Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Через новий акциз літр пального подорожчає

Та чи матимемо завдяки цьому відремонтовані автодороги?
14 вересня, 2010 - 00:00
У РАЗІ ПІДВИЩЕННЯ АКЦИЗУ ЕКСПЕРТИ ПРОГНОЗУЮТЬ СКОРОЧЕННЯ СПОЖИВАННЯ БЕНЗИНУ ТА ПЕРЕХІД ЧАСТИНИ ВОДІЇВ НА СПОЖИВАННЯ СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ... / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

В Україні до 2011 року скасують транспортний збір і натомість запровадять у вартості пального додатковий акциз. Відповідну пропозицію прописали в проекті нового Податкового кодексу. Експерти ринку підтримують таку ініціативу, однак пророкують значне подорожчання пального та сумніваються в ефективності використання зібраних коштів.

«У нас буде найнижчий акциз у Європі, — говорить один з ініціаторів ідеї, голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. — На сьогодні він становить 150 євро, а з урахуванням так званого транспортного збору може становити близько 180—200 євро за тонну».

За словами прем’єр-міністра України Миколи Азарова, хто більше споживає бензину та більше їздить, той повинен більше платити. «У нас же є автомобілі, які на 100 км пробігу споживають і 40 літрів. Чому вони повинні платити стільки ж, скільки платить власник старенького «Москвича»? Це неправильно», — заявив він днями. Азаров також запевнив, що інтереси тих автовласників, які вже сплатили транспортний збір авансом за два роки, врахують. Щоправда, як саме, не пояснив.

За рахунок збільшення надходження від акцизу на бензин влада планує збільшити фонд дорожнього будівництва, щоб відремонтувати дороги. Ремонтувати є що... За різними оцінками, в Україні капітального ремонту вимагають близько 60% доріг. А вартість капітального ремонту за міжнародними стандартами сягає в середньому 500 тисяч євро на один кілометр.

Експерти схвалюють намір влади скасувати транспортний збір. Подібна практика широко поширена в світі, розповідає «Дню» заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев. Щоправда, в кожній країні своя система витрачання акцизу. Так, у Німеччині основна частина цих коштів витрачається на поновлення дорожньої інфраструктури та на екологічні потреби. В скандинавських країнах — на екологічні програми. У Бельгії, Нідерландах та Люксембурзі — на інформаційні програми (телефони вздовж трас, доступ до інтернету тощо), пояснює Рябцев.

«Але перш, ніж її реалізовувати в Україні, слід визначитися, хто платитиме, скільки платитиме кожен власник авто і, найголовніше, як контролюватиметься використання коштів на оновлення транспортної інфраструктури», — висловлює свою точку зору «Дню» Геннадій Рябцев.

З ним згодний і директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, який поки що також не бачить механізму гарантування ефективного використання зібраних таким чином коштів.

На думку Рябцева, без відповіді залишається ще одне питання. Сьогодні близько 16% всіх автомобілів в Україні використовують як паливо скраплений газ (пропан-бутан). «В основному — це вантажівки та автомобілі, які найбільш негативно впливають на дорожнє покриття, ніж звичайні малолітражки. Однак транспортний податок з власників таких засобів зніматися не буде відповідно до запропонованого проекту. Це означає, що нівелюється поняття рівності всіх платників податків», — підсумовує Рябцев.

В питанні впливу збільшення акцизу на вартість пального прогнози експертів та представників влади різняться. На думку Бродського, для пересічних водіїв паливо подорожчає, але не дуже.

Натомість Рябцев говорить, що в Європі до 60% (а в певні періоди доходить навіть до 80%) в структурі роздрібної вартості палива займають саме податки: в основному акциз та ПДВ. Тобто, спираючись на світовий досвід, оновлений український акциз мав би становити близько 50%, вважає він. Зараз же в Україні податки складають тільки чверть вартості палива (приблизно дві гривні), а має бути приблизно чотири гривні. Хоча реальну величину податку слід визначати, виходячи з економічної ситуації в країні, говорить експерт. «Якщо ми оговтаємося від кризи в найближчі два-три роки, якщо фінансове положення населення покращуватиметься, тоді дійсно можна підвищувати податкову складову. Підвищення ж її під час кризи приведе, навпаки, до зниження податкових надходжень», — вважає він.

Свої розрахунки приводить Куюн: додавання одного євро в ставку акцизного збору призводить до подорожчання вартості бензину на одну копійку. «Зараз акциз 132 євро за тонну. Якщо звучать цифри 180—200, то в першому випадку матимемо зростання на 48 копійок, в другому — на близько 70 копійок за літр», — окреслює можливий ціновий діапазон подорожчання палива експерт. На думку Куюна, збільшення акцизу на пальне знизить споживання загалом на ринку та стимулюватиме населення до переходу на споживання скрапленого газу чи на купівлю економічних автомобілів.

ДО РЕЧI

Якість вітчизняного бензину продовжує бажати кращого. За даними експертів, торік 50% палива не відповідало встановленому державному стандарту. Збільшення ж податкової складової у вартості бензину збільшить привабливість випуску фальсифікату й різного недоброякісного продукту для ринку, оскільки зросте прибутковість цього тіньового бізнесу. Тому, вважають аналітики, необхідно захистити споживача від неякісного товару, адже, в разі подорожчання бензину, — купиш невідомо що, буде образливо удвічі.

Оператори ринку вважають, що чистоту продукту повинен ретельніше відстежувати Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики. На думку директора з продажу й операційної діяльності Shell в Україні Дмитра Рассказова, Держспоживстандарт повинен регулярніше проводити перевірки якості нафтопродуктів.

«Ми ведемо переговори з державою через асоціацію нафтотрейдерів про те, аби ці перевірки мали регулярніший характер, здійснювалися на стабільнішій основі. І держава, і всі ми (оператори ринку. — Авт.) зацікавлені в цьому», — вважає Дмитро Рассказов. За його словами, цього року Держспоживстандарт здійснював лабораторні перевірки якості нафтопродуктів на АЗС компанії в Харківській, Херсонській і Хмельницькій областях. Проте в Києві такі перевірки не проводилися.

Нагадаємо, що 2009 року й першій половині 2010-го Держспоживстандарт не проводив лабораторних досліджень якості нафтопродуктів на АЗС України через відсутність фінансування.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: