На 29 травня в Кременчуці намічено провести чергові збори акціонерів місцевого нафтопереробного заводу. Схоже, основною дійовою особою при цьому знову збирається стати народний депутат (БЮТ) Сергій Пашинський, який ще 14 березня намагався прорватися на збори акціонерів Кременчуцького НПЗ із фальшивою, як заявили місцеві юристи, довіреністю. Тепер його небезпідставно готують на місце голови правління найбільшого українського підприємства, яке ще нещодавно неправомірно знаходилося під управлінням татарських акціонерів. Невже їх знову хочуть привести до влади?
І при чому тут бютівець Пашинський? А справа, виявляється, не лише в партійній приналежності. Джерело, яке заслуговує на довіру, стверджує, що йому вдалося довести прем’єр-міністру Юлії Тимошенко, для якої сьогодні зовсім не чужими є турботи села, свою ефективність в якості нафтотрейдера і, конкретно, постачальника дешевих нафтопродуктів (дизельного палива) для потреб аграріїв.
Під урядову програму допомоги агропромисловим споживачам претендент допоміг (це можна назвати й інакше — пролобіював) державній компанії «Укртранснафта» купити з 100%-ю передоплатою у приватної компанії «Цукрове виробниче об’єднання» 40 тисяч тонн російського дизельного палива на 242 мільйони гривень за смішну ціну 6,05 тисяч гривень за тону. На той час Кременчуцький НПЗ продавав дизельне паливо по 6,4 тисячі гривень за тонну. Порівняння, прямо скажемо, вражає і відкриває пряму дорогу ефективному менеджеру на недбайливе підприємство, яке не піклується про потреби українських селян. Одна біда — палива «Укртранснафта» так і не отримала, хоч під цю операцію було оформлено кредит і нині держструктура потрапляє в ряди недбайливих позичальників.
Але уряд уже вирішив: час навести на Кременчуцькому НПЗ справжній порядок. Крім Пашинського в керівництво підприємства, як стверджують знаючі люди, потрапляє і чоловік Юлії Володимирівни — Олександр Тимошенко, якого вона свого часу представила як людину, яка піднімає сільгоспвиробництво в нашій країні.
Єдиною складністю для такої ротації є відсутність юридичних підстав. Кабмін не може втручатися в корпоративні відносини, а НАК «Нафтогаз України», яка володіє контрольним пакетом «Укртатнафти», намагається не виходити за рамки національних інтересів. І навіть Мінпаливенерго вважає, що за даної ситуації, коли Татарстаном організована нафтова блокада України, а «Укртатнафта» не лише забезпечила закупівлі нафти в Іраку та Білорусії, але й позитивну рентабельність підприємства, поспішати зі зміною його керівництва не варто.
За цих умов керівнику уряду доводиться йти на ризиковані заходи. Джерела повідомляють про домовленості з татарською стороною (в особі заступника генерального директора «Татнафти» Наіля Маганова) щодо повернення двом офшорним компаніям, які не мають жодного відношення ні до «Татнафти», ні до уряду Татарстану (вони належать приватним особам — менеджерам НК «Татнафта») раніше списаних із них пакетів акцій ЗАТ «Укртатнафта». Природно, вирішальна умова цієї операції — прихід на підприємство менеджменту, близького до українського прем’єра. Достовірність цих відомостей підтверджується тим, що на виконання названих домовленостей у Кабміні було розроблено й узгоджено безпрецедентний документ — «План заходів щодо стабілізації ситуації навколо ЗАТ «Укртатнафта».
Вчитуючись у нього, легко дійти висновку, що йдеться в ньому жодним чином не про стабілізацію, а про справжнє рейдерське захоплення. Цитуємо: «...забезпечити винесення постанов Київським апеляційним судом у справах 25/330 і 25/3331 на користь Міністерства палива й енергетики шляхом ухвалення постанови Київського апеляційного суду щодо відмови в задоволенні апеляційних скарг»... Це вже не телефонне право, яке існувало за радянських часів, а пряме втручання в функції іншої і, відповідно до Конституції України, абсолютно незалежної гілки влади. Далі слідує розпорядження про зміну компанії-реєстратора підприємства. Причому заступник міністра юстиції Євген Корнійчук, до речі, є зятем голови Верховного Суду Василя Онопенка, призначений безпосереднім куратором більшості пунктів згаданого плану. Успіх буде гарантовано?! Тим більше, що в плані передбачено майже всі заходи, до яких у таких випадках звичайно вдаються рейдери, включаючи блокування роботи охорони підприємства шляхом відозви ліцензій у відповідних фірм. Силове захоплення готується за всіма правилами чорних рейдерів. Але ці «рицарі кийка», на відміну від ініціаторів даного плану, як правило, дуже рідко наважуються діяти всупереч національним інтересам своєї країни.
