Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) чекає скорочення української економіки 2014 року на 7% замість зростання на 1,5%, прогнозованого в жовтні 2013 року, повідомляється в прес-релізі банку, оприлюдненому в середу.
Окрім цього, найбільш імовірний сценарій ЄБРР передбачає, що економіка України 2015 року покаже нульову динаміку.
У цілому експерти ЄБРР чекають, що економіка України зазнає серйозних, хоча й поступових, змін із значними короткостроковими витратами. «Згідно з базовим сценарієм економістів ЄБРР, зовнішній і фіскальний дефіцити України поступово скорочуватимуться, чому посприяє програма співпраці з МВФ, підтримана також іншими міжнародними фінансовими організаціями, зокрема ЄБРР. Необхідні структурні реформи в країні здійснюватимуться згідно з графіком, системної банківської кризи вдасться уникнути, хоча й за значних витрат на рекапіталізацію українських банків. Основний негативний вплив на економіку чинитиме як і раніше нестабільна ситуація на сході країни, навіть якщо надалі вона не погіршуватиметься», — повідомляється в документі. При цьому в банку зазначають: «Враховуючи наявність дуже високого рівня невизначеності щодо подальшого розвитку подій, наведені прогнози можуть бути переглянуті в гірший бік».
«Криза у відносинах між Росією та Україною серйозно впливає на економіки обох країн, здатна уповільнити відновлення економік у цілому регіоні (у сусідніх країнах і деяких країнах Південно-Східної Європи) або навіть зупинити її», — повідомляється в прес-релізі ЄБРР.
Також напруженість у відносинах Росії й України може створити проблеми й для Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР), заявив президент банку Сума Чакрабарті на зборах у середу.
«У короткостроковій перспективі напруженість у відносинах між Росією й Україною може створити проблеми для банку», — сказав Чакрабарті.
За словами президента ЄБРР, проблеми стосуються, зокрема, складання бізнес-плану банку.
«У тій мірі, в якій ми не зможемо виконати наші плани в тому чи іншому регіоні, рада директорів підтвердила використання концепції керованої гнучкості щодо перенаправлення розподілюваних ресурсів до інших регіонів», — зазначив Чакрабарті. Він уточнив, що йдеться про інвестування в регіони, де існують можливості, що вписуються в мандат банку.
Глава ЄБРР уточнив, що наразі, незважаючи на напруженість у регіоні, існують плани щодо розширення співпраці з Україною. Окрім підписаного в понеділок меморандуму про антикорупційну ініціативу можливе укладання угод щодо спільної роботи й у інших напрямках.
«Буде співпраця в розширенні глобальної інтеграції, зокрема в підвищенні експортних показників, стандартів і вимог до якості. Це допоможе підвищити енергетичну безпеку й енергоефективність країни», — сказав Чакрабарті.
«Активізація перехідного процесу в Україні вимагає від нас прийняття на себе великих ризиків. У той же час правильним кроком буде розширення нашої підтримки України у важкій політичній і економічній ситуації», — зазначив президент ЄБРР.
Як повідомлялося, в понеділок Чакрабарті заявив, що вже схвалено фінансування українських проектів на 400 млн євро, не виключено з часом досягнення порогу в 1 млрд євро.
Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— Поки що підстав для прогнозів, згідно з якими падіння ВВП становитиме 7%, — не було. Звісно, ми ще не проводили розрахунків, оскільки база для прогнозування перебуває в турбулентному стані. Як на мене, 7% — це забагато. За нашими попередніми підрахунками, падіння ВВП цього року може становити приблизно 3% — це з урахуванням того, що цей мінус — «внесок» Криму. Але в разі загострення ситуації на сході або півдні — прогнози погіршаться.
Найбільші проблеми, думаю, будуть у сфері промисловості. Певною мірою будуть складнощі й у транспортній галузі. Також, думаю, буде невелике падіння в будівельній галузі. Не думаю, що буде зниження в торгівлі, а також у сільському господарстві. Хоча щодо нього — ще прогнозувати важко, тому що сільськогосподарська галузь залежить безпосередньо від погодних умов. Але зважаючи на те, що торік у цій галузі відбулося значне зростання, думаю, й цього року тут теж буде приріст.
Уряд може все-таки мінімізувати негативний ефект бюджетної стабілізації для економічної активності. Для того, щоб це зробити, по-перше, треба намагатися знайти кошти для низки найважливіших інфраструктурних проектів, зокрема й за рахунок пільгового фінансування. По-друге, — дерегулювати економіку й максимальне заохочення підприємницької активності. По-третє, введення адекватних банківських інструментів для фінансування нових проектів. Це може бути, як і залучення тих банків, які сьогодні працюють з державним капіталом, так і формування відповідного регуляторного середовища для довгострокового кредитування. Звісно, це — не завдання уряду, але він може запропонувати заходи, що потім будуть прийняті на рівні закону. І, нарешті, потрібна максимальна підтримка експортної діяльності за рахунок інформаційної, технічної й правової підтримки самих експортерів, за рахунок сприяння виходу малого й середнього бізнесу на зовнішні ринки, а також за рахунок формування системи експортного кредитування й страхування.
