Закон «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прийнятий українським парламентом 7 грудня, Президент України Петро Порошенко підписав 30 грудня 2017 року. І того ж дня він поставив свій підпис і під іншими законами з «бюджетного пакета»: про зміни до Бюджетного кодексу, а також про зміни до Податкового кодексу та деякі інші законодавчі акти. Названий пакет, як завжди, направлений на збалансованість бюджетних надходжень.
ЧИ ЗМОЖЕМО ДОСЯГТИ ЦІЄЇ МЕТИ?
Постійному представникові Міжнародного валютного фонду в Україні Йості Люнгману важко дати на це питання однозначну позитивну відповідь. «Ризики, які ми бачимо, полягають у дуже швидкому зростанні поточних витрат (темп їхнього зростання вельми перевищує номінальне зростання економіки) й у відчутному вповільненні деяких реформ. У сукупності це шкодитиме конкурентоспроможності України, а також загрожуватиме її борговій стійкості», — заявив Люнгман і зауважив також, що фіскальний дефіцит не повинен перевищувати запланований.
Така низька «бюджетна оцінка» з боку МВФ зумовлює пролонгацію його кредитної паузи для України. І така можливість не була секретом для нашого Нацбанку. Не випадково він раніше попереджав, що затримка з одержанням траншу МВФ загрожує стабільності в країні. У НБУ впевнені: без підтримки міжнародних фінансових організацій виплата $20 мільярдів держборгу протягом 2018—2020 років — маловірогідна.
Тому в Нацбанку пропонують почати перемови з МВФ про нову кредитну програму ще до завершення нинішньої. Але міністрові фінансів Олександрові Данилюку його дітище подобається, він вважає бюджет збалансованим і передбачає, що МВФ усе ж незабаром удасться переконати.
ЯК ОЦІНИТЬ БІЗНЕС?
І справді, в бюджеті можна знайти багато цікавих цифр, за якими, за бажання, можна побачити перспективу та необхідну віддачу. Так, на розвиток доріг виділено 47,7 мільярда гривень, на Фонд енергоефективності — 1,6 мільярда. 400 мільйонів гривень передбачено на програму з енергозбереження. Чималі кошти підуть на місця. Зокрема, 5 мільярдів гривень — на субвенції для соціально-економічного розвитку окремих територій, 1,9 мільярда — на субвенції з формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.
Ці вливання додатково забезпечуватимуться згаданими вище законами з «бюджетного пакета». Зокрема, активізації бізнесу повинні сприяти норми, які вдосконалюють порядок блокування податкових накладних і розрахунків їхнього коригування в Єдиному реєстрі. На захист вітчизняного виробника направлені зміни правил безмитного ввезення товарів на територію України, зокрема в міжнародних поштових і експрес-відправленнях.
Якісь і чималі гроші повинно забезпечити держбюджету поступове підвищення ставок акцизного податку. Підприємцям належить оцінити запропоновані Мінфіном заходи щодо стимулювання діяльності та лібералізації умов ведення бізнесу, захисту прав платників податків, а також щодо посилення відповідальності контролюючих органів за порушення прав суб’єктів господарювання.
Усе це ще не працює, але вже викликає скептичні зауваження навіть у середовищі правлячої еліти. Так, голова «Укрпошти» Ігор Смілянський називає норму закону, що обмежує ввезення товарів і посилок із-за кордону, спірним рішенням. Звісно, прибутки його відомства внаслідок цього можуть зменшитися.
ЧЕКАЄМО РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРШОГО КВАРТАЛУ
Економіст Андрій Вигиринський зауважує, що бюджет-2018 «верстався, виходячи з витрат, а прибутки під них підганялися». Зокрема, експертові не зрозумілі джерела для ще одного, нехай і невеликого, підвищення мінімальної зарплати. Наскільки це підвищення обґрунтоване, за його словами, стане зрозуміло за підсумками першого кварталу.
Але, в будь-якому разі, в бюджеті-2018 дуже багато ризиків. Один із них — збільшення боргового навантаження. Сюди він зараховує рішення Стокгольмського арбітражу, що зобов’язав Україну сплатити, за його даними, $1,5 мільярда (за іншими — $2 мільярди) за використаний російський газ, а також можливе рішення суду про повернення $3 мільярдів так званого боргу Януковича.
