Таке рішення стало результатом спільної наради продавців бензину з прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Відкриваючи його, Тимошенко наголосила, що, незважаючи на зниження вартості нафти у світі, тенденція здешевлення пального чомусь оминає Україну. Так, світові ціни на нафту знизилися з $147 (у червні) до $59 (у жовтні) за барель. Таким чином ціни на вітчизняне дизельне паливо мали б знизитися в порівнянні з червневими показниками з 7 до 3,5 гривні за літр, а на бензин А-95 — з 6 до 3 гривень за літр, вважає прем’єр. Але ціни на нафтопродукти всередині країни фактично знизилися лише трохи більше, ніж на 10%.
«Я не можу зрозуміти, чому сьогодні така ситуація. Чому недозавантажені нафтопереробні заводи нафтою, чому ціна на нафтопродукти така, яку не може пояснити ані уряд, ані громадяни — ніхто», — сказала вона. Прем’єрка звинуватила учасників ринку в монополізмі. Антимонопольному ж комітету України дорікнула: «Якщо ми з вами говоримо про те, що за останні роки Україна просто начинена монополіями, як різдвяна качка — яблуками, то треба про це сказати: що це монополія, що зниження ціни не відбувається саме тому, що плювали на всі закони, плювали на світову кон’юнктуру, на будь-які відносини із структурами влади... Відтак треба тоді говорити, що Антимонопольний комітет не застосовує всіх інструментів, які має».
Давши порцію критики АМКУ, Тимошенко зажадала зниження ціни на пальне уже з 1 листопада. А до грудня ціни на пальне мусять зменшитися на гривню. Для оперативності зниження вона запропонувала нафтотрейдерам разом із Державною податковою адміністрацією України розробити графік зниження цін. Інакше, пригрозила Юлія Володимирівна, «буде задіяно всю державну машину». Напевно, прем’єр мала на увазі все той же АМКУ, який 23 жовтня 2008 року повідомив про початок складання списку операторів ринку бензину для розслідування обґрунтованості підвищення ними цін.
Присутній на зібранні міністр економіки Богдан Данилишин підтримав Тимошенко: «В Україні вже багато років спостерігається тенденція: у випадку зростання цін на нафту суб’єкти господарювання, «блискуче» підвищують ціни на нафтопродукти на внутрішньому ринку. Однак при зниженні цін на нафту ціни на нафтопродукти в Україні практично не змінюються чи знижуються дуже повільно». За його словами, при наявному зниженні світових цін на нафту, яке вже відбулося, нафтопродукти в Україні повинні подешевшати ще на 30%.
На думку першого заступника міністра палива і енергетики Олега Бугаєва, головна причина високих цін на пальне — неадекватність валютного курсу Нацбанку. Він підкреслив, що у разі збереження існуючих тенденцій на валютному ринку України в 2009 році обсяги імпорту нафтопродуктів в країні перевищуватимуть власне виробництво. При цьому, за прогнозами Міністерства палива і енергетики, імпортуватиметься 54% від потреб внутрішнього ринку в дизпаливі та 53—54% бензину. «Разом з тим, чиста курсова різниця не покриває всіх складових підвищення цін десь на 25—30%, тому існує відсоток, на який можуть бути понижені ціни (на нафтопродукти). Щоб забрати ризики від коливання курсу, усі закладають спекулятивну складову. Це може стати предметом обговорення», — додав він. Ще однією проблемою, що впливає на недозавантаженість українських НПЗ, за словами Бугаєва, є невчасне повернення ПДВ цим підприємствам.
Вислухавши всі скарги і зауваження нафтотрейдерів, Тимошенко пообіцяла прискорити розрахунок з ПДВ та відмовитися від наміру підвищити акцизи на нафтопродукти. «Уряд іде назустріч і не підвищує зараз ніяких податків для тих, хто торгує нафтою та нафтопродуктами», — сказала вона.
