Над банківською системою незабаром зависне дамоклів меч — як заявив глава Державної податкової адміністрації Олександр Киреєв, 27 липня може бути оприлюднений список банків, які приховують та применшують свої доходи. На такий небезпечний для банківської системи країни крок податкова піде, якщо не побачить за підсумками півріччя суттєвого прогресу в сплаті податків найбільшими банками, які, як здається податківцям, мають неповне податкове навантаження. За даними Киреєва, в першій двадцятці банків дев’ятеро мінімізують свої податкові зобов’язання, а ще в двох задекларований прибуток дорівнює нулю. Нагадаємо, що в кінці минулого — на початку цього року банківське середовище і, головне, власники банківських депозитів, були стривожені чутками про існування якогось «чорного» списку, і це мало не закінчилося цілковитим крахом української банківської системи.
Голова податкової усвідомлює існування репутаційних ризиків: прочитавши «чорний список», навряд чи хтось із вкладників понесе гроші до згаданих у ньому банків. Киреєв стверджує, що досить обережно ставиться до цієї інформації, проте терпіти такої поведінки не збирається. Кращого методу скерувати банки на шлях істини та примусити повністю платити податки колишній заступник глави Нацбанку та керівник Держказначейства, мабуть, не знає. Добре ще, що на такий надзвичайний крок ДПАУ пішла не одразу — спершу Киреєв звернувся до НБУ з проханням вплинути на підопічних і з пропозицією відкликати ліцензії на право залучення вкладів населення в тих банків, які в податковій звітності показують збиткову діяльність. Лояльний до податкових ідей НБУ пообіцяв...
Утім, спроби протистояти цілком законним із погляду права діям компаній, спрямованим на оптимізацію або навіть мінімізацію податків, здійснюють в Україні вже не вперше. Колись на цьому дуже зіпсував свої відносини з бізнесом екс-голова податкової Микола Азаров. Сьогодні цей напрям, мабуть, стає основною фішкою оновленої податкової служби, причому, звісна річ, не лише відносно банків. Як заявив заступник голови правління ДПАУ Григорій Оперенко, службу дуже непокоїть те, що показники прибутковості галузей і показники їхніх податкових зобов’язань не збігаються. Так, за його інформацією, найбільший валовий дохід має оптова та роздрібна торгівля, а найбільшу кількість податків платить видобувна промисловість (17,1%) і НАК «Нафтогаз» (14,9%). За даними ДПАУ, в країні 1051 підприємство, що має валовий дохід понад 200 млн. грн. Вони заплатили до бюджету 51% від загальної суми, проте водночас подали заяви на повернення ПДВ на 14 млрд. грн. Із них 731 підприємство прагне мінімізувати свої зобов’язання, а 22 підприємства не заплатили до бюджету жодної копійки. Цей список ДПАУ передала до уряду, прагнучи розділити з кимось відповідальність за їхню долю. За словами Оперенка, ці підприємства віднині перебуватимуть під особливою увагою.
Під прицілом податкової опинилася також лікеро-горілчана галузь. Вважається, що там дуже багато різноманітних порушень і тіньового капіталу, щоб можна було з цим миритися. Як заявив О. Киреєв, кожне підприємство перевірятимуть, і ті, хто живе не за законом, ризикують втратити ліцензії. При цьому голова податкової висловив цікаву думку про вартість ліцензій. Він проти їх підвищення і навіть вважає, що вони повинні коштувати суто символічні гроші. Інакше це створює ще більшу кількість виробників і торговців «фальшивкою». Використовувати ліцензії як фіскальний інструмент треба, на його думку, не за рахунок зростання їхньої вартості, а шляхом підвищення якості перевірок підприємств-претендентів лікеро-горілчаного промислу.
Утім, це поки що трохи абстрактні розмови, а сьогодні головне завдання податкової — наповнення держбюджету. За перше півріччя туди вже надійшли 22,8 млрд. грн., що в 1,6 разу більше, ніж на цей самий час минулого року (щоправда, за даними Держказначейства ця сума становить 21,2 млрд. грн. — Авт. ). Причому зросли показники з усіх податків, які збирає ДПАУ: податку на прибуток зібрано вже 113,1% до плану, ПДВ — 109,4%, акцизного збору — 106,2%. Дані Держказначейства дещо скромніші й із них бачимо, що понад мільярд гривень становило неповернення ПДВ. Із цього приводу Григорій Оперенко запевнив, що справа не в злому намірі, а в тому, що наявна заборгованість виявилася цілковитою несподіванкою — ще в січні про неї ніхто практично не говорив.
Другою після «чорних списків» податковою новиною можна вважати законодавчі ініціативи, народжені в приміщенні на Львівській площі. Їх тут усіляко рекламують. Зокрема, за словами Киреєва, введення нового податку на майно стимулюватиме ефективність його використання: «Якщо ми не маємо сумнівів у необхідності платити податок на землю, то чому податок на трубу, податок на обладнання, податок на інше нерухоме майно не повинен бути таким самим податком?» «Чому сьогодні оцінюємо плату за землю, а не за інтенсивність використання цієї землі?» — пішов далі податківець, очевидно, пропонуючи обкласти особливим податком найефективніше працюючі господарства.
Але прикриття при цьому висувається, як тепер модно в урядових колах, соціалістичне. «Цим податком не повинні залякувати, мовляв, завтра цю бідну людину, яка має одно-, дво- або трикімнатну квартиру, задавлять податком, — пояснює Киреєв і продовжує — цей податок не для того…» А для чого? Кого він повинен задавити? Голова податкової пояснює: «Чому ті власники, які володіють десятками квартир у Києві та здають їх в оренду, зареєструвавшись як «спрощенці», могли ухилятися від сплати податків?» За словами Киреєва, такого податку на пострадянському просторі немає лише в Україні та Таджикистані. І, звичайно, не факт, що він з’явиться тепер. Киреєв визнав, що прийняття відповідного закону може бути ускладнене, оскільки, «на жаль, олігархічні групи в парламенті мають дуже серйозне лобі».
