Завдяки своєчасному поданню проекту бюджету на 2017 рік, чи не вперше за останні роки суспільство отримало можливість ознайомитись з фінансовими планами влади на наступний рік. Особливо важливо для бізнесу зрозуміти перспективи економічного розвитку держави, якими будуть пріоритети на короткострокову перспективу, і чи зміниться курс реформ. Саме на ці питання мав би відповідати державний бюджет.
НА ЩО ПІДУТЬ КОШТИ?
Натомість який проект бюджету-2017 ми маємо сьогодні? На мій погляд, це черговий скопійований з минулорічного план видатків, без суттєвих покращень. Але, варто відзначити — без значних погіршень. Такий собі план заходів, який невідомо яким чином, але має призвести до зростання ВВП на 3%. Без виділених пріоритетів, без фінансування реформ.
За своєю суттю — це план фінансування державних органів влади та бюджетних установ. Кошти планується витрачати переважно на поточні видатки й на кілька програм у підконтрольній сфері діяльності, а також на проекти, що підтримуються міжнародними донорами.
МІЗЕРНІ ВКЛАДЕННЯ У ВВП
Частка інвестицій у ВВП з року в рік знижується. Якщо в Україні 1992 р. інвестиції у ВВП становили 39,1%, то 2007-го (в якому був інвестиційний пік) вони становили вже 27,8%. А останніми роками ця складова ВВП стрімко впала — до 15,3% (за методикою розрахунків МВФ, Economic Outlook 2016). Водночас країни, що розвиваються, вкладають удвічі або втричі більше й відповідно мають конкурентні переваги.
Україні як державі, що обрала шлях реформ потрібно насамперед зосередитись на стимулюванні саме цієї компоненти ВВП (інвестиції). В контексті бюджетного процесу це стосується державних інвестицій. Держава мала б давати гравцям на інвестиційному ринку чіткий сигнал про довгострокові наміри вкладати кошти в економіку. Підставити плече та стати надійним партнером.
Водночас ми спостерігаємо: видатки розвитку (кошти на будівництво, реконструкцію та інфраструктуру) скоротились майже вчетверо порівняно з піковим 2007 р. При цьому очевидною є тенденція, яка розпочалась ще 2014 року, коли видатки споживання склали понад 90% всіх бюджетних витрат. При цьому видатки розвитку ось уже три роки поспіль не перевищують 8%.
Частка видатків розвитку у ВВП у ці роки становить — 2,2—2,4%. Фактично коливання названих показників у період 2014—2017 (прогноз) є в межах 0,2%, з чого можна зробити висновок про «закостенілість» бюджетного процесу в останні роки. Відбувається копіювання та незмінність державної економічної політики останні чотири роки. А весь процес економічного реформування країни перетворився у «гру з нульовою сумою».
ДЕРЖАВА-ІНВЕСТОР ПРИПИНЯЄ ДІЯЛЬНІСТЬ?
Інвестиційна роль держави 2017 року буде практично відсутня. Лише 6 державних інвестиційних проектів підтримуватиметься на суму 1 млрд грн. Що це за проекти? Серед них — реставрація та пристосування Маріїнського палацу, реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ, проекти Національної академії медичних наук, будівництво дитячої лікарні «Охматдит» Ці проекти не створюють нових активів, виробництва які в майбутньому стали б джерелами доходів того ж бюджету.
На мій погляд, цим мільярдом, а краще ста мільярдами можна було б розпорядитись набагато ефективніше для економіки. Наприклад, фінансувати не 100% проекту, а лише його частку. При цьому збільшуючи загальний обсяг інвестицій в рази за рахунок інших джерел (приватних та залучених). Це не обов’язково мають бути державні інвестиційні проекти, важливо, щоб держава брала участь у приватних проектах як надійний партнер, і в майбутньому, можливо, продати свою частку в об’єкті, або, навпаки, бути повноправним партнером...Так діють країни Європи. Дуже гарний приклад Європейського фонду стратегічних інвестицій, який минулого року створив ЄС. Цей фонд планує за три роки перетворити кошти фонду в розмірі 21 млрд євро на 315 млрд євро інвестицій в інфраструктурні проекти, інноваційні технології, розвиток МСБ.
ГРОШІ ДЛЯ РЕГІОНІВ
На жаль, таких програм підтримки інвестиційної діяльності в проекті бюджету на 2017 рік не передбачено. Виключенням є фонд регіонального розвитку (ДФРР), але факти стосовно нього є невтішними. За три квартали 2016 року використано лише третина коштів ДФРР (942 тис грн із 3 млрд грн запланованих).
