Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи потрібна Україні «знижка» на газ?

Керівництво країни переконує — ні
27 листопада, 2012 - 00:00
У РАМКАХ ВІЗИТУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВІКТОРА ЯНУКОВИЧА ДО ОАЕ БУЛО ПІДПИСАНО ШІСТЬ ДИПЛОМАТИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ, ЗОКРЕМА ПРО НАДАННЯ ВЗАЄМНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ І ПРО СПІВПРАЦЮ В АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ. УТІМ — ЖОДНИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ ЩОДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СПІВПРАЦІ / ФОТО АНДРІЯ МОСІЄНКА

Минула п’ятниця засвідчила, що відносини між Україною і Росією, в усякому разі у газовій сфері, анітрохи не поліпшилися. А певний «прогрес» у них, про який того ж дня за результатами свого візиту до Москви докладав прем’єр-міністр Микола Азаров, є не більш ніж спробою видати бажане за дійсність.

Главу уряду дезавуював Президент України Віктор Янукович. За його словами, Україна в умовах цінового тиску вимушена скорочувати закупівлі російського газу і 2013 року має намір закупити лише 18 мільярдів кубометрів, «У нас єдиний важіль впливу на ситуацію — й надалі скорочувати обсяги закупівлі російського газу», — сказав Янукович топ-менеджерам Інтерфаксу-Україна. Глава держави наголосив, що більше буде ціновий тиск на Україну, то більше Київ буде зацікавлений в різних джерелах постачань газу. «Якщо цінова політика Росії зміниться в кращий для нас бік, ми поступово можемо відновити обсяги закупівлі газу. Інакше — й надалі будемо йти шляхом зниження обсягів закупівлі і пошуку вигідніших альтернативних джерел постачань газу», — прогнозує Президент.

І тут варто нагадати, що голова Міненерговугілля України Юрій Бойко лише минулого тижня повідомив, що НАК «Нафтогаз України» 2012 року купить в «Газпрому» 26 мільярдів кубометрів газу, а наступного року продовжить скорочувати закупівлі — до 20 мільярдів. Як бачимо, Президент у конфлікті з Росією займає ще радикальніші позиції і не має наміру поступатися її наполегливим спробам втягнути Україну в Митний союз в обмін на перспективу зниження ціни на газу... Азаров, певно, стоїть в цьому питанні на позиції, що наближається до угодовської.

І тут варто нагадати про вербальний, а можливо, і реальний конфлікт між Миколою Яновичем і першим віце-прем’єр-міністром Валерієм Хорошковським. Азаров, який відповідає за діри в бюджеті та економіці, ще минулого місяця погрожував, що Україна взагалі відмовиться від російського газу. Він нарікав, що Росія ставить Україну в скрутне становище, змушуючи робити колосальні витрати на розвідку та видобуток своїх власних родовищ газу і нафти, на перехід на енергозберігаючі технології. І ці «труднощі», мабуть, певним чином позначилися на бойовитості прем’єра. Коли Хорошковський однозначно заявив, що вступ України до Митного союзу суперечить Конституції України, Азаров, перебуваючи в Москві, зазначив, що це лише погляд одного чиновника. І одразу ж, своєю заявою про зниження обсягів закупівлі газу до 18 мільярдів кубометрів, Президент показав, на чиєму він боці, а також, схоже, натякнув на те, хто в суперечці двох керівників уряду має підтримку з його боку і, можливо, буде найближчим часом призначений прем’єр-міністром країни.

На чиєму боці в цій суперечці голова Міненерговугілля Юрій Бойко? Гадаю, він здатен прорахувати всі варіанти і обрати найвигідніший і такий, що найбільш відповідає настрою Президента. «У нас є суперечки (з Росією щодо закупівель газу), можуть бути навіть судові спори, — сказав він нещодавно в ефірі одного з телеканалів, — Якщо буде суд — значить, він буде. Ми готові, вивчили цей варіант. І, зокрема, отримали консультації щодо транзитного контракту, який, на жаль, нас не влаштовує. Проте він був підписаний, і, попри всі суперечки з російськими колегами, ми повною мірою виконуємо зобов’язання перед Європою щодо забезпечення транзиту російського газу». «Будемо це відстоювати в Стокгольмі чи в Лондоні або в Парижі. У нас іншого виходу немає», — уточнив міністр і наголосив, що низці європейських компаній вже вдалося домогтися зниження ціни на російський газ під час судових розглядів з «Газпромом».

Але вже в суботу один з українських тижневиків, явно близьких до опозиції, опублікував страшилку і для Бойка, і для Януковича, що її написали двоє українських юристів — президент Укрінюрколегії Данило Курдельчук і партнер «Грант Торнтон Україна» Олександр Малиновський. У разі якщо «Нафтогаз України» імпортує не 33,28 мільярда кубометрів, а 27 мільярдів, то, за попередніми розрахунками авторів, претензії «Газпрому» до «Нафтогазу» 2012 року можуть становити 2,7 мільярда дол. А вже 2013 року, при скороченні імпорту газу до 24,5 мільярдів кубометрів (про що нещодавно оголосив міністр палива й енергетики Юрій Бойко), штраф може становити близько 3,8 мільярдів дол. Ще більші позовні претензії «Газпром» зможе висунути, якщо буде імпортовано лише 20 мільярдів кубометрів. У такому разі, прогнозують юристи, штраф сягне майже 5,7 мільярда дол.

Чи не поквапився Президент? На які нові джерела постачань газу він орієнтувався? На сланцевий газ і газ твердих пісковиків так швидко розраховувати марно. Зростання видобутку вугілля і заміна ним газу на ТЕЦ істотно поліпшать газовий баланс України теж не завтра. Реальним джерелом поки що залишається лише Європа. З 1 листопада Україна почала купувати газ за реверсною схемою в Німеччини, до того ж на 100 доларів дешевше, ніж у «Газпрому». Проте до значного обсягу ці закупівлі наступного року, найімовірніше, доведено не буде. Добре було б отримувати газ з Азербайджану. Але тієї ж п’ятниці посол цієї країни в Києві Ейнулла Мадатлі заявив, що постачання газу з азербайджанського родовища «Шахдениз-2» в Україну можуть розпочатися наприкінці 2017 року. До того ж на першому етапі вони становитимуть близько 2 мільярдів кубометрів на рік і поступово збільшаться до 5 мільярдів кубометрів.

Щось не складається в політико-газовому багатокутнику, де сторони конфлікту знищують одне одного. Тим часом український бізнес, якому ця ситуація неабияк набридла, зовсім не впевнений, що країна спрямовує свої зусилля у правильному напрямі. Так, генеральний директор компанії «Смарт Енерджі» Олексій Тимофєєв вважає, що Україна є «ласим регіоном, де, зокрема в енергетиці, все, як мовиться, попереду». Але вступ до Митного союзу і отримання великої знижки на газ, на думку гендиректора, «призведе до того, що українська видобувна вуглеводнева складова та українські проекти з видобутку і транспортування газу втратять привабливість для інвесторів». Він пояснює, що «висока маржа, яку має галузь, нині єдиний і потужний стимул для подальших інвестицій». «Галузь влаштувала б середньоєвропейська ціна на газ, — каже Тимофєев, — тоді як її зниження створить для галузі сценарій апокаліпсису, оскільки інвестиції будуть заморожені». На думку експерта, ціна російського газу і вступ до МС потрібно розглядати як цілковито окремі теми.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: