Найбільш простим та ефективним засобом пом’якшення фінансової кризи в Україні є наведення елементарного порядку в податковій системі шляхом скасування величезної кількості необгрунтованих податкових пільг.
Бюджет отримає значні додаткові кошти, якщо провести такі заходи. Зміцнити кордони та унеможливити контрабанду. Ліквідувати необгрунтовані пільги при сплаті податку на додану вартість, в тому числі на імпортні товари. Обов’язково ліквідувати так звані «нульові» ставки імпортного мита. При імпорті товарів обов’язково стягувати ввізне мито так, щоб середня ставка становила 15%, як це запроваджено, наприклад, в Польщі на основі рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Скасувати право підприємств списувати на валові витрати виробництва будь-які непродуктивні витрати і таким чином завищувати собівартість продукції та знижувати розмір податку на прибуток. Обкладати державним митом ті бартерні контракти, які не обкладаються ПДВ.
Якщо здійснити зазначені заходи, то з’явиться економічна можливість законодавчо знизити ставку податку на прибуток підприємств з 30 до 20%, а нарахування на заробітну платню з 50 до 35% для всіх суб’єктів господарювання.
Щодо податку на додану вартість (ПДВ), то слід відзначити, що у США його немає. Внаслідок цього американська економіка в умовах відкритого світового ринку є більш маневреною та динамічнішою, ніж економіка країн Європейського Союзу, в яких з політичних міркувань ПДВ запроваджено в обов’язковому порядку.
Якщо ми також пішли європейським шляхом, то слід дотримуватися встановлених правил нарахування ПДВ. Якщо ж їх порушувати, то, безперечно, економіка та бюджет зазнаватимуть значних фінансових втрат.
Можна навести приблизні розрахунки втрат бюджету внаслідок пільг щодо стягування ПДВ.
Вихідні дані (Мінстат, Мінфін, Держмитком) за 1996 рік: валовий внутрішній продукт (ВВП) — 80,5 млрд. грн.; доходи зведеного бюджету — 30,15 млрд. грн.; базова ставка ПДВ — 20%.
За 1996 рік до бюджету надійшло 6,3 млрд. грн. від ПДВ, у тому числі ПДВ, сплаченого вітчизняними товаровиробниками, — 5,4 млрд. грн., імпортерами — 0,9 млрд. грн.
ПДВ, нарахований протягом року, повністю входить до складу ВВП. Якби були відсутні пільги на сплату ПДВ (явні й приховані), то частка ПДВ в структурі ВВП становила б 16,7% (15 млрд. грн.). Фактично ж сума сплаченого вітчизняними товаровиробниками 1996 року ПДВ становила 5,4 млрд. грн., тобто менше 40%. Відповідно обсяг явних чи неявних звільнень від сплати ПДВ становив 9,6 млрд. грн.
Крім цього, необхідно врахувати обсяги звільнень від ПДВ імпорту. Його обсяг становив $18,2 млрд. (32,8 млрд. грн.). Сума фактично нарахованого ПДВ на кордоні при ввезенні товарів — 0,9 млрд. грн. Якби весь імпорт товарів в Україну обкладався ПДВ за ставкою 20%, то сума надходжень до бюджету із такого джерела становила б 6,6 млрд. грн.
Отже, внаслідок несплати ПДВ на ввезені імпортні товари зовнішньоторговельні операції завдали 1996 року збитків бюджетові на 5,7 млрд. грн.
Таким чином, втрати бюджету України від несплати вітчизняними товаровиробниками та імпортерами більшої частини податку на додану вартість становили 1996 року близько 15,3 млрд. грн.
1997 року ситуація не змінилась на краще. Внаслідок звільнення від податків імпортних товарів та прибутків спільних підприємств і банків, завищення валових витрат виробництва, накопичення кредиторської заборгованості та запасів нереалізованої продукції на підприємствах бюджетні втрати досягли (за розрахунками) 17 млрд. грн.
1998 року ситуація з надходженнями до бюджету значно погіршилась. Адже з ініціативи уряду було знову запроваджене звільнення переважної частини імпорту від ПДВ, скасоване новим Законом України «Про податок на додану вартість».
Крім того, 1998 р. введено правило, за яким держава сплачує експортерам премії в розмірі 20% вартості експортованої продукції. Отже, при імпорті більшості товарів ПДВ не сплачується, а при експорті держава преміює експортерів за рахунок бюджетних коштів. Такої відвертої системи привласнення бюджетних коштів приватними особами немає ніде в світі, але вона дуже вигідна для невеликого кола підприємств, які одночасно є імпортерами та експортерами і завдяки цьому та податковим пільгам забезпечують збагачення певним кланам української номенклатури.
Цікаво, що всупереч наслідкам діяльності Комітету з питань фінансів і банківської діяльності попередньої Верховної Ради більшість його членів, винних у фінансовій кризі в Україні, знову обрані народними депутатами. Це, мабуть, вказує на те, що вони користувалися неабиякою фінансовою підтримкою вдячних експортерів та імпортерів.
Щоб виправити нинішню ситуацію, слід внести зміни до Закону «Про податок на додану вартість», якими відмінити явні й неявні пільги зі сплати ПДВ, особливо при ввезенні всіх без винятку імпортних товарів. Або, за умови, що весь імпорт законодавчо звільняється від ПДВ, необхідно припинити його повернення (сплату експортних премій) при вивезенні продукції з України і відновити попередній порядок щодо «нульової» ставки ПДВ при експорті. Захист внутрішнього ринку здійснювати за допомогою ввізного мита.
