Неважко передбачити, що в тієї частини населення країни, яка має хоч якісь доларові заощадження, через 15-відсотковий збір з продажу валюти, який хоче запровадити уряд, виникнуть панічні настрої, мовляв, поки не пізно, «зелень» треба здавати. Але обізнані люди не схвалюють таких намірів. Наприклад, експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко рекомендує: «Не піддавайтеся паніці, це не має анінайменшого сенсу — нікуди не біжіть й долари не продавайте. Якщо вам потрібні гроші під Новий рік, поміняйте рівно стільки, скільки необхідно». Характеризуючи законопроект, експерт нагадав про радянський підхід до боротьби за високі надої: «Корову треба менше годувати й більше доїти». Як ми знаємо, з цього нічого не вийшло. Чи будуть забезпечені доларові надої тепер?
Гаврилечко цитує пояснювальну записку до законопроекту, в якій зазначається, що майбутній закон не вимагає від бюджету додаткових витрат, і додає, що при цьому ніхто не замислився, а скільки грошей бюджет в результаті отримає. Автори забули також, що, відповідно до закону, не можна запроваджувати нові податки інакше ніж через Податковий кодекс, а також усього за місяць до початку наступного року. По суті, збір з продажу валюти, як упевнений Гаврилечко, — це податок на дефіцит валюти. Але хто понесе свої заощадження до банку, якщо отримає там (за курсу 8,2 грн./1 дол.) 6 гривень 97 копійок за долар, запитує експерт і припускає, що в результаті такої новини дедалі більше грошей крутитиметься поза банківською сферою, обіг валюти перекочує в тінь.
Його заклик не панікувати базується не лише на тому, що парламент, урешті-решт, відхилить або удосконалить непродуманий законопроект. Якщо закон усе ж таки буде ухвалено й підписано Президентом у нинішньому вигляді, то народ знайде, як його можна буде оминати. Гаврилечко нарахував вісім або дев’ять варіантів (якщо використовувати можливості судової системи), що дозволяють не постраждати від незаконного закону. Найпростіший спосіб — це відстрочення отримання грошей. «Ви вклали долари на терміновий депозит (скажімо, на місяць), а потім отримали свої гроші в гривнях», — зазначає експерт.
Кажучи про можливості фінансових переведень, він допускає, що доведеться сплатити невеликий відсоток, але все одно не 15%. Є також можливість покласти гроші на мультивалютну картку й знімати з неї гривні. Ті, в кого грошей більше, використовуватимуть офшори. А тим, у кого їх дуже багато, можна відкрити форекс-рахунки або використовувати можливість інвестицій на пан-рахунки. Ще один вихід для дуже багатих — купувати зарубіжну нерухомість і потім отримувати з неї ренту. Фінансовий експерт Ерік Найман додав до цього переліку свій варіант. За його словами, щоб зберегти гроші, треба вкладати їх у золото, яке, на відміну від долара й інших валют, не дешевшає. Чинну зараз «золоту» депозитну ставку 6% і більше він вважає дуже доброю. Експерт запевняє, що в цій сфері не буде різких коливань, тому що народні депутати, які не гребують цим металом, проти себе голосувати не будуть.
Що стосується «бідних», то Гаврилечко чи то жартома, чи то серйозно рекомендує їм купувати продукти харчування довготривалого користування. Щоправда, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Олена Сльозко цю думку, схоже, не сприймає. «У нас же не війна», — говорить вона, на що її колеги апелюють, що втрати у виробництві й демографії цілком можна порівняти з воєнними. Найман також не прибічник того, щоб купувати про запас продукти — адже вони псуються. Він радить придбати предмети побутової хімії, які, на його думку, неодмінно дорожчатимуть. Можливий дохід запасливих громадян, на його думку, може досягати 20% річних. А ще краще, зазначає Найман, «йти» у гривню, депозитна ставка за якою вже тепер становить 25%.
Експерти розуміють, що уряд вимушений вдаватися до таких непродуманих скороспілих заходів у спробі залатати діри в бюджеті й зберегти в країні хоча б видимість стабільності. Для цього він проводить у країні дедоларизацію. Проте, на їхню думку, такі новації, швидше, дадуть протилежний результат, оскільки й Нацбанк, й уряд роблять усе, щоб не гривня була національною валютою в країні. При цьому вони позитивно відзиваються про рекомендовану міжнародними фінансовими організаціями лібералізацію валютно-курсової політики й бачать у цьому кроці чи не єдину можливість для уряду.
У зв’язку з цим «День» запитав, а не чи віддасть уряд перевагу перед лібералізацією валютно-курсової політики штучному прискоренню інфляції? Відповідаючи, Гаврилечко зазначив, що уряд уже на межі можливостей в адміністративній забороні інфляції. «Заходів для цього я не бачу, — говорить експерт, — далі починається чорний ринок». Державі вигідна інфляція, підключається до теми Найман. За його словами, лише цього року бюджет через так звану стабільність недоотримав 16—18 мільярдів гривень. Тому наступного року я чекаю цінового вибуху».
