Українці і досі чекають обіцяних заробітних плат і пенсій. В уряді кажуть, що до кінця тижня ситуацію виправлять. У понеділок на нараді Президента України з прем’єр-міністром Миколою Азаровим і головою Верховної Ради Володимиром Рибаком гарант дав завдання КМУ до завершення 2013 року виплатити всі борги за соцвиплатами.
Загалом проблеми з виплатами для працівників бюджетної сфери вже не є новиною. Про це питання «День» писав неодноразово. За два місяці бюджетники звикли до «затягування пасків», і мало хто очікує дива під кінець року. Так, працівникам низки державних установ міста Суми не виплачено заробітну плату за листопад та аванс за грудень. Серед цих установ, зокрема, — лікувальні та навчальні заклади. Ситуацію із невиплатами міський голова Сум Геннадій Мінаєв так прокоментував «Дню»: «Держава не впоралася! Вся влада — радам!» І при цьому уточнює: «Місцевим!» Поки точної інформації ще немає, міський голова дозволив усім своїм підлеглим, заробітна плата яких залежить від проходження платежів через Держказначейство, не працювати. «Якщо підприємства працюють відповідно до фінансування, а фінансування — нуль, отже, вони не працюють. І правильно: дозволяю усім, чия зарплата залежить від міського бюджету, не працювати!», — підкреслив він.
На Півдні України трохи інша ситуація. Севастопольські бюджетники отримують заробітну плату на три або сім днів пізніше. А от колектив Національного музею героїчної оборони і звільнення Севастополя, де 200 чоловік, вже третій тиждень чекає зарплатні. Проте в міській державній адміністрації запевняють, що проблем із виплатами немає, а інформацію про затримку видачі заробітних плат співробітникам Національного музею спростовують. «Такого не може бути, ми виплатили зарплату своєчасно, ми забезпечені фінансуванням, у нас є гроші і за планом, і фактично, тому фінансування ми проводимо», — сказала «Дню» заступник начальника фінансового управління Севастополя Надія Петрий. Натомість співробітники музею заявляють про те, що у випадку непогашення заборгованостей цього тижня збираються проводити акції протесту. Лише в понеділок голова Севастопольської адміністрації визнав, що в Севастополі є борги перед бюджетниками і пообіцяв найближчими днями розрахуватися із ними.
Уряд вже має досвід таких ситуацій, коли в кінці року не вистачало коштів для погашення заборгованостей перед бюджетниками. Минулого року все-таки вдалося знайти майже 7,5 мільярда гривень на погашення заборгованостей. Та чи вдасться цього разу? Адже залишається менше тижня, і коштів в державному казначействі не так вже й багато. Станом на 1 грудня 2013 року залишок на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) склав трохи більше мільярда гривень. Це найменша сума для грудня за останні десять років, і очевидно, що цих грошей не вистачить.
А поки грошей немає, в уряді намагаються частково перекласти провину за недопрацювання в бюджеті на мітингувальників у Києві. Мовляв, Євромайдан заважає Кабміну працювати. Проте голова Всеукраїнського союзу вчених-економістів Олександр Кендюхов пояснив «Дню», що проблема з державними коштами була відома ще раніше, коли планували бюджет на 2013 рік. «По-перше, в бюджет закладали дефіцит у розмірі 50 мільярдів гривень, які планувалося перекрити, зокрема і валютними кредитами з-за кордону, з чим виникла проблема в 2013 році. По-друге, в бюджеті, на момент його прийняття, було закладено вкрай оптимістичне економічне зростання — у три з лишком відсотки, чого не сталося. І цілком закономірним є те, що ті засоби, які планувалося, що надійдуть до бюджету і будуть направлені на виплати, зокрема і бюджетникам, в потрібних обсягах не надійшли», — пояснив експерт.
Економіст вважає, що виплатити борги працівникам бюджетної сфери до кінця року ще можна. Можливо, закрити бюджет-2013 допоможуть останні домовленості Президента України із главами східних держав — Росії та Китаю. До речі, Росія свою частку в обсязі трьох мільярдів доларів вже перерахувала. Але чи дійдуть вони до соціального адресата?
Геннадій Мінаєв, міський голова Сум:
«Якщо підприємства працюють відповідно до фінансування, а фінансування — нуль, отже, вони не працюють. І правильно: дозволяю усім, чия зарплата залежить від міського бюджету, не працювати!»
Водночас Олександр Кендюхов застерігає, що стабільного покращення в українській економіці наступного року, зокрема і з соціальними виплатами, очікувати не варто. «В умовах, коли економіка країни щороку працює збитково, — у світовій торгівлі ми щороку втрачаємо від 10 до 15 мільярдів доларів — звичайно, проблеми з бюджетом зростатимуть. Завжди буде дефіцит і необхідність отримання нових коштів. Відповідно, при прийнятті держбюджету потрібно орієнтуватися на те, що наступного року нам потрібно позичити ще більше грошей для того, щоб утримати рівень споживання на рівні 2013 року. І надії на стабільне економічне зростання майже немає», — вважає економіст.
Директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що закриття цьогорічного бюджету-2013 — справа не лише економічна, а й політична. «Нині влада після того, як відбулися візити до Москви, намагатиметься всілякими способами задобрювати насамперед, звичайно, малозабезпечені, низькооплачувані верстви населення через мінімальні соціальні «подачки», можна їх так назвати. Саме для того, щоб показати, що відмову від угоди з ЄС зумовлено тим, що потрібно було поїхати до Москви, щоб отримати кошти на соціальні пільги та платежі», — пояснює експерт. Він також зазначає, що події на Майдані не мають абсолютно ніякого відношення до проблем із бюджетом. «Справа в тому, що нині влада себе позиціонує як активного захисника народних інтересів, і що складнощі з бюджетом пов’язані з Майданом. Але проблеми ці були завжди. На жаль, останні два-три роки це було характеристикою нашої влади. І до Майдану це ніякого відношення не мало», — зазначає економіст.
Водночас Василь Юрчишин прогнозує, що заборгованості погашатимуть за допомогою позичкових ресурсів як і з-за кордону, так і з середини. «Я думаю, що ці три мільярди, які Росія обіцяла Україні, надійдуть вже цього року. Про наступні мова поки що не йде. Я не впевнений, що буде покрито всі зобов’язання. Але частково це будуть «московські» гроші, які закріплять боргові зобов’язання перед Росією, щоб фактично унеможливити Україні подальші роздуми. Інша частина — останніми днями відбулося чергове розміщення облігацій внутрішньої державної позики», — пояснює він.
Прогнози Юрчишина на наступний бюджетний рік — не надто втішні. Економіст вважає, що наступного року влада знову намагатиметься маніпулювати народом через бюджет, адже вже 2015 року відбудуться вибори нового президента. «У першій половині року проблема може загостритися. Це залежить від багатьох факторів. Зокрема, від того, як працюватимуть «московські» домовленості. Також варто звернути увагу на те, що промисловість у першому півріччі 2014 року не зазнає ніяких змін. Щодо соціальних виплат у другій половині року, то, думаю, ситуація покращиться, бо владі потрібно буде задобрювати електорат. Варто поглянути на мінімальні соціальні стандарти — заробітні плати, пенсії, підвищення яких уперше відбувається в липні, а вдруге — в жовтні. Знову ж таки, все розраховано на осінньо-зимовий період 2014 року. Це красномовна демонстрація того, що влада не збирається турбуватися про людей у першій половині року. А вже в другій половині року буде активно намагатися показати соціальну спрямованість своєї політики», — пояснює Василь Юрчишин.
