Україна зараз знаходиться на визначальному моменті свого розвитку: вона має унікальний шанс розвинути свій економічний потенціал для того, щоб від цього отримало переваги усе населення, а не лише окремі групи або регіони. Таку думку висловив керівник Німецької консультативної групи з питань економічних реформ, професор Стефан фон Крамон-Таубадель на презентації нового спільного дослідження групи та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «До вищого рівня життя. Економічна програма для України». За його словами, хоча в останні роки в Україні спостерігається помітне економічне зростання, населення не відчуло на собі позитивного впливу економічних змін.
Однак економічне зростання не може бути кінцевою метою само по собі, воно, відзначається у дослідженні, є лише передумовою покращання рівня життя. Реальна заробітна плата в Україні є низькою, а бідність залишається реалією життя для багатьох українців. Такими ж низькими є стандарти здоров’я. Тому для України є дуже важливим не тільки продовжити економічне зростання, а й зробити так, щоб воно супроводжувалося покращанням якості життя населення. Дев’ять розділів дослідження cтосуються питань макроекономічної політики, системи соціального захисту, регіонального розвитку, інвестиційної політики, страхування, комунальних послуг, аграрного та енергетичного секторів. Рекомендації німецьких експертів адресовані новому українському уряду.
Зокрема, говорячи про монетарну політику України, німецькі фахівці відзначають, що вона продовжує грунтуватися на перевагах режиму фактичної фіксації обмінного курсу. Однак малоймовірно, що така політика відповідатиме потребам країни в майбутньому. Дослідники називають причини, що обумовлюють необхідність змін. На їхню думку, багато підприємств позичають або беруть на себе довгострокові зобов’язання в доларах США, однак свої доходи вони отримуватимуть у гривнях. Аналогічно деякі комерційні банки здійснюють рефінансування в іноземній валюті, хоча боргові платежі їх клієнтів залежать від майбутньої вартості гривні. Така незбалансованість, на думку експертів, є основним ризиком для фінансового сектора та економіки в цілому. Сьогодні гривня досить міцна, однак ніхто не може відкинути можливість її знецінення в майбутньому. Значна девальвація гривні може призвести до того, що деякі позичальники або банки не зможуть сплатити свої борги в іноземній валюті. Це може спровокувати ланцюгову реакцію та поставити під загрозу фінансову й економічну стабільність країни.
Для розв’язання цих проблем дослідники пропонують Національному банку запровадити гнучкіший режим обмінного курсу, що дозволить уникнути накопичення фінансових активів з високим ризиком. НБУ має підвищити довіру до національної валюти та спрямовувати громадян і бізнес на використання гривні, а не долара.
Система соціального забезпечення повинна бути доступною для всіх, хто потребує допомоги, вважають дослідники. Держава має чітко визначити, хто належить до бідних верств населення, беручи до уваги рівень доходів громадян. Їй слід передбачити кошти в бюджеті для фінансування всіх встановлених пільг без залучення непрямого фінансування за рахунок підприємств. Пан Крамон- Таубадель каже: «Ми не говоримо в програмі про те, щоб радикально відмінити усі субсидії, скажімо, в сільському господарстві. Йдеться про цілеспрямованість субсидій, щоб вони надавалися тим верствам населення, які їх найбільше потребують. Наприклад, держава контролює ціну на хліб, але низька ціна потрібна не всім. Це шкодить сільському господарству та розвитку фермерства».
Говорячи безпосередньо про пільги та субсидії, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський виокремлює два компоненти. «Перше — це пільги та субсидії, які пов’язані з виробництвом і надаються безпосередньо в бізнесовій сфері. Друге — це пільги та соціальні виплати, які отримує населення. На наш погляд, пільги, що надаються у різних секторах економіки, можна знімати. Звичайно, це треба робити у найбільш продуманий та ефективний спосіб. Що ж стосується соціальних пільг, то, я гадаю, тут треба мати чітке бачення, що сьогодні реально може профінансувати держава. Тоді частина пільг просто відпаде, бо на них немає грошей. З іншого боку, частину пільг треба монетизувати. Зважаючи на російський досвід, ми повинні це робити дуже виважено», — зауважив експерт. Взагалі, на думку Бураковського, «якщо йдеться дійсно про продовження економічного зростання і підвищення життєвого рівня, то в уряду немає іншого виходу, ніж піти на ряд дуже жорстких та непопулярних кроків». Навіть незважаючи на політичні обмеження, пов’язані з березнем 2006 року.
