Україна вдруге брала участь у нараді 42 країн, які підписали конвенцію про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами. Як заявила голова Державного комітету ядерного регулювання України Олена Миколайчук, цього разу учасники наради відзначили системне ядерне законодавство нашої країни, а також добротну систему аварійної готовності. О. Миколайчук також підкреслила, що все більше країн, а серед них також Україна, приділяють увагу консультаціям із громадськістю при впровадженні в життя планів, пов’язаних із поводженням з ядерними відходами та відпрацьованим паливом.
Для нашої держави це питання стоїть дуже гостро. До 2010 року, коли розпочнеться повернення з РФ високоактивних відходів після переробки нашого відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), Україна має збудувати централізоване сховище радіоактивних відходів на своїй території, інакше злагоджена робота вітчизняних АЕС опиниться під загрозою. Якщо для поховання відпрацьованого палива не знайдеться місця, то можуть зупинитися реактори атомних станцій.
Нагадаємо, що нині Україна користується послугами Росії з переробки ядерних відходів. Щорічно на це витрачається від $70 до $120 мільйонів. За переробку одного кілограма росіяни хочуть отримувати $700. А собівартість цих робіт становить лише половину цієї суми.
Тим часом в Україні вже є досвід зберігання відходів на своїх теренах — свій майданчик для цього має Запорізька АЕС. Однак він може вмістити лише паливні відходи ЗАЕС. Тобто на всеукраїнський масштаб цей експеримент не претендує.
Однак, за словами О. Миколайчук, уже підходить до завершення підготовка техніко-економічного обґрунтування будівництва централізованого сховища. Тендер на його будівництво виграла американська корпорація Нoltec international. Процес спорудження триватиме чотири роки — встигнуть саме до повернення з Росії нашої «радіоактивної спадщини». У сховищі зберігатимуться відходи з Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС. За прогнозними розрахунками, загальні витрати на створення й експлуатацію власного сховища протягом 100 років становитимуть близько $520 мільйонів, тоді як на оплату послуг спецпідприємств Росії з переробки відходів Південноукраїнської, Хмельницької та Рівненської АЕС — майже $2 мільярди за цінами 2005 року. На Запорізькій АЕС, де вже створене власне сховище, щорічна економія коштів становить близько $40 млн.
Нині планується, що витрати на будівництво централізованого сховища ядерного палива становитимуть близько 400 мільйонів євро. Вартість пускового комплексу сягне 150 млн. євро, а очікуваний економічний ефект (економія на вивозі палива до Росії) — близько 1,5 мільярда євро.
Та перед тим як будувати, атомники мають намір проконсультуватися з громадськістю та провести слухання у Верховній Раді. Однак ситуація нині настільки загрозлива, що навіть якщо не отримають підтримки, відмовитися від своїх планів не зможуть. Тоді будуватимуть уже не одне централізоване сховище, а під кожною АЕС окремо. Для цього, як виявляється, думка громадськості не потрібна. При цьому атомники також зазначають, що в цьому разі доведеться витратити значно більше коштів.
За словами О. Миколайчук, за найбільш оптимістичними прогнозами, конкретний проект будівництва сховища для відпрацьованого ядерного палива може з’явитись до кінця поточного року. Проект, на її думку, має містити не лише опис будівництва самого сховища, а також включати ще й шляхи транспортування палива. Голова комітету підкреслює, що в разі, якщо комітет оцінить проект негативно, ліцензія на його будівництво видана не буде. «Ми чекаємо на матеріали, а тоді подивимось», — зазначила вона.
Тим не менше до 2010 року Україна продовжуватиме співпрацювати з Росією щодо питань переробки відпрацьованого палива. У той же час О. Миколайчук відзначила, що співпраця з «Ростехнаглядом» неактивна з причини внутрішніх пертурбацій у цій структурі. Під час наради країн-учасниць названої конвенції комітет підписав із «Ростехнаглядом» план роботи на цей рік, в якому, зокрема, передбачається вирішення спільних технічних проблем. Що ж до економічних питань співпраці з «Ростехнаглядом», то О. Миколайчук послалася на те, що це знаходиться в компетенції Енергоатому та Мінпаливенерго. Однак, на її думку, зниження цін на послуги росіян очікувати не слід.
