Учора в Раді завершився розподіл бюджетних портфелів. Вакантним місцем залишається посада голови Національного банку України. Негласно виконуючим обов’язки голови Нацбанку ніби то вже призначили заступника голови Нацбанку Ігоря Соркіна. Про це вчора з посиланням на джерело у центральному банку повідомив Інтерфакс-Україна. На момент здачі номера офіційного підтвердження даної інформації не було. Втім, джерела «Дня», наближені до уряду, розповіли, що крапку в кадровому питанні в НБУ заважає поставити жорстка дискусія, яка розгорнулася довкола цього портфеля. На нього, як розповів співрозмовник «Дня», висували Ігоря Соркіна та першого заступника голови Нацбанку Бориса Приходько, який раніше обіймав посаду директора казначейства «Ощадбанку». Може так трапитися, каже співрозмовник видання, що на певний час Соркіна поставлять виконуючим обов’язки, але це не означає, що він буде призначений головою НБУ.
ХТО СТАНЕ БІЛЯ КЕРМА?
То хто ж очолить НБУ і стане біля керма «друкарського» станка? Це перше питання, яке сьогодні бентежить фінансові кола. Опитані «Днем» фінансисти та банкіри вважають, що важливе не ім’я керівника, а те, що він буде однозначно наближеним до колишнього керманича НБУ і продовжуватиме його політику. «Влада зберігає вірність підходам, коли призначаються люди, близькі за сумісною роботою. Скоріш за все, це буде Соркін. Я не думаю, що буде інша кандидатура», — говорить один із опитаних економістів. «Щоб була користь економіці, туди (в НБУ. — Авт.) треба ставити людей, які знають, що таке монетарна політика, банки і економіка. Такі люди, як Тігіпко чи Порошенко, були б ідеальні з точки зору інтересів української економіки», — каже інший співрозмовник видання.
Хоч кого б призначили, підсумовує наближене до уряду джерело, а новоспечений в.о. чи, навіть, голова НБУ пробуде на посаді не довго. Адже розглядається варіант, каже він, що цю посаду триматимуть у резерві для нинішнього прем’єра Миколи Азарова, який навесні може перейти в НБУ, а на посаді керманича уряду його змінить нинішній перший віце-прем’єр Сергій Арбузов. Що ж час покаже.
БАНКІВСЬКИЙ МІНУС ПЕРЕВИЩУЄ ПЛЮС?
Питання номер два: з якими показниками завершує рік банківський сектор і що його чекає 2013 року?
Керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко вважає, що банки впорались із основним завданням на рік — зберегли свої позиції на ринку. Але так думають не всі.
Не надто оптимістично оцінює успіхи сектору президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації, заслужений економіст України Олександр Сугоняко. «Відсоткові ставки за депозитами й кредитами майже подвоїлися за рік. При чому випереджаючі темпи зростання відсоткових витрат у порівняні з відсотковими доходами оптимізму не додають. Те, що є прибуток у банків, так він формується за рахунок зменшення витрат на формування резервів під погані кредити. А поганих кредитів стало менше, бо банки загалом менше стали давати кредитів», — каже він. Зважаючи на це, продовжує Сугоняко, треба визнати, що жорстка монетарна політика — це помилка, тому 2013 року фактично з нуля треба починати розвивати кредитну політику. «Зараз Арбузов керує цією темою в уряді і разом з новим главою НБУ, мабуть, спільно думатимуть, як забезпечити нормальне кредитування економіки», — говорить він. А банки, які хочуть вижити наступного року, мають подумати про зменшення, в першу чергу, адміністративних витрат, каже він.
2012 рік для банків минає скоріше зі знаком мінус, аніж плюс, вважає екс-міністр економіки України Віктор Суслов. Оцінюючи успіхи сектору, підкреслює він, треба дивитися не на фінансові показники, а на те, що банківська система завершила рік при дуже високому рівні ризиків. «Це видно, — продовжує він, — з того, що сильно виросли відсотки за депозитами і кредитами — 20—30% річних. Це дуже високі ставки при нульовій інфляції. Це означає, що проводилась жорстка грошово-кредитна політика, що такі кредити економіці при нульовій інфляції мало чи взагалі не доступні, або доступні лише окремим галузям, таким як торгівля». Банки підвищували депозитні ставки, пояснює він, щоб залучати ресурси для повернення вже взятих раніше зобов’язань. На думку Суслова, все це свідчить про те, що існує загроза повторення кризових явищ у банківській системі. Так, проблеми виникли в банку Таврика. «Аналогічні проблеми можуть виникнути у багатьох банків, якщо НБУ не активізує політику рефінансування та підтримки банків своїми ресурсами», — підсумовує він.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко прогнозує, що 2013 року банківські кредити трохи подешевшають, бо депозитні ставки повернуться в 15—17% річних у гривні та 5—6% у валюті. Активно розвиватиметься ринок платіжних систем.
ЖОРСТКА ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ПРОДОВЖИТЬСЯ?
