Влада готується до приватизації останнього стратегічно важливого об'єкта –НАК «Нафтогаз України». Перед травневими святами уряд зареєстрував у парламенті законопроект №2637, якимпропонується зняти заборону на приватизацію держпідприємств, дочірніх підприємств НАК «Нафтогаз України», а також підприємств, установ, організацій, утворених унаслідок їхньоїреорганізації. За задумом Кабміну, для приватизації цих об'єктів не потрібно буде рішення парламенту– достатньо лише доброї волі уряду.
Також уряд пропонує внести зміни до закону «Про приватизацію державного майна», щоб дозволити орендуватище й об'єктимагістрального трубопровідного транспорту. Схоже, НАК Кабміну замало. Після проходження даного документа у парламентіна енергетичний сектор чекає великий переділ.
Профільний віце-прем'єр України Юрій Бойко каже, що реформування НАК завершиться після приватизації компанії. Саму реформу він називає результатом виконання рекомендацій провідних зарубіжних консультантів. «Приватизація підвищить прозорість холдингу і дозволить частинугрошей від приватизації спрямуватина погашення західних кредитів», –зазначив Бойко.
Хто стане новим власником української труби? Напевно, не потрібно нагадувати, що неприховану небайдужість до ГТС України виявляє «Газпром». Цікавиться українською трубою і Європа, бажаючи приєднатиУкраїнудо своєї єдиної енергетичної системи. Але в даному випадку поєднати ці інтереси буде неможливо. Про варіанти розвитку подій на газовому ринку після ухвалення кабмінівського законопроекту «День» запитав енергетичних експертів.
КОМЕНТАРІ:
«ГОЛОСУВАННЯ З ЦЬОГО ПИТАННЯ СТАНЕ ІНДИКАТОРОМ РЕАЛЬНИХ НАМІРІВ ВЛАДИ»
Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»:
– Є чотири ймовірні варіанти розвитку ситуації. Перший, і найвірогідніший, – відчуження «Укртрансгазу» в інтересах «Газпрому» (через механізм оренди або консорціуму). Російська сторона вже натякала на необхідність законодавчих змін, якщо Україна хоче бачити «Газпром» партнером в управлінні ГТС. Саме для цього треба ухвалитивідповідний закон.
Другий варіант передбачає реальне реформування НАК та виконання умов приєднання до Енергетичної співдружності. Хоча це теж може бути лакмусовим папірцем для прикриття інших планів: приватизації видобувних активів «Нафтогаз України» основними олігархічними групами України і передача «Газпрому» в оренду ГТС.
Третій варіант – законопроект «провалять» у парламенті, щоб іще разпоказати сусідці, мовляв, уряд не проти, але парламент з цим не згоден. Тож питання оренди ГТС неактуальне, і «труба» збереже статус-кво. Важливо, що голосування з цього питання стане індикатором реальних намірів влади.
Четвертий варіант (найменш ймовірний) – відкривається шлях до реформування нафтогазового сектора, його реорганізації з виділенням ГТС в окреме підприємство (за прикладом європейської практики) і створення на його базі міжнародного консорціуму за участю групи іноземних компаній, які прийдуть до нафтогазового сектору з метою видобутку традиційного та нетрадиційного газу. У цьому контексті може залучатися до консорціуму і «Газпром».
На мій погляд, найменш імовірний четвертий варіант, а найбільше – другий.
«І РОСІЇ, І ЄС ПОТРІБНО РЕАГУВАТИ НА КОНКРЕТНИЙ КРОК УКРАЇНИ»
Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій:
– Україна намагається викликати у Россії і Євросоюзу активніший інтерес до переговорів щодо ГТС. З цією метою з'явився документ, якого, будемо відвертими, усі вже давно чекають як у Москві, так і в Брюсселі. Чекаєі влада України, яка втомилася пропонувати потенційним учасникам консорціуму кота в мішку, тобто участь у консорціумі на незрозуміло яких умовах власності.
Тепер нарешті Україна визначилися, що ГТС буде приватизована і продана частинами.
Звичайно, краще, щоб ГТС залишалася у власності України і приносила й надалі дохід до бюджету. Але економічні проблеми нашої країни, падіння транзиту газу, неможливість домовитися з Росією та ЄС на вигідних для України умовах – це все спонукаєдо того, щоб вирішити всі ці проблеми за рахунок продажу ГТС.
Фактично, законопроект про приватизацію ГТС – це аргумент України у переговорному процесі. Раніше, як відомо, свої аргументи надавали «Газпром» і ЄС. З боку Росії це претензії на суму 7 млрд дол. за недобір газу, скорочення транзиту газу через Україну і активність у питанні будівництва обхідних газопроводів «Південний потік» і «Ямал-Європа-2». З боку ЄС – претензії щодо невиконання зобов'язань відносно реформи «Нафтогазу» і його поділу.
До фінішного прямого продажу ГТС ще далеко, але тепер і Росії, і ЄС потрібно буде реагувати на конкретний крок України.
Зрозуміло, що найбільше цей документ розрахований на Євросоюз. Адже глава Міненерго Едуард Ставицький ініціював появу цього законопроекту напередодні проведення 3 травня круглого столу з ГТС у Брюсселі. Чітко виявляється бажання змусити Єврокомісію ухвалити позитивні рішення щодо співробітництва України та ЄС з питання ГТС. Для України позитивним результатом буде офіційна заява Єврокомісії про початокпереговорногопроцесущодо створення консорціуму і готовність виділити 2,5 млрддол. на модернізацію ГТС.
Проблема в тому, щоб в ЄС і Росії подібні кроки ініціаторів законопроекту №2937 не сприйняли як шантаж або шахову «вилку», яку розставляють перед «Газпромом» і ЄС. Та й переговорний процес з «Газпромом» це може погіршити. І головне – щоб не сталося, як у приказці «поспішиш – людей насмішиш». Адже можна розпочати процес приватизації ГТС, а з покупцями так і не домовитися. Ані з Росією, ані з ЄС.
«ЗАКОНОПРОЕКТ ВИПИСАНИЙ ПІД ІНТЕРЕСИ «ГАЗПРОМУ»
Валерій Боровик, голова правління альянсу «Нова енергія України»:
– Законопроект виписаний так, щоб уряд Азарова і Президента мав важіль спокійно віддати в оренду або продати ГТС. Цей законопроект розв'язує руки в питанні приватизації «труби». І тепер дуже важливо подивитися, як реагуватимуть депутатські фракції під час його прийняття, чи будуть блокувати парламентську трибуну. Голосування за цей законопроект покаже, хто «за», а хто «проти» національних інтересів України. Від результату голосування залежить доля ГТС: відійде вона до тристороннього консорціумучи до «сім'ї». Відповіді на всі питання почуємо дуже скоро. На мій погляд, законопроект виписанийпід інтереси «Газпрому». Але я дуже здивуюся, якщо влада зробить такий крок, адже це фактично здача ГТС та енергетичної політики країни. Але ніхто не відміняв співпрацю з Енергетичного співдружністю. І щоб віддати ГТС Росії, Україні доведеться вийти з цієї організації. Чи зробитьвлада цей різкий крок?