Що потрібно зробити для того, щоб в наступному році процедури пришвидшити, якісних проектів стало більше? Поки що немає таких пропозицій щодо змін у нормах законів чи постанов. При цьому на наступний рік суттєво передбачається збільшити кошти ДФРР. Заплановано збільшити фінансування ДФРР до 8 млрд грн. Більшу частинуз цих коштів (5 млрд грн) передбачено фінансувати за рахунок конфіскованого майна, яке ще треба відсудити та продати. Ризики очевидні: від недофінансування розпочатих інвестиційних проектів, довгобудів, затягування розвитку регіонів, до зниження інвестиційного іміджу.
ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ФАКТОР
На економічну діяльність, як і минулого року, спрямовуються незначні кошти — 6,9%. Це, щоправда, дещо більше минулорічного показника (5,3%). Також певною мірою збільшилась частка цих видатків у ВВП — з 1,6% до 2,1%. Загальнодержавні функції та видатки на соцзахист 2017 р. будуть, як і в минулі роки, лідерами державного фінансування — відповідно передбачається скерувати 5,5% та 6,5% від ВВП. Дещо знижено в структурі видатки на оборону, що також, на наш погляд, в умовах АТО є неприпустимим (з 8,9% 2016 року до 8,4% 2017-го). Утім, якщо прогноз щодо ВВП виявиться реалістичним 2017 р., то передбачається збереження видатків на оборонну сферу на рівні минулого року — 2,6% від ВВП. Також передбачається зменшити частку видатків на освіту з 4,8% до 4,3%. Позитивним зрушенням є незначне збільшення видатків на ЖКГ — з майже нульової позначки — на 0,3%, що є недостатнім, звісно, для забезпечення повномасштабної модернізації практично зношених основних фондів в цій сфері, проте, сподіваємось на закріплення позитивної тенденції у наступні роки.
ЦИФРИ, ЦИФРИ, ЦИФРИ
В економічній діяльності лідером зі збільшення видатків стала електроенергетична галузь — у 338 разів порівняно з поточними планами (з 0,02 до 5,9 млрд грн) і відповідно будуть здійснюватися заходи з підвищення енергоефективності роботи мереж і зменшення втрат у розподільчих мережах. Фінансування в основному здійснюватиметься за рахунок кредитів від Міжнародних фінансових організацій (МБРР, ЕБРР, KfW, ЄІБ) і направлятиметься на проекти з будівництва та реконструкції електростанцій та мереж.
Уряд запланував збільшення видатків на сільське господарство — з 0,18% від ВВП до 0,35%. В абсолютному вимірі — з 3,8 млрд грн 2016 р. до 8,4 млрд грн 2017 р. Крім того, Кабмін започатковує нову бюджетну програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». На її реалізацію Кабмін планує витратити 2,97 млрд, з яких 1,5 млрд планується фінансувати за рахунок конфіскованого майна (як вказувалось раніше, ймовірно тих надходжень не буде). Державна підтримка тваринництва збільшилася в 4,2 разу: закінчився пільговий режим оподаткування цієї категорії, і уряд можливо таким чином намагається це компенсувати. Також збільшилась в 12 разів фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі за однойменною програмою.
ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ?
Окремо слід відзначити скорочення у відсотковому значенні до ВВП видатків на обробну промисловість — з 0,08% до 0,07%. Саме ця сфера є такою, що випускає продукт з високою доданою вартістю, має інноваційне спрямування та може забезпечити економічне зростання. На мій погляд, ігнорування секторів обробної промисловості в державній політиці призводить до падіння темпів розвитку економіки.
Виходу з кризи не буде, якщо можновладці не переосмислять системи бюджетних видатків й не змінять її структуру зі споживання у бік розвитку.
ДО РЕЧІ
ТРИ ПОРАДИ ДЛЯ МІНФІНУ
Виходячи з політики економічного прагматизму інвестиції повинні стати пріоритетом №1 вже в бюджеті-2017. Зокрема, потрібно:
1 Закласти фундаментальні інституційні зміни для активізації інвестиційної діяльності. Зокрема, через створення спеціальної установи розвитку, яка має стати агентом уряду із залучення та вкладання інвестицій в економіку, експортно-кредитне агентство (ЕКА), вдосконалити питання ДФРР. Ці інституції мають стати інструментом залучення коштів на інвестиційні проекти;
2 Передбачити кошти для розробки інвестиційних проектів, які має фінансувати держава у наступні роки. Пріоритет державних інвестицій — проекти, що спрямовуються на розвиток соціальної, транспортної та енергетичної інфраструктури, а також проекти з продуктом, направленим на експорт та високі технології.
3 Виключити можливість фінансування бюджетних програм за рахунок низькоймовірних надходжень, зокрема конфіскованих коштів.
Закладення таких норм дозволить посилити ефективність бюджетних видатків, забезпечить прискорення економічного розвитку та майбутні надходження до бюджету.
