Ситуація на Донбасі поставила перед нашою країною багато загроз, викликів і реальних проблем. Чи потрібно додавати до них якісь надумані? Так, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк днями заявив, що Україна розпочинає консультації про модернізацію теплоелектростанцій (ТЕС) для того, щоб вони могли використовувати всі типи вугілля, зокрема марки «Г» (газова група). У принципі, рішення дуже правильне. «Українські теплоелектростанції побудовані таким чином, що ми можемо споживати лише особливі марки вугілля — «А» і «Т», — розповідав Яценюк на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Євою Копач. — І саме ці марки видобуваються на тимчасово окупованих територіях». «Наші польські партнери видобувають марку «Г», — вів далі прем’єр-міністр України. — Яке рішення ми спільно з прем’єром (Польщі) ухвалили? Ми починаємо технічні консультації щодо модернізації українських ТЕС з тією метою, аби вони могли використовувати всі типи вугілля, зокрема й марки «Г», яке ми зможемо видобувати в Україні і імпортувати з Польщі».
А ось тут слід розбиратися. Чи справді Україні потрібне ще й польське газове вугілля? Ще кілька місяців тому колишній міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан заявляв, що не бачить сенсу займатися модернізацією блоків державної компанії «Центренерго» під спалювання вугілля марки «Г», оскільки підприємство незабаром буде виставлено на продаж. Дещо інший аргумент висував найбільший приватний оператор теплоелектростанцій компанія ДТЕК. У грудні 2014 року вона заявила, що поки не планує займатися переведенням енергоблоків з дефіцитних марок вугілля на вугілля марки «Г», якого на ринку досить.
Свій погляд на проблему закупівлі вугілля марки «Г» з Польщі виклав у коментарі «Дню» голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. За словами Волинця, усі шахти, що залишаються в державному підпорядкуванні, — газові, жодної, що видобуває антрацит, під контролем України сьогодні не залишилося. Проте на складах шахт і вугільних об’єднань Донбасу, що не перебувають під окупацією, лежить дуже багато вугілля марки «Г». Це так звані промислові балансові запаси. І те, що вони не використовуються, є однією з причин розмов про необхідність закривати відповідні шахти. На це виділяється 1,2 мільярда гривень на 2015 рік, а на обладнання і розвиток шахт у бюджеті немає жодної копійки. Водночас Польща передбачила значні бюджетні кошти на підтримку своєї вугільної галузі.
Профспілковий лідер розповідає про те, що в понеділок у Міненерговугіллі під керівництвом першого заступника міністра Зюкова проводилася нарада, на якій були присутні керівники різних підрозділів міністерства, вчені. Як експеримент, було поставлено завдання підготувати документи, зокрема техніко-економічне обґрунтування і проект переведення на газове вугілля двох блоків Калуської ТЕС. Це, безумовно, потрібно робити. Але купувати польське вугілля нам ні до чого — свого вугілля марки «Г» у нас більш ніж достатньо. «Прем’єр каже про це, звичайно, не тому, що він хоче відмовитися від окупованих районів Донбасу взагалі, як можна було б припустити, — зазначає профспілковий лідер. — Розвал у нас триває по всіх галузях, не лише у вугільній. І тут можна брати приклад із Польщі, яка відмовилася від дешевого російського вугілля і розвиває свою вугільну галузь».
