Новий принцип формування своїх бюджетів впроваджуватимуть 55 українських міст. Наміри про це вони висловили, підписавши днями угоду з проектом USAID «Реформа місцевих бюджетів», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку. Проект діє в Україні вже 10 років. Минулого року до програми «Реформа місцевих бюджетів» залучили «пілотні» 30 міст. Нині автори проекту вирішили збiльшити «оберти». А вже наступного року мають намір долучити ще стільки ж (55) міст і охопити всі регіони України.
«Проектанти» мають на меті «оздоровити» та суттєво оновити вітчизняну систему бюджетування, направити її у нове русло. Звичайно, така діяльність зарубіжних доброчинців була б неможливою без законодавчого підгрунтя. В 2001 році, коли було ухвалено Бюджетний кодекс, що вимагав використання програмно-цільового методу (ПЦМ), відповідного програмного забезпечення в Україні не було. А в США цим методом давно користувались. Щоправда, ця програма коштувала американським платникам податків, як зазначив у розмові з кореспондентом «Дня» радник з питань муніципального розвитку регіональної місії Агентств USAID Білл Шланскер, $14 мільйонів. «Там, де ми працювали минулого року, лише комп’ютерної техніки закуплялося на 40 тисяч гривень для кожного міста», — зазначила в інтерв’ю «Дню» старший експерт-аналітик з питань бюджету та фінансів проекту «Реформа місцевих бюджетів в Україні» Олеся Голинська.
А який «гешефт» від впровадження цього проекту в Україні отримають США? Голинська зазначила, що Америка — одна з найбільш «просунутих» у питанні бюджетування країн, «зацікавлена в переході фінансової системи нашої держави на міжнародні стандарти».
У чому ж суть переходу від постатейного (традиційного для нас) методу розподілу бюджетних коштів на програмно-цільовий? Всім нам відомо, що традиційний бюджет затверджується на один рік. Його метою є збереження мережі закладів, їхньої організаційної структури та забезпечення їхньої діяльності. Увага зосереджується на затратах та адміністративних потребах, які, зазвичай, визначаються з використанням «норм», зокрема видатки на виплату заробітної плати, оплату комунальних послуг і послуг зв’язку, на придбання матеріалів тощо. Якщо уявити всі заклади бюджетної сфери як певну систему, то виявиться, що традиційний метод бюджетування забезпечує існування цієї системи заради неї самої, а не задля досягнення якихось цілей. Програмно-цільовий метод починається з визначення одного або кількох завдань: що (чи кого) спочатку треба підвести на ноги — освіту, медицину чи дахи на будинках поремонтувати? Для вирішення цих завдань і розробляються орієнтовані на результат бюджетні програми. Бюджет формується виключно на їх основі. Структура розроблених програм узгоджується з визначеними пріоритетами, планами соціально-економічного та стратегічного розвитку регіону. Для кожної програми визначають мету та формулюють завдання, виконання яких забезпечить досягнення поставлених цілей. Важливим обов’язковим елементом програми є встановлення показників виконання програм, за якими визначають, чи було досягнуто цілей. Голинська впевнена, що перехід на такий метод дасть змогу покращити наповнення і виконання бюджету, зробить місцеві фінансові органи самостійнішими в розподілі коштів.
У той же час в містах України існує ряд проблем, пов’язаних з імплементацією цього проекту. Директор регіональної місії USAID Ерл Гаст зазначив, що Бюджетний кодекс поліпшив ситуацію з впровадженням програмно-цільового методу. Та, на його думку, ще існують відчутні перепони нормативно-правового характеру. «Залишається проблема двозначності, пов’язана з розподілом повноважень, відповідальності за надання послуг між різними рівнями влади, — говорить він. — Хоча бюджетний кодекс передбачає, що держава має забезпечувати компенсацію місцевим самоврядуванням за додаткові видатки, які викликаються рішеннями центральної влади, процедура такої компенсації не визначена». Як наслідок, місцева влада залишається без достатніх ресурсів, щоб виконати ці недофінансовані проекти. Друга група перешкод пов’язана з неефективним здійсненням бюджетної діяльності саме на місцевому рівні. Хоча бюджети громад нині отримали більші повноваження, механізм, за яким здійснюється їх виконання, все ще залишається радянською «спадщиною». Бракує також певних вимірів результативності розподілу бюджетних коштів.
Голова Асоціації фінансистів України Тетяна Таукешева підрахувала, що на сьогодні вже двадцять міст склали стандартний бюджет та водночас бюджет за новим методом. Адже вони не мають повноважень працювати лише за новою схемою — на законодавчому рівні ще не прийнята єдина класифікація. «Складання бюджетів у двох цих напрямах — важка робота», — зазначила Таукешева. Адже в середньому міський бюджет містить від 10 до 35 програм. Однак, за великим рахунком, міські голови, що брали участь в підписанні угоди, задоволені наданою їм можливістю і покладають на програмно-цільовий метод чималі надії.
Міський голова Бердянська Валерій Баранов має чималий досвід участі у проектах USAID. В розмові з «Днем» він зазначив, що його місто вже давно працює за новою системою бюджетування. А тепер от всією громадою вирішили остаточно оформити, так би мовити, свої «стосунки» з проектом, отримавши відповідне програмне забезпечення. «Ця програма для нас важлива тим, що дає змогу нашим співробітникам підвищити професійний рівень і отримати програмний продукт та нову оргтехніку, — говорить він. — Якщо уряд в цьому нам не допомагає, ми будемо шукати інші шляхи». «За співпраці з цим проектом, — вважає Баранов, — майбутнє Бердянська стане хоча б більш прогнозованим».
