Якщо вважати, що рух курсу національної валюти є віддзеркаленням здоров’я економіки, то сьогодні можна говорити про загострення її хвороб. З деякими обмовками це визнають і в центральному банку країни.
ВОЛАТИЛЬНІСТЬ, СПРЯМОВАНА ВНИЗ
Заступник голови Нацбанку України Олег Чурій у коментарі, опублікованому наприкінці минулого тижня на сайті НБУ, зазначає, що з початку року на міжбанківському валютному ринку підвищилась волатильність обмінного курсу гривні. Чурій пояснює це обмеженою пропозицією іноземної валюти. Але справа, мабуть, не лише у скороченні надходжень виручки від експорту урожаю, які були основним джерелом іноземної валюти в осінні місяці. При цьому Чурій нічого не говорить про вплив зволікання з виділенням чергового траншу МВФ і про наслідки націоналізації «Приватбанку».
Замовчує він і про те, що його начальник Валерія Гонтарева, як пише ua-banker.com.ua, запустила друкарський верстат і «в дві зміни виготовляє гроші». Додаткова і нічим не забезпечена емісія необхідна, щоб компенсувати втрати вкладникам ліквідованих банків, реалізувати підвищення мінімальної заробітної плати, забезпечити рефінансування того ж «Приватбанку». Як вважають експерти, приріст грошової маси становитиме 13,2%, повідомляє ua-banker.
Та все ж Нацбанк, як можна тлумачити слова Чурія, намагається зробити хорошу міну за поганої гри і покладає надії на надходження найближчим часом від продажу металів і залізної руди. А до цього готовий підтримувати гривню інтервенціями на аукціонах. Тим часом результати чергового опитування керівників українських підприємств, проведеного НБУ, показали, що третій квартал поспіль підприємства чекають на пожвавлення ділової активності в країні, але відповідний індекс скоротився з 109,2% (у попередньому кварталі) до 108,7%.
Найбільші очікування відносяться до зростання реалізації продукції підприємств, але водночас поновились і очікування щодо скорочення кількості працівників. При цьому в останньому кварталі минулого року бізнес посилив і інфляційні очікування. До цього, згідно з підсумками опитування, призвело посилення волатильності обмінного курсу гривні...
Щоб заспокоїти ринок, НБУ минулої п’ятниці провів на торгах невелику інтервенцію (до $10 мільйонів, середньозважений курс 27,687) у формі запиту на найкращий курс. У НБУ вважають, що цей захід виявився ефективним і гривня перестала втрачати позиції (торги завершились на позначці 27,6/27,7 гривні за долар). Чи можна вважати такий результат перемогою? Принаймні на понеділок офіційний курс було визначено в 27,669 гривні за $1, хоча в обмінниках у неділю він становив 28,4/28,85.
Що говорять з приводу причин нездоров’я економіки і, зокрема, фінансової системи, а також методики лікування цих проблем незалежні експерти?
ЛЮБИШ ІНВЕСТИЦІЇ — ЛЮБИ Й ІНВЕСТОРІВ
Заступник директора Інституту досліджень науково-технічного потенціалу й історії науки ім. Доброва В’ячеслав Соловйов згадує директора своєї школи, який стверджував, що в критичних ситуаціях раціональне середнє мислення часто навіть важливіше за будь-яку вищу освіту. Вчений зазначає, що всі представники нашої еліти мають вищу освіту, але у них проблеми навіть із середнім мисленням, і це, на його думку, «нам заважає». Багато в чому, як він вважає, заважає й менталітет.
«Чому на Заході, наприклад, до інновацій ставляться з пієтетом, а у нас розмови про інновації — це суцільна метафора?» — запитує він. На його думку, розгадка значною мірою полягає в тому, що менталітет середнього європейця, який є індивідуалістом, багато в чому сформувався під впливом протестантської релігії. Тоді як умови життя, зокрема й кліматичні, зробили українців значною мірою колективістами. «А щоб нести важку колоду, має бути хтось, хто стоїть збоку і кричить «один-два взяли».
«На цей пост призначали тих, хто погано працював або був не в змозі зрушити з місця важку ношу — нехай краще командує, — ділиться своїми роздумами Соловйов. — А коли почали розвиватися технології, то такі люди зрозуміли, що влада з їхніх рук іде. І тому вони всіляко перешкоджають інноваціям. Саме тому у нас дуже часто при владі опиняються ті, хто просто любить командувати, замість того, щоб подумати і пристосувати якесь колесо». Звідси, на його думку, випливає й те, що ми «любимо інвестиції, але не любимо інвесторів».
Проте експерт переконаний, що в економіки України є перспективи. «На локальному рівні ми можемо дуже багато зробити. Вирішувати на цьому рівні і завдання бізнесу, виробництва, і завдання науки. В результаті у нас з’явиться багато точок зростання», — переконаний він. «І на цій базі ми зможемо «впоратися» з можновладцями, — робить висновок експерт, — які звикли не стільки управляти, скільки командувати, і в яких є освіта, але немає навіть середнього мислення».
