Минулого тижня Державна фіскальна служба (ДФС) повідомила про надходження до бюджету майже 794 мільйонів гривень. Цю суму було отримано внаслідок податкового компромісу. Йдеться про зниження ставки податку на певний період та звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб платників податків, їхніх посадових (службових) осіб. Нагадаємо, що відповідний закон було прийнято ще в січні цього року. Сьогодні механізм податкового компромісу успішно використовують у багатьох країнах світу (США, Німеччина, Ірландія, Великобританія). В Італії було задекларовано понад 100 мільярдів євро та сплачено до бюджету близько 7 % від легалізованих грошей. Тобто до бюджету додатково надійшло 7 мільярдів євро. А в Ірландії 1998 року таким чином влада зуміла зібрати приблизно 2,5% ВВП.
«Це разовий закон, який не буде і не може бути практикою, — зазначає головний експерт групи «Податкова реформа «Реанімаційний пакет реформ» Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ. Мета закону — побороти податкові майданчики. Йдеться про фіктивні суб’єкти господарювання, які використовують інші платники для отримання «податкової вигоди» у вигляді ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування ПДВ із бюджету. «Ми підтримували цей законопроект виключно тільки з цієї позиції. Хоча спочатку, коли він тільки з’явився, були проти. Чому? По-перше, сподівалися на те, що інформації, знайденої в Межигір’ї, буде достатньою, щоб почати кримінальні справи і покарати людей, які винні в організації податкових майданчиків. Проте ми не побачили жодних змін та результатів. Справжні організатори змогли уникнути відповідальності, а податкова почала тиснути на тих, кого сама ж власноруч «заганяла» на податкові майданчики», — додає він.
Податковий компроміс можна було застосовувати лише до звітних періодів, які закінчилися 1 квітня 2014 року. За цей час боржник самостійно мав виявити недоліки у своєму податковому обліку та подати уточнюючий розрахунок (до 16 квітня 2015 року).
Впродовж цього періоду органи Державної фіскальної служби України (ДФС) отримали понад 8 тисяч відповідних заяв від бізнесу. Як пояснюють експерти, такий часовий проміжок було обрано невипадково. «Ми обрали перший квартал 2014 року для того, щоб зняти відповідальність із підприємств, які вимушено користувалися податковими майданчиками. Річ у тім, що податкова сама ж «заганяла» підприємства у ці схеми, а потім намагалася їх за це ж шантажувати. Ось для цього і було введено механізм. Ситуація в країні була дуже складною. Проте держава певною мірою навіть виграла, використовуючи механізм податкового компромісу. Адже, багатьом фірмам та підприємствам було вигідно просто заплатити і спокійно продовжити працювати», — пояснює Ілля Несходовський.
Згідно з документом, по-перше, боржнику необхідно було сплатити лише 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов’язань. Інші 95% такої суми вважалися автоматично погашеними. «Завданням цього закону було не наповнення державного бюджету, а нормалізація підприємницького середовища, зняття напруги та недоліків. Використовуючи цей механізм, держава фактично визнала, що є такі проблеми», — зазначає Ілля Несходовський. По-друге, платник податків автоматично звільнявся від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності. По-третє, дія механізму поширювалася лише на два види податків — на прибуток та ПДВ.
«794 мільйони — мізерна сума, тому що, коли ми згадаємо, який курс валют, то побачимо, що це буде приблизно 38 мільйонів доларів. Це дуже невеличка частка того величезного потенціалу, який стоїть за цією ініціативою та за площиною законодавчого поля України», — вважає перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій ПРОХОРОВ. Незважаючи на це, він переконує: головним завданням механізму було забезпечити довіру між бізнесом та владою, що вдалося досить успішно реалізувати. «Тому, як на мене, це дуже позитивний результат з точки зору того, що вже є перші зрушення і позитивний досвід, певна довіра. А я вважаю, що саме довіра, яка має відродитися в бізнес-середовищі через податковий компроміс, є найважливішим фактором для розвитку економіки та для того, щоб бізнес робив внутрішні інвестиції. Бізнес починає вірити в майбутнє використання капіталів, в майбутнє використання коштів саме на території нашої держави. Це дуже позитивний сигнал», — зазначає Сергій Прохоров.
За його словами, над відновленням довіри бізнесу до влади ще треба попрацювати. «Враховуючи багаторічні недоліки, зрозуміло, що капітал шукає інші гавані, де він може більш комфортно себе почувати... Тож потрібно попрацювати над зростанням довіри підприємців до державного механізму. Треба сформувати умови для того, щоб бізнес створював нові робочі місця, зміцнював свої потужності саме на території України, а не дбав про те, яким чином уникнути податку або ж яким чином створювати робочі місця в інших країнах. Платник податків може скористатися механізмом податкового компромісу лише один раз, і це, безперечно, правильно. Інакше виникає спокуса використовувати цей механізм, який уже буде працювати проти інтересів держави. Також буде доцільно щорічно змінювати співвідношення: 2015 р. — 5% і 95%, 2016 р. — 15% і 85% , 2017 р. — умовно кажучи, 50%/50%. Треба стимулювати бізнес, щоб він ішов на цей компроміс якомога швидше», — пояснює Сергій Прохоров.
