1997 рік. Тим більше, що Є. Гусельников хоча й голосував за поданий бюджет, усе ж його не підписав (мабуть, намагаючись бути трошки схожим на Президента).
Проте не варто пов'язувати гостроту подібних колізій лише з рівнем професіоналізму облдержадміністрації. Загалом усі місцеві проблеми зумовлені передусім тим, що відбувається у Верховній Раді та в уряді України. І, схоже, розраховувати на їх розв'язання можна буде нескоро: для цього у владні структури повинні прийти нові люди з новими ідеями.
Хмельницька обл.