Питання номер три — якою буде політика нового голови НБУ? Це важливо, адже, виходячи з неї, банки мають корегувати й змінювати свої стратегії на наступний рік. Ця політика частково випливає із завдання, даного Мінекономторгівлі главою уряду, — забезпечення економічного зростання на рівні 33,5% 2013 року. «Завдання важке, особливо в умовах рецесії в Європі, але водночас реальне», — сказав прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи нового міністра Ігоря Прасолова. Утім, виконувати його доведеться Прасолову вкупі з новим очільником НБУ та колишнім головою НБУ Сергієм Арбузовим, який куруватиме в уряді питання кредитування економіки. Щоб посилити економічне зростання, новий банківський наглядач повинен «освоїти нові важелі банківського регулювання, антиінфляційної політики, жорсткого контролю валютного ринку з метою уникнення спекуляцій». Таке завдання ще не призначеному очільнику поставив глава держави. «У цій сфері потрібна тісна співпраця уряду й Нацбанку», — підкреслив вектор окресленої вище колективної роботи на 2013 рік Віктор Янукович. Крім того, гарант очікує на зниження кредитних ставок для промисловості, подальший розвиток реального сектору національної економіки та розвиток внутрішнього ринку. Чи вдасться поєднати виконати всі ці завдання? Експерти однозначної відповіді не дають, але в одному переконані — раніше окреслена Арбузовим політика жорсткого валютного регулювання буде продовжуватися й далі.
«Лінію Арбузова визнано правильною, й її дотримуватимуться. Йдеться не про довгострокову перспективу, а про те, щоб утримати її до кінця 2013 року. Тому зміни або коливання курсу в зв’язку з приходом нового голови НБУ не буде. Більше того, гадаю, Арбузов на новій посаді куруватиме НБУ, що дозволить продовжити безпосередньо через наступника механізм жорсткого валютного регулювання та прив’язки гривні до курсу вільно конвертованих валют», — прогнозує в коментарі «Дню» перший заступник голови правління Промінвестбанку В’ячеслав Юткін. На його думку, від ідеї оподаткування обміну валют Нацбанк все-таки відмовиться, а от обов’язковий продаж частини валюти експортерами, не виключено, що діятиме весь 2013 рік. «Такий захід правильний в умовах цього й наступного років. Можливо, продаж валюти експортерами — екстраординарний захід, але без нього тиск на національну валюту був би величезний, і основне навантаження ніс НБУ. Введення цього заходу дало змогу знизити валютний курс до 8,07—8,09 гривні», — говорить він. На думку Юткіна, більш жорстких заходів від нацрегулятора не варто чекати.
На думку Миколи Івченка, 2013 року вся суть жорсткої валютної політики НБУ буде спрямована на дедоларизацію економіки. І це правильно, каже експерт. Адже сьогодні це —проблема. Як приклад, Івченко навів динаміку гривневих депозитів населення: до 2008 року їхня частка була 63%, після кризи — впала до 50%, у листопаді 2009 року повернулася до 46%, потім у травні 2012 року виросла до 53,2% і, за підсумками листопада цього року, сягнула 49,6%. Це говорить про те, що гривневі депозити слабко відновлюються, але відновлюються. «Тобто напрям роботи на наступний рік НБУ вибрав правильний, і його наслідком стане збільшення популяризації гривні та зниження доларизації всіх сфер економіки», — підсумовує він.
А от Суслов вважає, що прогнози на 2013 рік треба робити, відштовхуючись від цьогорічної політики НБУ, яка схожа на ту, що проводилась в передкризовий 2008 рік. «Коли почалося падіння світового політикуму, проблеми з продажем продукції, тоді НБУ провів ревальвацію гривні з 5,05 до 4,5 гривні за долар, а тоді різко обвалив валюту до 9 гривень», —розповідає про події 2008 року Суслов. За нинішніх умов дефіцитного платіжного й торгового балансів НБУ намагається провести політику ревальвації гривні, каже він, при тому що до цього немає передумов. Паралельно, продовжує Суслов, лишається загроза різкого падіння курсу. «Тому може повторитися сценарій 2008 року, — припускає екс-міністр економіки. — Принаймні НБУ веде себе наприкінці 2012 року так, як поводився восени 2008 року». Якщо не вдасться продовжити програму співпраці з МВФ, прогнозує він, то в найближчі кілька місяців після нового року настане час платити за зовнішніми боргами, й НБУ навряд чи зможе втримати курс гривні. Нагадаємо, що, за оцінками голови уряду Миколи Азарова, 2013 року Україні потрібно повернути 9 мільярдів доларів за зовнішніми боргами, з яких 6 мільярдів — кредит Міжнародного валютного фонду (виданий у 2008—2009 рр). До речі, кілька днів тому The Wall Street Journal у своїй статті також прогнозувала, що 2013 року Україна може залишитися без інвестицій через падіння гривні на 20—30%
ЧИ ВИТРИМАЮТЬ РЕЗЕРВИ?
Це четверте запитання. Зважаючи на сукупність наведених вище факторів, каже Суслов, золотовалютні резерви знижуватимуться. «Вони й так досягнули критично низького рівня — близько 25 мільярдів доларів», — пояснює він. За нинішньої політики резерви мають зменшуватися, бо дефіцит платіжного балансу доводиться покривати валютними резервами, і, скоріш за все, основні виплати за зовнішніми запозиченнями також доведеться покривати ними, припускає він. Якщо не вжити екстраординарних заходів у економічній політиці, то ЗВР можуть вичерпатися, підсумовує Суслов.
Керівник Інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні розповів «Дню», що середньозважений консенсус-прогноз від українських економістів по ЗВР — 23,75 мільярда доларів. «Тобто тиск на гривню зберігатиметься», — каже він. Але на кінець року вони можуть і збільшиться до 26 мільярдів доларів, якщо поновиться співпраця з МВФ та поліпшиться ситуація на міжнародних ринках, де купують українську сталь. За його оцінками, валютний курс рухатиметься в діапазоні 8—8,55 гривні за долар. Утім, суттєвої девальвації експерт не прогнозує. До літа, говорить він, втриматися гривні допоможе норма про обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, а там поліпшиться ситуація на світових ринках, і попит на український метал зросте, а з ним зросте й надходження валюти в країну.