ЧОМУ МОВЧИТЬ СУСПІЛЬСТВО?
«Мені довелося працювати і в Нацбанку, і в Мінекономіки, і скрізь я намагався дотримуватися такої послідовності, — говорить член експертної ради Нацбанку Ігор Шумило. — В роботі має бути мета, бачення ситуації. Але головне — не історія хвороби (навіщо розповідати, як ми хворіли 25 років?), а те, які сьогодні є проблеми, які існують варіанти вирішень і яка ціна їх реалізації».
Він розповідає про хід обговорення Середньострокових пріоритетів уряду за участю прем’єр-міністра. «Ми почули планів безліч, але які саме ваші, пане прем’єр-міністре, три пріоритети? Ось ви говорите про пенсійну реформу. А в чому її суть? Хто є лідером в її реалізації? І як він збирається її реалізувати?» — допитувався фахівець. «На жаль, відповідей ми не почули і не знаємо», — констатує він.
Ігор ШУМИЛО: Мені довелося працювати і в Нацбанку, і в Мінекономіки, і скрізь я намагався дотримуватися такої послідовності. В роботі має бути мета, бачення ситуації. Але головне — не історія хвороби (навіщо розповідати, як ми хворіли 25 років?), а те, які сьогодні є проблеми, які існують варіанти вирішень і яка ціна їх реалізації
Шумило зазначає, що Нацбанк України сьогодні не прозорий, не підзвітний і не продукує тієї політики, якої ми всі від нього чекаємо. Але чи може нормально працювати Нацбанк, якщо тільки нещодавно було створено такий орган, як його рада? І чому Президент цілий рік не призначав членів цієї ради за своєю квотою? Але суспільство мовчало. І ніхто, жодна партія чи парламентська група не запитала: чому так сталося?»
«Адже члени цієї ради надзвичайно сильно впливають своєю діяльністю і політикою на все наше життя — на вартість гривні, на ціни, — продовжує Шумило. — Зараз закрито понад 80 банків з активами понад 500 мільярдів гривень. Причому 300 мільярдів — це гроші бізнесу, а також фізичних осіб (понад 200 тисяч гривень), які їм уже не повернуться. Адже ми абсолютно не знаємо, як приймалися такі рішення, хто і як із членів правління або Ради НБУ щодо цих питань голосував».
«АВТОЗАЗ» ПОДАРУВАТИ «ТОЙОТІ»
Доктор економічних наук, старший науковий співробітник Інституту економіки Тбіліського державного університету і радник Українського кредитно-банківського союзу Георгій Сігуа не розуміє, чому Україна взяла за зразок реформи, проведені в Грузії Міхеїлом Саакашвілі. За його словами, жодних реформ, окрім реформи дорожньої поліції, там не було.
Він буквально висміює розповіді «про перетворення» у медичній галузі цієї країни, що ознаменувалися ліквідацією дуже багатьох лікарень. Саакашвілі запевняв, що в ході реформ побудовано сотні нових лікувальних закладів. Але насправді, як стверджує економіст і перший грузинський дипломат, що з’явився в Україні, було побудовано лише кілька фельдшерських пунктів. «Адже 16 ліжок — це аж ніяк не лікарня», — іронізує він і наводить список фахівців-медиків, які мають бути в штаті такого медзакладу.
Сігуа вважає, що економічні лиха України було закладено нечесною і несправедливою приватизацією, в ході якої в країну не були допущені іноземні інвестори. Якби приватизація була проведена інакше, то, на думку експерта, провідні країни Заходу не допустили б ні анексії Криму, ні війни на Донбасі.
Відповідаючи на запитання «Дня» про можливі наслідки зриву української приватизації 2016 року, Сігуа сказав, що приватизацію не можна використовувати для наповнення бюджету. «Щоб стати партнерами Європи, треба залучати високотехнологічних інвесторів із країн Заходу. Ті країни, чиї інвестори прийдуть в Україну, захищатимуть свої інтереси в Україні. А сюди за 25 років не прийшов жоден технологічний інвестор. Великий капітал з Америки і Європи, якому дозволили б брати участь у приватизації, був би зацікавлений у стабільності України і допомагав би більше».
Говорячи про те, чому в Україні зірвано приватизацію, Сігуа зазначив: «Еліта не може поділити ці об’єкти між собою. Іноземцям віддавати не хочуть. Хочуть подарувати собі. Я б, наприклад, запропонував тій же «Тойоті» взяти за символічний долар «Автозаз». Тільки б він (інвестор) прийшов і приніс технології, підвищив зайнятість. Багато підприємств отримали б додаткові замовлення. Це економісти називають мультиплікаційним ефектом. Але зараз інвестиційний клімат в Україні жахливий».
