Після закінчення стрімкого бюджетного процесу-2008 громадяни України нарешті побачили передумови нормального розвитку країни. Та зрозуміло, що виконання бюджету перш за все залежить від стабільності та ефективності роботи української економіки, яка наприкінці минулого року відчула несприятливий вплив інфляційного сплеску. Новий уряд заявляє, що вже протягом першого піврiччя вгамує ціни. Та чи можна довіряти цьому за умов, коли саме новий бюджет багато в чому стимулюватиме інфляційні процеси і таким чином позначатиметься на ситуації у вітчизняному бізнес-середовищі?
Володимир ДЕМЧАК , директор асоціації «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну»:
— Коли бюджет вступає в силу з першого січня, а приймається 30 грудня, то для економіки — це шок. Економіка є достатньо консервативною, інертною. Вона потребує певного періоду адаптації до змін. А адаптуватися є до чого. Зокрема, існують діючі закони, які вказують: усі податкові зміни повинні прийматися і набирати чинності щонайменше за півроку до початку нового бюджетного періоду. Так і потрібно було діяти. Але у нас, виходячи з різного рогу реалій, трапилося інакше. Для економіки це — не нормально. І вона замість того, щоб iз січня плавно працювати, проходитиме адаптаційний період. Тому, шість—дев’ять місяців ми матимемо аврал... А тепер давайте поміркуємо, чи витримають підприємства та їхні менеджери, чи ні? У які перспективи це для них виллється?
От тут мені найменше хочеться бути пророком, бо часто наші керівники — люди, які закривають своїм тілом амбразуру і витягують економіку. І ми, як правило, виходимо з такої шокової ситуації з плюсом. Але платимо за це абсолютно невиправдану ціну. Замість того, щоб нарощувати можливості своїх підприємств, ми кидаємо їх у таку позаштатну ситуацію.
Якщо говорити про наші галузі, то можу сказати, що підприємці витримають. Але... у нас з першого січня змінилися ставки акцизу на алкоголь. Іншими словами на продукцію потрібно підвищувати ціну. Платниками ж акцизного збору є споживачі, які до цього не готові. Що ж робити? Спочатку виробник за власні кошти покриває зобов’язання перед державою, а потім перекладе їх на споживача, тільки зробить це через кілька місяців, протягом яких приготує ринкові механізми до нової ціни. Насправді, за новими зобов’язаннями продукція відвантажуватиметься не раніше середини лютого, а самі зобов’язання виникли з січня. Але покривати їх потрібно. Чи витримає споживач нову ціну, з закладеними до неї коштами на повернення виплаченого з кишені підприємств — це і є найгостріше для нас запитання.
Олександр ЖОЛУДЬ , економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:
— Я вважаю, що сьогодні бюджет вже не має такого значного впливу на економіку, як це було ще декілька років тому. За будь-якого бюджету ми маємо такі ж самі приватні інвестиції у основний капітал. А приватне споживання залежить не стільки від підвищення зарплат бюджетникам, як від зростання заробітку у приватному секторі. Крім того, впливає і те, що цей бюджет принципово новим не став, бо у нас існує велика кількість речей, які за звичкою перетягують з бюджету в бюджет.
Цього року я очікую на певне уповільнення темпів інфляції, бо минулорічний її сплеск був викликаний гіршим за прогноз врожаєм. Зростання ВВП буде меншим: якщо минулого року воно становило майже 7,2%, то цього року буде 6,5%. Зростання доходів громадян у реальному вимірі за мінусом інфляції становитиме 10—12%.
Олександр ПОПОВ , екс-міністр житлово-комунального господарства України:
— Якщо ми збираємося розраховуватися за комунальні послуги за рахунок списання боргів Ощадбанку колишнього СРСР у розмірі двох мільярдів, то така сума однозначно може призвести до інфляційних процесів. Це маса, яка не покрита. З мого фахового погляду — це також зменшення інвестицій і, на жаль, непідтримка позитивних процесів у галузі. І раніше це було. Це списання боргів тим, хто погано працює. На мою думку — це велика помилка.
Стосовно подальших перспектив, то мені здається, що дуже серйозно постраждає місцеве самоврядування, бо Кабінет Міністрів обмежуватиме кількість виконавчих комітетів. А, якщо підходити до цього питання дійсно професійно, то потрібно знати, яка стратегія міст і під неї розробляти структури, які повинні працювати. Крім того, у бюджеті значно збільшені доходи місцевих органів. Вони не будуть виконані: дефіцит становитиме приблизно вісім мільярдів гривень. Він виллється у проблему на кінець або навіть на середину поточного року. Це, до речі, не мої розрахунки, а розрахунки Асоціації міст України.
Позитив — спроба вирішити деякі соціальні проблеми, але як же фінансувати все це? Складно. Я сумніваюся, що бюджет буде реальним.
Юрій ГАНУЩАК , експерт Асоціації міст України з питань бюджету:
— Якщо говорити про вплив на місцеві бюджети, то продовжується централізація управління. У цьому відношенні, на жаль, взяли найгірші напрацювання уряду Януковича. Якщо виходити з чисто об’єктивних передумов, то існують величезні підозри про ймовірність інфляційного обвалу у зв’язку з виплатою заощаджень. Помилка уряду Тимошенко у тому, що частину грошей із заощаджень пропонують пов’язати із проплатою комунальних платежів. Уряд дуже сильно ризикує, комунальні тарифи обов’язково будуть збільшені, якщо почне працювати такий механізм.
Окрім названих, я більше не бачу у бюджеті якихось негативних перспектив для економіки. Якщо ж урядова програма виконуватиметься як задекларовано, то позитиви будуть. Перший — визначеність правил гри. Йдеться про рівні для всіх умови відшкодування ПДВ, про відсутність лобіювання економічних зон. Важливо, що намічається перспектива проведення чіткої інвентаризація всіх виплат, які йдуть по лінії економіки.
Вячеслав БИКОВЕЦЬ , перший віце- президент, гендиректор Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України:
— Я вбачаю декілька проблемних питань, які стоятимуть на заваді розвитку малого та середнього бізнесу. А це, в свою чергу, негативно вплине на розвиток економіки. По перше, мовайде про внесення цим бюджетом змін до закону про державний нагляд та контроль. Непідпорядкування ДПА України цьому закону ускладнює становище середнього і малого бізнесу. Крім того, внесено статтю про оренду державного і комунального майна на тендерних засадах. По суті, її поява — це сприяння корупційним діянням на місцевому та районному рівнях.
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ , економіст:
— Фактично повний бюджет ще не опублікований. Відсутні додатки, а вони дуже важливі. Цей бюджет мені нагадує режим крайнього популізму... З асоціаціями виробників не ведуться розмови стосовно того, як прискорити зростання економіки, як поліпшити якість зростання. Такої дискусії, такої перспективи я не відчуваю. Це буде змагання нашого шановного гаранта і прем’єра — хто ж перший поділить те, що вони не заробляють. А працює бізнес. Подивіться, майже рік влада тільки те й робить, що ділить і ділить гроші. Яке може бути у бізнесу ставлення до неї? Усі розуміють, що потрібно допомагати соціально незахищеним верствам, але бізнес хоче почути від влади, які перспективи для його розвитку. Світовий Банк нещодавно опублікував дані, за якими Україна займає 139 місце за свободою ведення бізнесу. І ще хтось там говорить, що ми станемо квітучою державою. Цього не буде доти, поки держава не співпрацюватиме з бізнесом. Мені здається, що це настільки бюджет популістський, що за ним прослідковується бажання зробити із нас білих негрів. А тоді прийдуть господарі, які вказуватимуть, що нам робити.
