Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи ведеться будівництво житла у вашому селі?

22 жовтня, 1998 - 00:00

Василь АЛІНКІН (с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.):

— Будують у нас дуже рідко. І здебільшого заможні. Ми з дружиною самотні, літні. П’ять місяців не дають пенсію. Доводиться жити на те, що відриваєш продукти від себе, продаєш і купуєш хліб. Ремонт не можемо зробити, а ви про будинок питаєте.

Галина СЛОБИНСЬКА (с. Гланишев Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.):

— Нема за що будуватися. В нас у радгоспі немає грошей. Зарплату не отримуємо роками. У мене працюють і чоловік, і син, а утримую їх я, тому що торгую. Мій син почав будувати, поставив чотири стіни і все. Добудувати нема за що. Колись я, працюючи в колгоспі, сама, без батьків збудувала будинок. Могла купити холодильник, меблі. А тепер, навіть якщо всі гроші мені і рідним виплатять, за них нічого не купиш.

Валентина ЛОЗИНСЬКА (с. Комарів Вінницької обл.):

— Моя мати будувала будинок 20 років тому. Але сама живе в старому будинку. Новий дітям віддала. А взагалі будуються, звичайно. Але як, не знаю, бо грошей, які платять, на це явно не вистачає.

Олена ВИЦЬКОВА (с. Карпівка Вінницької обл.):

— Серед моїх знайомих ніхто не будується. Грошей немає. У мене донька сидить вдома, чоловік тільки вважається на роботі. Вже ні в що не вірю. Для таких як ми, що носять важкі сумки і щось продає, надії вже немає. Ще до виборів і після була надія, що щось поліпшиться, а сьогодні — ні. Навіщо ми обирали цих депутатів? Ми лише на хліб заробляємо.

Опитування на одному з ринків Києва провела Наталя ХУДЯЄВА, «День»

№202 22.10.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Газета: 
Рубрика: