Протягом кількох тижнів українські автомобілісти не без остраху спостерігали за подіями на ринку нафтопродуктів. Не радували їх і експерти. Хоч світова ціна нафти і зменшується, однак бензин в Україні, на їхню думку, і далі зростатиме в ціні.
За словами заступника директора науково-технічного центру «Психея» Геннадія Рябцова, в Україні 20 березня за літр бензину А-95 вітчизняного виробництва брали 5,81 гривні, за литовський — 6,14 гривні, а от за європейський «преміум» — 6,05 гривні. При цьому темпи зростання бензинових цін за минулий тиждень становили майже 5%. «У квітні 2008 року існують економічні передумови для зростання низькооктавного бензину на 7%, високооктанового — на 6%, дизельного палива — на 5%», — невтішно прогнозує експерт. Зважаючи на плани Кременчуцького нафтопереробного заводу покращувати свою економіку, що неодмінно позначиться і на ціні палива, Рябцов допускає корегування озвученого прогнозу в сторону збільшення.
Не за горами шестигривнева позначка для А-95 на всіх вітчизняних АЗС, впевнений нинішній директор Центру енергетичних досліджень і єкс-прес-секретар Мінпаливенерго Костянтин Бородін. «Якщо взяти бензин із основного європейського ринку у Роттердамі і перемістити його за добу в Україну, розвезти по заправках і виставити на продаж, то його об’єктивна ціна буде шість гривень. Чому у нас досі немає такої ціни? Бо цей бензин до нас ще їде. За тиждень-півтора він буде тут», — лякає він своїм прогнозом автомобілістів.
Де шукати винних у стрибку бензинових цін? Щодо цього версії різні. Уряд говорить про чергову змову нафтотрейдерів і лякає їх Антимонопольним комітетом. Нафтотрейдери кивають у бік світових тенденцій. Опозиція, звичайно ж, крайнім вважає уряд, який, на її думку, займає на нафтовому ринку країни безініціативну позицію, замість того, щоб проводити діалог з нафтотрейдерами.
Міністр економіки опозиційного уряду Ірина Акімова має два логічних пояснення: світові віяння та відсутність конкретної урядової політики, спрямованої на зниження стрімкого росту споживчих цін у країні загалом. «Відсутність антиінфляційної політики і спроба замінити її адміністративними методами натиску хоч на виробників, хоч на реалізаторів призведе тільки до підвищення цін», — вважає вона.
Начальник управління контролю цін на ринках монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами Юрій Єфимов з критичними зауваженнями погоджується і говорить, що потрібно наповнювати паливом український ринок. Однак, як відомо, дієвого механізму для цього — стабілізаційного резерву палива — уряд вчасно не створив. Про нього слід було думати ще у січні 2008 року. Де- факто ж резерв почали формувати тільки на початку березня, коли загроза кризової ситуації на ринку бензину стала явною.
Однак, на думку Рябцова, всі розмови про кризу насправді крутяться навколо дефіциту нафтопродуктів. Сьогодні ж внутрішній ринок насичений. Пального вистачить навіть для задоволення зростаючого бензинового попиту. Що ж рухає автозаправочні цінники вгору? Звичайно, це світові тенденції, які відчутно позначаються на внутрішньому ринку, куди постачається за імпортом 50% нафтопродуктів, та високі ціни вітчизняних НПЗ, які до того ж працюють із перебоями. Суб’єктивних факторів теж не бракує: спекуляції, як з боку урядових, так і трейдерський організацій, накручування власниками деяких АЗС сезонного прибутку.
Свій внесок у ситуацію на бензиновому ринку зробила і відміна векселів для експортерів, що вимиває обігові кошти у підприємств. «Заборгованість з ПДВ в цілому по країні за два місяці з початку 2008 року зросла у тринадцять разів. Це говорить про те, що всі товаровиробники, особливо ті, які пов’язані з експортом, відчувають одну велику проблему — вимивання доходів. Будь-який товаровиробник скаже, що збільшилось використання кредитів. Це все буде закладено в операційні витрати, які ляжуть важким тягарем на плечі споживачів», — стверджує Акімова. Експерти твердять, що тільки залучення кредитів для сплати ПДВ нафтопереробними заводами призведе до подорожчання нафтопродуктів на 5—7%.
Чи ж вдасться у цих умовах урядові домовитися з нафтотрейдерами шляхом підписання чергового меморандуму? Акімова прокоментувала це «Дню» таким чином: «Це документ про наміри, про декларації, які ґрунтуються на довірі та повазі сторін. Давайте запитаємо: чи буде довіряти бізнес-сектор, у даному випадку трейдерам, уряду, чи будуть вони вважати переконливими його аргументи, якщо у своїй практиці стикаються з протилежними методами?... Я гадаю, що рівень довіри буде низьким. Якщо меморандум буде розглядатися як пряма установка адміністративних цін, то, я вважаю, що відповідна реакція бізнесу буде ще гостріша». А от Рябцов радить уряду наповнювати внутрішній ринок і не втручатися у його роботу.
