Депутати в першому читанні прийняли законопроект про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Заборону купівлі-продажу таких ділянок до прийняття закону про обіг сільгоспземель підтримали 250 народних обранців. Цікаво, що 2 жовтня 2012 року депутати навпаки категорично відмовилися підтримати антологічну законодавчу ініціативу своїх колег. Загалом земельне питання перед виборами чимдуж почало лихоманити депутатів та вищі ешелони влади.
За продовження мораторію як мінімум на рік (через неготовність до завершення земельної реформи) в інтерв’ю «Дню» виступив віце-прем’єр Сергій Тігіпко. «Права на помилку немає. Земельна реформа — дуже важлива і для людей, і країни, тому поспішати не варто. Люди можуть як заробити, якщо буде створено прозорий ринок, так і програти, якщо правила будуть недосконалими», — сказав Тігіпко. Тому, на його думку, спершу потрібно випробувати в пілотному режимі, як працюватиме нове земельне законодавство, а далі впроваджувати його по всій країні.
Потім голова Верховної Ради Володимир Литвин також запевнив, що в найближчій перспективі в Україні не буде ринку продажу сільськогосподарських земель. На думку спікера, парламент повинен прийняти законодавчий акт, який би скоріше мав заспокоїти людей і «вийти на ухвалення простого і зрозумілого рішення».
Того ж дня лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов повідомив, що керівництво України може прийняти рішення про необхідність проведення референдуму з питання введення ринку землі. Він уточнив, що це питання поки ніде не обговорювали, проте його важливість надає підстави припускати такий розвиток подій.
Тим часом депутати продовжують рухатися в напрямку закінчення земельної реформи. Зокрема вже фактично завершилось створення Державного земельного банку. Днями Верховна Рада призначила 5 членів наглядової ради цього банку, який буде кредитувати осіб.
Чим зумовлено таку різновекторність у земельному питанні народних обранців та представників влади? Про це «День» запитав голову «Аграрного союзу України» Геннадія НОВІКОВА:
— Так відбувається, бо напередодні виборів земельне питання може як когось зробити депутатом, так і позбавити цього титулу. В принципі більшість тих, хто живе і працює на селі, виступає проти вирішення піднятих вами питань, тому й підтримують ідею продовження мораторію. Влада також відчуває, що населення і ринок не готові до вільного ринку землі. І це справді так. Важливо не тільки розробити новий Закон «Про ринок земель», але спочатку провести інвентаризацію усіх земель. На мій погляд, не треба бігти по переду локомотива, бо можна опинитися під ним. Як можна продавати, не знаючи, що є предметом торгу? А саме така ситуація і виникає, адже сьогодні багато земельних ділянок не винесено, не мають реальних меж. Якщо без цього почнуть продавати землю, хто буде крайнім і зможе розібратися в тому, хто ж насправді власник, а хто самозванець? Тож якнайшвидше треба наводити лад у земельному питанні. Тим паче, що виправляти і спрощувати є що.
Зараз ще є випадки, коли договір оренди реєструємо по три роки в Держкомземі. І за таких умов ми вже хочемо продавати землю? Треба спочатку зробити електронний кадастр земель, провести інвентаризацію, прийняти закон про обіг земель, інакше ризикуємо отримати сплеск земельних афер на ринку. Треба навести лад у цих проблемних питаннях, бо без цього одну й ту земельну ділянку продаватимуть по десять разів. І ситуації, які сьогодні трапляються під Києвом із невизначеністю власників землі, ризикують повторитися в масштабах цілої країни.