Крім того, експерт нагадує, що МВФ наполягає на подальшому підвищенні газових тарифів (на 19%) відповідно до постанови уряду, що нині діє. У МВФ при цьому аналізують, чи є в бюджеті гроші на додаткові субсидії населенню. «Також потрібно розуміти, що будь-який інвестор зважає на виконання програми співпраці з МВФ, — стверджує Вигиринський. — Якщо ми її не продовжимо, то можна вбачати, що реформи в країні не реалізуються, і вони (інвестори) почнуть думати, ризикувати їм своїм капіталом чи ні».
ЗАУВАЖЕННЯ МВФ СПОВНА ЛОГІЧНІ
«Бюджет «падіння» натягнули на нові «хотілки», а соціальна частина залишилася недофінансованою», — вважає експерт Економічного ділового клубу Ігор Гарбарук. Він погоджується з Вигиринським, що субсидій на послуги ЖКГ у бюджеті знову може не вистачити. На його думку, аграрії отримали від нового бюджету «віртуальну» підтримку, тоді як промисловості, яка 2017 року продовжувала падіння, навіть і вона не дісталася.
Разом із тим Гарбарук, як і Вигиринський, вважає, що з МВФ можна й потрібно і надалі співпрацювати. Їх підтримує голова Комітету економістів України Андрій Новак. Зауваження МВФ щодо бюджету він вважає сповна логічними. Більш того, на його думку, Держбюджет-2018 і закладені в ньому макрофінансові показники не реалістичні. Такий висновок він робить на підставі підсумків виконання бюджету-2017.
Показники минулого року виявилися набагато гіршими, ніж прогнозувалося в бюджеті, стверджує Новак. Так, зростання ВВП планувалося на рівні 3,5%, але склало 2%. Інфляція очікувалася в 9,1%, проте за результатами минулого року ми маємо 14%. На кінець року планувався курс 27,2 гривні за долар, а реально ми маємо — більше 28-ми, оскільки 2018 року перспективи виконання головного кошторису країни цього року, як вважає Новак, «також набагато гірші».
«НІ ГІРШЕ, НІ КРАЩЕ»
«Серед найбільших помилок українського уряду в економічній сфері 2017 року було ухвалення структурно неякісного Державного бюджету на 2018 рік, через що Україна не отримала мільярд доларів наступного траншу МВФ і пов’язаних із ним 600 мільйонів євро траншу Євросоюзу», — наголошує Новак.
«Щодо економічного реформування також не зроблено нічого», — стверджує він. Не проведена податкова реформа, про яку було так багато розмов. На його думку, те, що називають пенсійною реформою, насправді не більш ніж зміна умов нарахувань пенсій. Він зауважує, що пенсійна система в Україні, як і раніше, залишається однорівневою та солідарною, а накопичувальну систему передбачається ввести лише з 2019 року. При цьому податкова, бюджетна, грошово-кредитна, адміністративна реформи та реформа державного управління 2017 року навіть не пропонувалися.
«Якщо нічого не змінилося в економічній системі України торік, то економічні результати 2018 року навряд чи підвищаться порівняно з 2017 роком», — прогнозує економіст. На його думку, 2018 року вони будуть приблизно такими ж, як і минулого. «Простіше кажучи, не буде», — впевнений Новак. Унаслідок усього цього, на його думку, економічний результат 2018 року буде таким же низьким, як і 2017-го.
ЗАШКОДИТЬ... ДІЛОВІЙ РЕПУТАЦІЇ
«Без МВФ свої боргові зобов’язання протягом трьох наступних років нам буде дуже складно виконати, — зауважує Вигиринський. — Думаю, що ні уряд, ні міжнародні партнери не допустять цього. Але припинення або відтягування (фінансової допомоги) — це навантаження на платіжний баланс та золотовалютні резерви і як наслідок — девальвація й інфляція, які ослаблюватимуть рейтинги чинної влади. Тому ще раз наголошую, що співпраця з МВФ багато в чому є безальтернативною».
«Україна не виконала своїх зобов’язань ні перед Євросоюзом, ні перед МВФ, — констатує політолог-міжнародник Володимир Воля. За його словами, «ділова репутація країни від невиконання обіцянок міжнародним інституціям лише зазнає шкоди». Політолог упевнений, що витратну частину Державного бюджету-2018, скоріше за все, доведеться переглядати і збільшувати вже до весни. А МВФ чекатиме цього перегляду, щоб прийняти те чи інше рішення щодо наступного траншу. Воля сподівається на китайський кредит, який, на його думку, може бути наданий і не озираючись на МВФ.
