На Житомирщині помітно уповільнились і без того невисокі темпи розвитку страхування сільськогосподарських ризиків. Хоча в області цілком достатньо прикладів, які переконують аграріїв у тому, яка це корисна справа. Так, директор обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» Григорій Курта повідомив на засіданні Житомирського прес-клубу реформ, що лише по трьох господарствах проведено страхове відшкодування збитків на суму 70 тисяч гривень. Та чи зможе компанія і надалі виконувати свої функції, якщо за той же час нею отримано від сільгоспвиробників лише 10 тисяч гривень страхових внесків?
Аналогічна ситуація склалася і в цілому по Україні. Як відзначив начальник відділу страхування сільськогосподарських ризиків «Оранти» Ігор Литвак, це пов’язано з тим, що внаслідок минулорічного неврожаю у господарств суттєво зменшились обсяги обігових коштів. Договори укладаються головним чином на страхування валової вартості майбутнього врожаю зернових від різних погодних негараздів (складної зими, граду, буревію тощо) або банківських кредитів. На відміну від минулих років, як повідомив начальник відділу продажу страхових продуктів обласної дирекції НАСК «Оранта» Микола Тихоступ, страхування сільськогосподарських ризиків провадиться лише в 6 з 23 районів Житомирської області. Причому навіть у цих районах страхуванням займаються від 2 до 5 агроформувань. Та й їхні платежі складають у середньому 3 — 10% від страхової суми. Загалом по області застраховано менше 1% посіяних площ. Отже, в області не виконується постанова уряду щодо порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю зернових і цукрових буряків сільгосппідприємствами всіх форм власності.
На переконання І. Литвака, страхування є одним із показників рівня технологічності і цивілізованості господарств. З урахуванням того, що кредити рано чи пізно надаватимуться лише під заставу землі, то такі господарства ризикуватимуть її втратити.
Але чи можна вважати, що активний розвиток ринку страхування серед сільгоспвиробників це тільки питання часу? «День» вирішив з’ясувати, чи не вплинуло введення з березня поточного року нового порядку мікрокредитування селянських господарств на доступність цих кредитів і, як наслідок, на можливості страхування аграріями своїх ризиків. Директор Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки селянських фермерських господарств Олександр Масан відповів, що на підставі постанови Кабінету Міністрів №325 від 17 березня 2004 року таке кредитування буде проводитись виключно через банки і на конкурсній основі. На кошти, які видаватимуть банки, господарство може укласти договір страхування і, в разі настання непередбачуваних обставин, їм повертається сума, обумовлена угодою. Однак механізм надання цих кредитів (перше і, мабуть, обґрунтоване враження фермерів — це суттєве ускладнення процедури їх отримання. — Авт. ) було затверджено з запізненням. Відтак півроку практично втрачено. І зараз фермери з одного боку тільки освоюють ці умови, з іншого — не мають вільних коштів. А тому майже не звертаються до фонду і банків. Проте, на думку Масана, хороший урожай цього року і виробнича необхідність спонукають їх змінити підходи. «Треба тільки, щоб вони зрозуміли суть нововведень», — говорить Масан. Утім, у автора, який детально займався схемами кредитування фермерів через згаданий фонд, залишилися серйозні сумніви, що це станеться в найближчі місяці. А відтак є підстави стверджувати, що темпи розвитку страхування сільськогосподарських ризиків серед фермерів, принаймні на Житомирщині, навряд чи помітно зміняться впродовж найближчих 6 — 10 місяців. Тобто селяни продовжуватимуть свій і без того ризикований бізнес без мінімальної страховки.
