Українці в лютому продовжили забирати свої вклади із банків. «Відтік депозитів спостерігався в грудні та січні. Він продовжився і в лютому», — повідомляє президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. А голова глава НБУ Степан Кубів нещодавно заявив, що протягом 18—20 лютого громадяни зняли з банківських депозитів 30 мільярдів гривень — 7% від усього роздрібного портфеля.
В Нацбанку вирішили стабілізувати ситуацію. 26 лютого фінансовий регулятор постановою №91 дав старт рефінансуванню на термін до року банків, які втратили 2% загального депозитного портфеля (як роздрібного, так і корпоративного). Проте банкам, які отримали підтримку, заборонено кредитувати населення і підприємства, розміщувати кошти на міжбанківських депозитах і коррахунках інших банків, купувати будь-які цінні папери, крім державних, проводити операції РЕПО, а також основні засоби та нематеріальні активи (крім застав). «Важливо відзначити, що останні кроки НБУ, зокрема рефінансування та підтримка ліквідності банківської системи, спрямовані на стабілізацію ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках», — повідомили в НБУ.
Водночас Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» запропонувала низку заходів зі стабілізації ситуації на фінансовому ринку. Зокрема, в УКБС пропонують розширити забезпечення за кредитами рефінансування, включивши до нього акції власників, що володіють не менше 5% статутного капіталу банку. Для підтримки ліквідності в Асоціації важливо відмовитись від спецрахунків банків та впровадити порядок резервування, коли вся сума обов’язкових резервів зберігається на коррахунку в НБУ. А в зв’язку із підвищенням курсу іноземної валюти, на думку фахівців Асоціації, доцільно ввести тимчасовий мораторій на застосування до банків санкцій за порушення економічних нормативів. Також для попередження та усунення валютних спекуляцій експерти УКБС запропонували ввести заборону на двосторонню торгівлю валютою на міжбанківському валютному ринку, а також на певний час «підвищити обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень експортерами для збільшення пропозиції інвалюти всередині країни».
І, схоже, що вжиті заходи вже принесли позитивний результат. «Залишки на коррахунках становлять більше, ніж 25 мільярдів. Ставка міжбанківського кредитування — близько 8%, а в ті часи вона доходила до 30% і вище. Відбувається стабілізація», — зазначає голова Асоціації українських банків.
Та все ж банкам не вистачає дотацій з бюджету. І найкращим способом відновлення ліквідності є залучення нових депозитів за допомогою підвищення депозитних ставок. Якщо протягом останнього тижня український індекс ставок за депозитами фізичних осіб тримався в середньому на позначці 18,6%, то 4 березня він зріс до 19,02% річних у гривні. Тому Олександр Сугоняко радить не лише не забирати гроші з депозитів, а й не боятися їх вкладати. «Україна стає на ноги. Народжується нова країна, в якій ми не будемо себе відчувати чужими, і ми, як громадяни, повинні свідомо ставитися до своїх функцій як вкладників. Ми не можемо сьогодні забирати свої вклади. Люди неправильно роблять, що бояться класти гроші на депозити в банки. Потрібно думати раціонально. Якщо є банки, яким вони довіряють, нехай туди і несуть гроші», — відзначає Сугоняко.
КОМЕНТАР
Андрій БЛІНОВ, експерт фінансових ринків:
— Я позавчора розмовляв з працівниками казначейства і заступниками голів правління комерційних банків. Вони говорять про те, що відплив депозитів фактично призупинився. Пов’язано це з двома речами. По-перше всі, хто хотів зняти депозити, забрали їх. Приблизна кількість їх відпливу за весь період політичної кризи становить 10—12%, але буде видніше, коли НБУ оприлюднить офіційну інформацію. По-друге — рішення Нацбанку щодо обмеження окремих операцій і фактичне банкрутство двох банків, в яких введено тимчасову адміністрацію. Хоч ми розуміємо, що ні «Брокбізнесбанк», ні «Реал банк» не є настільки важливими банками, щоб якось кардинально змінити ситуацію в усій банківській системі.
Зростання ставок за депозитами — надзвичайно помірне. Зважаючи на те, що ми маємо фактично режим збройного конфлікту з РФ, велику нестабільність, пов’язану із політичними подіями. Те, що банки піднімають ставки — нормальна річ. Вони повинні зробити такі умови, щоб люди принесли гроші. І тут питання не стоїть в тому, щоб заробити і або дати нові кредити, а в тому, щоб заповнити ліквідність.
Стосовно позиції громадян, то їх є дві. Перша — позиція патріотична. Сьогодні найперше, чим українці можуть допомогти державі, це — допомога власній банківській системі. Сьогодні той українець, який покладе 100 чи 10 гривень, — приносить, в першу чергу, користь собі, бо таким чином стабілізує ситуацію в банківській системі. Тим більше, що, як мені здається, гостра фаза, пов’язана з політичною кризою — вже пройшла.
Друге питання, чи ризикувати великими сумами грошей. Зараз питання не стоїть в тому, щоб люди масово вкладали гроші в банки. Але сьогодні виглядає дещо дивним дострокове зняття депозитних коштів. Адже ми бачимо відносну стабілізацію на валютному ринку. Гривневі депозити на рік і півроку під 17—20% за такої девальвації залишаються вигідними. Тому бажано дочекатися, коли можна забрати гроші з відсотками. А потім приймати рішення стосовно цих грошей.
Звичайно, ми бачимо, що є банкроти. Але вони невеликі і тим більше, раніше велася мова про те, що вони мають проблеми. Серед великих системних банків таких проблем немає і, як я розумію, не з’явилося. Бувають різні затримки. Але це нормально.
Що стосується валютних ринків, то я завжди раджу тримати 50% своїх грошей — у гривні, а 50% — в іноземній валюті, найчастіше — це долари. Тому що те, що в разі девальвації ви втратите на гривні, — компенсуєте у валюті. Принаймні так можна зберегти свої гроші.
