Цього року Україна дуже впевнено почувається на зовнішніх ринках. Позитивне сальдо поточного рахунку за перші два місяці удвоє перевищує відповідний показник двох попередніх років, коли воно наближалося до $3 млрд. і було найвищим за всі роки складання платіжного балансу України. До того ж у цьому досягненні найбільшим був внесок експорту товарів, а не експорту послуг та надходжень за статтями «поточні трансферти» і «доходи», що було характерно для минулого року. Експорт товарів зріс на 33%.
Цей темп є найвищим за роки незалежності. В структурі експорту в перші два місяці поточного року отримали новий розвиток минулорічні зрушення в бік підвищення частки товарів більш високого рівня технологічної обробки. Це не означає, що перестала бути авангардною роль металургії та хімії, але частка цих галузей у загальному експорті дещо скоротилася. Припущення фахівців Нацбанку і Мінекономіки щодо можливої цьогорічної депресії зовнішнього попиту на продукцію цих галузей, на щастя, не підтвердилося. Так, за два місяці металургійний експорт зріс на 29,5% (торік за цей же час на 18,6%), а хімії — на 43,8% (торік — 28%). Минулого року це скорочення становило 1,6%, причому питома вага чорних та кольорових металів та виробів з них зменшувалася у два рази вищими темпами, ніж у 2002 році. Масштаб зрушень ще недостатній, але вони цінні тим, що досягнуті на фоні величезного попиту на метал у світі. Окрім того, експорт виробів з металу зріс на 90%, тоді як експорт продукції металургії — лише на 19%.
Найприємнішою несподіванкою стало вибухове зростання експорту машинобудування (на 225,8% або приблизно на $0,5 млрд.). Це забезпечило різке зростання частки галузі у загальному експорті (з 11,6% до 19,7% всього експорту). Минулого року експорт за цією статтею зріс лише на 5,7%, а питома вага навіть зменшилася з 13,5% до 11,6%.
Та найголовніший підсумок для зовнішньої торгівлі на початку цього року полягає не тільки у відмінному стані поточного балансу та поліпшенні структури експорту. Ще важливіше, що зростання імпорту відбувалося перш за все за рахунок тих товарів, ввезення яких необхідне для забезпечення сталого економічного зростання. Найвищi темпи росту імпорту товарів зафіксованi за статтею «машини та устаткування» (53,4%) при середньому зростанні для всього імпорту товарів 26,5%. Це призвело до безпрецедентного зростання питомої ваги машинобудування в загальному обсязі імпорту — з 19,4% до 23,5%. Такого структурного зрушення не відмічено поки що за жодною статтею протягом усієї історії складання платіжного балансу. Це особливо важливо для підтримки інвестиційного процесу в Україні.
Ахілесовою п’ятою української зовнішньої торгівлі був імпорт продовольства. Та й тут є істотні зрушення. Ця стаття імпорту продовжує зростати (37,5%), але темпи цього процесу вже скоротилися на дві третини. До того ж імпорт продовольства має антиінфляційне значення, а скорочення темпів його зростання свідчить про перспективу розпочати покращення сальдо за рахунок експорту вже у наступному півріччі при доброму врожаї зернових. Хоча навряд чи в першій половині року повністю згасне минулорічна тенденція різкого зростання продовольчого імпорту. Те ж саме можна сказати і про перспективу збереження анемічного експорту сільськогосподарської продукції (принаймні до початку наступного маркетингового року). Тож найбільшим резервом для подальшого поліпшення товарного сальдо торгівельного балансу залишається експорт продовольства, а також промислових товарів. Ажде тільки ці галузі скоротили експорт за два місяці відповідно на 9% та 23,8%.
Відтак слід визнати доцільною таку політику уряду та Нацбанку, яка сприяла б нарощуванню імпорту машин та устаткування і поступовій відмові від імпорту продовольчих товарів. З огляду на ці завдання курсова політика повинна орієнтуватися на посилення гривні (щоб стимулювати інвестиційний імпорт), але в той же час не настільки істотно, щоб здешевлювати імпорт продовольчих товарів і погіршувати позицію вітчизняного сільгоспвиробника. Вирівнювання співставних темпів зростання експорту та імпорту товарів у лютому дає підстави прогнозувати деяке зростання попиту на валюту в середньостроковій перспективі, про що свідчить понижувальний тренд її купівлі вже у березні (чисті валютні інтервенції на купівлю скоротилися на половину). Це логічно в умовах високого попиту на інвестиції при двократно вищому від прогнозного темпу економічного росту. Про це саме свідчить і різкий приріст імпорту продукції машинобудування у перші два місяці року. Ймовірно, що у березні відновиться випереджаюче зростання імпорту, характерне для 2003 року.
Серед досягнень минулого року можна назвати зменшення від’ємного сальдо фінансового рахунку (у 1,2 раза). Це вдалося зробити не в останню чергу завдяки значному росту прямих іноземних інвестицій, динаміка яких (27,5%) була однією з найкращих за всі роки. Це ж стосується і різкого зменшення (в 1,6 р.) відтоку раніше здійснених інвестицій. Позитивно те, що приріст інвестицій у хімічну та нафтохімічну промисловість, машинобудування, харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів у порівнянні з 2002 роком зріс у середньому у 3 рази, а в оптову торгівлю та посередництво знизився на 9,7%. Але структура змін недостатня. Харчова промисловість та машинобудування мають приріст інвестицій від загального приросту відповідно 8,8% та 8,6%, у той час як оптова торгівля і посередництво — 13,5%.
Негативом зовнішньої торгівлі є також те, що значне і навіть зростаюче позитивне сальдо поточного рахунку супроводжується збільшенням зовнішнього боргу, а не більш логічним для поточної фази бізнес-циклу його скороченням. До того ж різко почали зростати корпоративні запозичення. Негарантовані облігації навіть при відносно низькому інвестиційному рейтингу дешевші домашніх запозичень, але і вони все ще дорожчі, ніж могли б бути. Країні треба рухатися до паритету внутрішніх і зовнішніх запозичень, бо стан її фінансів дозволяє збільшити доходність внутрішніх державних облігацій. Розвиток українського ринку цінних паперів дозволив би Нацбанку ефективніше стерилізувати надліквідність або посилювати недостатню грошову пропозицію. Необхідно зупинитися у нарощуванні зовнішніх фінансових зобов’язань. Зростання боргу буде поглинати значну частину доходів бюджету та зменшувати можливості корегування у податково-бюджетній сфері, якщо б вони стали необхідними у зв’язку із зменшенням ставок деяких податків. Відтак можна прогнозувати збереження високого рівня пропозиції грошей у поточному і наступних двох місяцях. Водночас у квітні, ймовірно, активізується попит на валюту з огляду на зростання потреб імпортерів у закупках зернових та палива для весняно-польових робіт.
