Поки нелегальна й уже навіть легальна реклама насичена привабливими пропозиціями про швидкий і легкий, а тому підозрілий кредит готівкою, банки країни не поспішають міняти реклами депозитів на зовсім ще недавно всім звичні кредити. Замість цього — дивна небанківська реклама швидких кредитів під нечувані сьогодні 10% річних. Для отримання від однієї до ста тисяч гривень без застави — лише паспорт. Хто і де дає такі кредити — на яскравому плакаті ані слова. Лише пропозиція відіслати смс на чотиризначний номер, щоб «з вами негайно зв’язався оператор». А внизу плаката — малесенькими літерами — «консультаційні послуги», які надає компанія з регіонів. Вартість смс — 15 гривень. Тобто, за «невелику плату» тут можуть лише порадити, де можна взяти такий кредит.
Але сьогодні споживчих кредитів «без пастки», а тим більше під 10% річних — як кажуть, і вдень зі свічкою не знайдеш. Ні, в принципі, банківське споживче кредитування в Україні ще існує, але далеко не в тих формах і обсягах, що до кризи. Банки зараз в основному пропонують лише послуги реструктуризації вже виданих кредитів. А ті, що видають і нові, як відомо, попросять не тільки паспорт з ідентифікаційним кодом, а й довідку з роботи разом з інформацією про посаду, термін роботи і прибутків за останні півроку, навіть документи рідних. Із заставою, звичайно, і страховкою товару, що купується. А потім ще довго зважуватимуть всі можливі ризики, від яких залежить, дати кредит чи ні.
«Нині можна констатувати, що ситуація на ринку кредитування як і раніше залишається непередбачуваною, — розказує «Дню» член правління Universal Bank Ігор Дорошенко. — Зараз банки націлені на збереження власної ліквідності, а кредитування в нинішніх умовах є ризиком для них. І хоча ми можемо спостерігати певні позитивні тенденції, такі як зміцнення національної валюти, про повномасштабне кредитування ще говорити зарано. Для відновлення нормальної роботи банківського сектора потрібен час і такі позитивні тенденції, що сприяють становленню, як зміцнення у сфері економіки й політики, при обов’язковому залученні влади». Тому, на думку банкіра, вже зараз очевидно, що в найближчі півроку кардинальних змін не станеться.
Звичайно, багатьом громадянам України хотілося б дочекатися поновлення більш-менш вигідного кредитування, і скоріше. Але перспектива «перечекати кризу, й знов за кредитами» може не реалізуватися взагалі... По-перше, банки ще не розібралися з колишніми, та й охочих взяти гроші під високі відсотки навряд чи знайдеться достатньо. А, по-друге, на думку банкірів, хоча найменшу, але надію можуть убити ініціативи врегулювати ринок законодавчо.
Днями Верховна Рада заборонила давати фізичним особам валютні кредити на невиробничі цілі, ухваливши Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи». А народний депутат України Валерій Писаренко презентував журналістам свій законопроект про впровадження процедури банкрутства фізичних осіб. Він пропонує на громадський розгляд ініціативу, покликану, по суті, відібрати у «сірого» бізнесу можливість банкрутити фізичних осіб. Адже сьогодні, за словами депутата, навіть офіційна реклама в центрі столиці майорить гаслами «За 6 тисяч доларів позбавимо від необхідності виплачувати який-небудь кредит».
Писаренко також пропонує можливість врятуватися тим громадянам, які «потрапили в кредитне рабство», з принадами якого, як завірив депутат, стикався особисто. «Якщо подивитися світовий досвід, до процедури банкрутства фізичних осіб сьогодні звертається безліч людей як до рятувального кругу у фінансовому світі, який штормить... Процедура банкрутства в світі дозволяє зробити дві речі: відновити платоспроможність боржника й максимально задовольнити вимоги кредиторів. При цьому — зняти борговий тягар із фізичної особи так, щоб не залишати її «в рабстві» у кредитора довічно. Ми хочемо запропонувати залишити боржникам право на житло й мінімально необхідний рівень достатку. А кошти, що залишилися, пускати на погашення боргів... Треба забезпечити й права кредиторів, щоб у нас не було лавини несумлінних банкрутств», — розповідає Валерій Писаренко.
Але якщо боржникам така ініціатива гріє душу, то банкіри не дуже надихнулися поки лише обіцянками «забезпечити права кредиторів, щоб не було лавини несумлінних банкрутств».
«Сьогодні банкрутство підноситься як ухиляння від будь-яких боргів перед банком... У нашій країні це може обернуться тим, що буде дано вікно несумлінним позичальникам ухилитися від боргів. Я не кажу, що нам не потрібен закон про банкрутство. Але до нього треба підходити дуже й дуже обережно. Тому що так ми можемо дисбалансувати систему, — вважає голова правління УкрСиббанку Сергій Наумов. — Нещодавно у першому читанні пройшов закон, який накладає мораторій на відчуження майна, що підриває, на нашу думку, основи банківської системи. Гадаєте, завтра ми будемо фінансувати іпотеку? Ми вже не будемо це робити. Якщо правила змінюються на ходу, то хто буде інвестувати?»
На думку Наумова, сьогодні також відбувається фіктивне банкрутство. Люди реєструються як суб’єкти підприємницької діяльності й оголошують себе банкрутами, переказуючи всі активи на підставних осіб. А банк залишається ні з чим. З цим хоч і борються, але це важко в зв’язку з недосконалістю судової системи, скаржиться банкір.
Як швидко відреагує ринок після можливого ухвалення законопроекту як закону? «Ринок навряд чи відреагує відразу, але ми отримаємо додатковий сплеск неплатежів. І передусім — несумлінних позичальників, — прогнозує Наумов, відповідаючи на запитання «Дня». — Ми видаємо кредити, але їх обсяги не настільки великі, щоб можна було говорити про масовість. Думаю, що з прийняттям цього закону ситуація залишиться колишньою. А якщо не ухвалять, все залежатиме від економічної ситуації... І проблема — в чому давати. У валюті фізичним особам — не будемо. Давати в гривнях: а чи потягнуть ставки, які є на сьогодні? Але я гадаю, що поки цьому закону краще не надавати чинності. Мине криза, тоді можна буде задуматися над уроками, над помилками, і серйозно попрацювати над цим проектом. Зараз же від цього може бути тільки гірше.
Але депутат Писаренко з приводу подальшої долі свого законопроекту налаштований оптимістично. За його словами, законопроект вже підтримав Комітет ВР з питань правової політики, а зараз йдуть консультації з фракціями парламенту з метою набрати потрібну кількість голосів. «Якщо не на цій сесії, то на наступній, сподіваюся, проведемо...» — говорить бютівець.
