Початок, як казав давній філософ, це навіть більше, ніж половина справи. У цьому сенсі дані Держстату, який зафіксував минулого року дефляцію, виглядають підбадьорююче (ціни порівняно з 2011 роком, грудень до грудня, вперше за останні десять років знизилися на 0,2%). Саме відсутність цінового ралі цього року дозволила закласти і до держбюджету-2013 досить низький для України рівень інфляції — 4,8% (2012 року бюджетний ціновий орієнтир був значно вищим — 7,9%).
Але життя, і не лише в нашій країні, як відомо, смугасте. До чорних смуг минулого року не можна не віднести помітне скорочення золотовалютних резервів Нацбанку (на $7,2 млрд, або на 22,8%). Під Новий рік у НБУ залишилося $24,5 мільярда резервів, хоча, як обіцяв колишній глава регулювальника Сергій Арбузов, до кінця року їх збиралися наростити. Цього, як бачимо, не сталося, але в результаті набуття чинності закону про обов’язковий продаж валюти, ситуація на валютному ринку все ж стабілізувалася.
Більше того, оптимістично налаштовані експерти тепер отримали можливість прогнозувати не девальвацію, а ревальвацію національної валюти, що отримала підживлення від експортерів. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вважає, що «цей рік традиційно ознаменується страшилками — як гривна обвалиться, як вона коштуватиме 9 або 10 гривень за долар. Але розмови розмовами, а в 2013 році національна валюта може навіть зміцнитися до восьми гривень за долар. Такий курс є своєрідним компромісом, при якому інфляція мінімальна, а у експортерів є можливість хоч щось заробити». Втім, на думку експерта, цього року середній курс все ж становитиме близько 8,2 гривень за долар.
Як вважає директор аналітичного департаменту компанії Pro Consulting Олександр Соколов, найближчим часом долар може ослабнути відносно гривні у зв’язку з потенційним запровадженням 10% збору до Пенсійного фонду при продажу іноземної валюти. «Зараз активно говорять про те, що в парламенті досягнуто компромісу з цього питання, — каже експерт. — Тому, незважаючи на ефект (негативний. — Авт.), який цей збір мав на рівні декларації, ухвалення відповідного закону позитивно вплине на гривню. Вона стане міцнішою порівняно з доларом».
Генеральний директор аналітичного центру БЕСТ Валерій Гладкий також робить ставку на гривню. Він вважає, що оголошена Федеральною резервною системою США у вересні минулого року емісія безготівкових доларів вже цього року може мати позитивний ефект для гривні. «Внаслідок такої політики долар стане слабшим відносно євро, — пояснює фахівець, — а враховуючи орієнтацію нашої національної валюти на американську, очевидно, долар поступиться місцем всім валютам, у тому числі й гривні. Окрім цього, українська валюта може подешевшати відносно євро, що у свою чергу надасть конкурентну перевагу українським експортерам, які продають свою продукцію на ринках Євросоюзу». І цей процес, можливо, вже розпочався. Як нагадує Інтерфакс-Україна, 25 грудня минулого року торги щодо долара на міжбанківському валютному ринку завершилися зниженням курсу долара (7,99—8,01 грн./ $1. Це мінімальне значення з кінця лютого 2012 року).
Такі перспективи підживлюють прогнози про те, що українському уряду вдасться переламати нинішню ситуацію, коли об’єм імпорту товарів у країну досяг критичної позначки — ми імпортуємо не лише газ або продукцію машинобудування, але навіть продукти харчування, хоча Україна є потужною аграрною країною. «Необхідно енергійно втілювати програму імпортозаміщення, скорочення негативного сальдо зовнішнього торгівельного балансу», — зауважував глава уряду Микола Азаров, звертаючись до нещодавно призначених міністрів.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць вважає, що «політика імпортозаміщення — це сфера, яка має бути ключовою ідеєю у формуванні плану дій уряду на декілька найближчих років. Її успішна реалізація сприятиме, з одного боку, подоланню негативного сальдо платіжного балансу, а з іншого — збільшенню наших експортних можливостей. Призначення куратором Сергія Арбузова (першого віце-прем’єр-міністра. — Авт.) допоможе пришвидшити реалізацію цієї програми».
Першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло також не може не хвилювати дисбаланс у сфері зовнішньої торгівлі. «Візьміть для прикладу м’ясо птиці, з яким ми виходимо на експорт до ЄС, а нам його у великих кількостях завозять з-за кордону, — нагадує експерт. — Потім легка промисловість, де у нас є безліч «сірих» підприємств, що виробляють якісний одяг і взуття, які потім завозяться до України як імпортні». «Ці проблеми треба вирішувати кураторам імпортозаміщення», — додав Жаліло.
Але чи достатньо українським виробникам підтримки уряду на зовнішніх ринках, коли всередині країни не створено сприятливого бізнес-клімату? Відповідаючи на це запитання, не можна не помітити спроби уряду дати підприємцям позитивні сигнали. До них можна, зокрема, віднести недавню заяву Міндоходів про те, що суми надмірно сплачених податків до державного бюджету за 2012 рік скоротилися (порівняно з 2011 роком?) на 3,2 мільярда гривень, або майже на 25%. «Частину надмірно сплачених сум після аналізу булу повернуто на рахунки платників відповідно до вимог Податкового кодексу. До того ж донараховані при контрольно-перевірочній роботі суми погашалися за рахунок надмірно сплачених. Частина підприємців включили переплачені суми до декларацій відповідних податкових зобов’язань наступних періодів», — говориться в повідомленні прес-служби Міндоходов. У відомстві також зауважують, що, завдяки сервісу «Податковий асистент», платники могли самостійно уточнити свої податкові зобов’язання і надати уточнюючу декларацію, уникаючи ризиків мінімізації.
Сьогодні ще важко сказати, чи сприйняла ці сигнали українська економіка взагалі і які саме галузі задіяні — старі, які забезпечують поки що левову частку надходжень до бюджету країни, або нові, шлях яким має намір відкрити уряд. Ефективний діалог між ним і бізнесом ще потрібно побудувати. Але, як уявляється, будь-який і кожен позитивний прогноз у ситуації нинішньої глобальної кризи щось додає не стільки до іміджу уряду, скільки до потенціалу і навіть до ресурсів країни. І ось один з них. Експерт інвестиційно-фінансової компанії «Арт Капітал» Дмитро Ленда в коментарі УНІАН повідомляє: «2013 року можна очікувати зростання виробництва сталі на 2% — до 33,3 мільйонів тонн у порівнянні з 2012 роком, а також збереження на попередньому рівні або несуттєве зниження, на 2%, випуску коксу і труб. Очікуємо також збільшення випуску залізорудної сировини на 1—3% порівняно з 2012 роком».
Президент України Віктор Янукович минулої п’ятниці також говорив про металургію, яка критично залежить від експорту, про стимул-реакції, що створюються в країні для її розвитку. Це, за його словами, закони, що надають державну підтримку суднобудуванню, збуту авіаційної техніки, створенню нових робочих місць у перспективних галузях реального сектора. Питання в тому, чи запрацюють нарешті ці закони на повну силу...
