Працівники галузі вимагають від уряду ухвалити рішення про лібералізацію ситуації. «Якщо цей документ не буде прийнятий, у найближчі дні Всеукраїнська профспілка працівників харчової і переробної промисловості, суміжних галузей готова вдатися до крайніх заходів — всеукраїнського страйку із зупинкою виробництва та відвантаження хліба», — говориться в офіційному повідомленні галузевих організацій.
Нагадаємо, що пекарі вже вдруге прийшли під урядові стіни розповідати про складне становище своєї галузі. Наприкінці грудня 2008 року Кабінет Міністрів, вислухавши їх, пообіцяв допомогти розв’язати основні проблеми, розробивши та подавши на розгляд Верховній Раді відповідний закон. Однак, виробники його й досі чекають і натомість обіцяють, що «ціни на хліб будуть зростати, бо уряд і Верховна Рада не виконують своїх домовленостей досягнутих 24-26 грудня»... «Сьогодні влада намагається перекласти весь тягар, який є у хлібопекарській галузі на населення. За підвищення цін на хліб буде розраховуватися населення», — резюмує голова Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості, суміжних галузей Анатолій Тельних. За його словами, практично всі хлібопекарські підприємства знаходяться на грані банкрутства через цілий клубок накопичених проблем.
Перша з них — різке зростання ціни на газ, яке намагаються нав’язати заднім числом. «У січні хліб вже з’їли. А в собівартість хліба (січневого виробництва. — Авт.) закладена ціна газу на рівні 1200—1300 гривень. Зараз за січень власникам підприємств надають розрахунки, де ціна газу становить 2600—2900 гривень Майже вдвічі зросла ціна на газ за січень. Хліба вже нема, а куди відносити ці збитки виробникам? Незрозуміло», — розповідає Тельних.
Друга проблема — непрості взаємини з банками. «Існує велика імовірність того, що у першому кварталі 2009 року більшість великих підприємств хлібопекарської галузі стануть неплатоспроможними, припинять випуск продукції і перейдуть у власність банківських установ», — говориться у листі Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) і об’єднання хлібопекарської галузі «Укрхлібпром» до прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Виробники нарікають, мовляв, протягом багатьох років їхня галузь регулювалися державою, через що пекарі з метою економії та стримування зростання цін на хліб були змушені залучати дешевші доларові кредити. Сьогодні загальний обсяг валютних кредитів, взятий підприємствами, складає близько 0 мільйонів. Однак, через курсові коливання обслуговування кредитів зросло більше ніж на 50%. Це призвело до того, що значна частина виробників просто припинила обслуговувати взяті валютні позики.
«Більшість підприємств зараз перестала виплачувати не тільки «тіло» кредиту, але й відсотки. Курсові втрати хлібопекарів сьогодні колосальні», — говорить президент ВАП Володимир Слабовський. За його словами, у серпні-вересні 2008 року виробники були змушені взяти валютні кредити під закупівлю зерна у зв’язку з відсутністю в банків національної валюти для кредитування. «Нас умовили взяти ці валютні кредити, нас примусили це зробити. Тоді зерно було закуплене по 1,3 тисячі гривень за тонну, зараз воно коштує 1,2 тисячі, а нам, з урахуванням курсової різниці, фактично обходиться в 2,5 тисячі гривень», — пояснив Слабовський
Щоб реструктурувати кредити пекарів, потрібно виділити рефінансування у розмірі 1% від суми, яку раніше виділив Нацбанком для рефінансування банківської системи України. Але чи буде вона, якщо про бюджетну «дірку» говорять на кожному кроці...
Частково «розрядити» ситуацію може борошно з Аграрного фонду. Але хлібопекарським підприємствам держава його чомусь продає за ціною вищою на 15—20% від тієї, за якою торгують комерційні структури. Немає у держави й місяця для безоплатного користування такою продукцією, як це передбачають комерційні підприємства.
Виробники обурюються, мовляв, місцева виконавча влада обмежує рентабельність їхнього виробництва. А на свої продукти підіймає ціну. «Чому держава не стримує ціни на те, що знаходиться у її власності? Чому держава не дає дешевшу муку та зерно хлібопекарням? Чому держава не дає зерно, яке заморожене та лежить мертвим вантажем на складах? Чому не дати зерно з відстрочкою платежу?» — говорить Слабовський.
Раніше хлібопекарні покривали збитки та компенсували свої прибутки від продажу масових сортів хліба за рахунок дорогих сортів. Сьогодні через економічну скруту населення почало менше купувати дорогий хліб. То чи очікувати подорожчання хліба — виробники воліють про це не говорити. Причина мовчанки — вони все ж сподіваються на допомогу Кабміну. Серед першочергових заходів пропонують урядовцям скасувати обмеження рентабельності виробництва хліба, дозволити включати у собівартість хлібобулочних виробів курсову різницю, ввести ставку ПДВ на їхню продукцію у розмірі 10%.
Між тим, прості розрахунки показують, що навіть, якщо уряд піде пекарям на певні поступки, то хоч і невеликого, але подорожчання не уникнути. Збільшення вартості ціни газу та складових, із яких випікають хліб, подорожчання обслуговування валютних кредитів — грошей на компенсацію всього цього з державної кишені просто не вистачить. Бо кризу ж відчувають у всіх галузях.
