Збільшення попиту на український цемент є очевидною ознакою, що назріває в країні будівельного буму. Цього року будівельна індустрія України виробить не менше нiж 10 мільйонів тонн цементу і, як запевняли керівники цементних підприємств, що зібралися в Києві для зустрічі з пресою, цілком задовольнить потреби будівельного комплексу.
Щоправда, рівень упевненості цементників у виконанні запланованого залежить від багатьох важливих чинників. Серед позитивів — збільшення інвестицій у галузь, що особливо посилилися після того, як її повністю приватизували. Тільки в ВАТ «Миколаївцемент» (Львівська область) власник — всесвітньо відома французька компанія «Лафарж» — вклав $8 мільйонів. А інвестиції для цементників — це сьогодні, мабуть, найголовніше, оскільки вік підприємств від 50 до 100 років й основне обладнання давно зносилося. Сьогодні виробничі потужності цементної промисловості використовують навряд чи наполовину. З кожним роком дедалі важче підтримувати продуктивність обладнання, вимагати необхідної якості продукції та дотримуватися стандартів з охорони навколишнього середовища. До речі, цементні підприємства не без підстав претендують ще й на те, щоб їх розглядали як один із провідних доданків системи захисту навколишнього середовища. Адже вони використовують як сировину не тільки пісок і глину, а й переробляють відходи металургійних і хімічних підприємств... Верховна Рада навіть ухвалила спеціальний закон, що передбачає для цементників відповідні пільги, але він, на жаль, досі не працює — в бюджеті не передбачені відповідні кошти.
Тим часом український цементний ринок багато в чому міг би слугувати прикладом для інших національних ринків, котрі вимагають від держави спеціальних заходів захисту. А цементники успішно захищають себе самі. Як відомо, в структурі собівартості «хліба» будівництва основне місце займають енергоносії. Зокрема, на газ припадає понад 40%. Водночас у сусідній Росії внутрішні газові ціни суттєво нижчі. Здавалося б, це дає росіянам чималі переваги для конкуренції на ринку України. Проте український цемент, що не користується жодними державними дотаціями, набагато дешевший, ніж у Росії та країнах Європи, що економічно закриває вхід до нашої країни конкурентам і дозволяє українським цементникам поступово нарощувати частку експорту та залучати валюту до країни.
Але ця перевага, природно, не з повітря. Щоб вигравати в конкуренції, цементникам доводиться регулярно знижувати рентабельність. Якщо з початку року оптова ціна цементу (без ПДВ) трималася на рівні 150 гривень за тонну, то середня рентабельність у галузі знизилася від 11,22% у січні до 8,65% і 5,22% в лютому та березні. Водночас для успішної модернізації основних фондів рівень рентабельності галузі має бути не нижчий за 20—25%, вважають цементники.
Утім, цього року на ситуацію вельми вплинуло підвищення цін на газ, які, як кажуть цементники, зростають на 3% щомісяця. Якщо і надалі так буде, то будівельники України, котрі набирають чимраз вищих темпів, можуть залишитися «без хліба». Дедалі привабливішим ринком для вітчизняних цементників і їхніх зарубіжних господарів стає Європа, де український цемент користується великим попитом (частка експорту у виробництві цементу виросла від 7% в 2001 році до 23% і 30% в 2002-му та 2003 роках). Голова правління ВАТ «Балцем» Сергій Литвиненко навіть передбачає, що в разі продовження зростання цін на газ, цементники будуть змушені «піти з ринку України» — «адже ми не добродійна організація, а зобов’язані заробляти гроші». Але поки що цементники підвищували свої ціни навіть менше, ніж газовики, і їм по-людськи образливо, що підвищення цін на житло в Києві відносять на їхній рахунок.
