Мінагрополітики спільно з виробниками обговорює шляхи розвитку переробки продукції бджільництва, зокрема, працюють над створенням вимог до меду, які відповідатимуть європейським стандартам. Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час круглого столу, присвяченого виробництву медових напоїв, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
«Нині міністерство вже працює над удосконаленням механізмів державної підтримки пасічників, оновленням вимог до меду, які відповідатимуть вимогам ЄС та світовим вимогам та оптимізацією регуляторних вимог до медоварів України», — сказав Шеремета.
Він додав, що цього року міністерством підготовлено та направлено на державну реєстрацію наказ про затвердження вимог до меду, який націлений на впорядкування внутрішнього ринку продукції бджільництва та розвитку експортного потенціалу галузі. Для підготовки виробників меду наказом передбачено перехідний період до 1 січня 2023 року.
«Якщо бджолярі зареєстровані як сімейне фермерське господарство або створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив із заготівлі та переробки продукції бджільництва, вони можуть користуватися усіма напрямами державної підтримки фермерства. Із напрямом здешевлення вітчизняної с/г техніки і обладнання у Мінагрополітики працюють над змінами до переліку, щоби спеціально для бджолярів доповнити його обладнанням іноземного походження», — відзначив Віктор Шеремета.
Тим часом пасічники продовжують рахувати збитки. Бджоли гинуть. Український мед втрачає позиції на світовому ринку. Нагадаємо у 2018 році експорт продукції українських бджолярів зменшився на 27%. Таким чином, Україна втратила статус третього у світі експортера меду.
КОМЕНТАР
Володимир СТРЕТОВИЧ, президент «Спілки пасічників України»:
— Існує дві причини падіння експорту меду з України за кордон. Перша. Держава не приділяє належної увагу цій галузі. В усіх країнах це галузь дуже почесна і західні держави їй приділяються прискіпливу увагу. Вони думають над тим як працювати з пасічниками, як їм допомагати. В нашому випадку ми просимо одне — не заважайте.
Ми знаємо, що треба робити, адже з діда-прадіда стоїмо біля вуликів, і наш успіх з 2017 року продиктований цим досвідом. Ми пішли на підйом дуже швидко. Таким чином ми вийшли на третє місто з експорту меду в світі. Але в минулому році наш уряд не звернув увагу на те, що в Україні фактично екогологічна катастрофа пов’язана з масовим отруєнням бджіл.
У той же час на Заході навпаки були зроблені відповідні висновки, адже вони дізналися, що в Україні труять бджіл пестицидами. Споживач нашої продукції, який проживає в Європі чи будь-де в світі перед тим, як імпортувати мед з нашої країни, перш-за все запитує своє посольство. А там дають довідку, що в Україні не все гаразд, що у нас варварські відносяться до бджіл. І це при тому, що мед проходить десятки експертиз, але в підсвідомості все одно залишається клеймо нашого ставлення до бджіл.
Чому бджола падає? Тому що вона маленька. Для того, щоб її отруїти треба дуже мала кількість отрути. Для людини — це мізерна частка токсинів, а для бджоли катастрофічна. Але зрештою і людина накопичує в собі відповідну долю отрути, яка проявиться у відповідних захворюваннях. Бджола в даному випадку є сигналізатором для людини. Бджола є індикатором для всіх нас.
Як тільки ми починаємо говорити про найбільш токсичні препарати, то аграрії починають протестувати — якщо це трапиться, то вони втратять величезні кошти. Тому саме держава має взяти це питання під контроль. Для цього потрібне розуміння всієї глибини проблеми, адже за конкретний прибуток ми буквально знищуємо власних громадян. Достеменно відомий перелік високотоксичних препаратів неокатиноїдів, які заборонені після резолюції ЄС. Де вони опиняться після цієї заборони через наші «закриті» українські кордони? Ці речовини заборонені в Китаї, Туреччині. А у нас незаборонені. Будь ласка, завозьте і труїть нас. Без митниці, без спеціального законодавства це неможливо подолати.
Так ось я виступаю за зміну свідомості. Нам потрібна національної еліта, яка б могла відповідально внести корективи в державну політику.
