Держкомстат зробив радісне повідомлення: інфляція в Україні в червні скоротилася до 0,1%, а з початку року склала лише 2,9%. На межі першого і другого півріч цінова панорама виглядає досить привабливо. Інфляція споживчих цін надійно контролюється. Традиційне для другого кварталу цінове гальмування росту продовжилося й у червні. Показник інфляції за останні шість місяців на 3,5% менший, ніж у відповідному періоді 2005 року. Він також на 3,3% нижчий за російський. Більш істотне, ніж цього року уповільнення інфляції спостерігалося лише у 2002 році. Скорочення інфляції у червні було більш істотним, ніж у травні. Водночас зростання цін було меншим, ніж рік тому у червні (на 0,5%).
Усе це дозволяє спрогнозувати, що за підсумками року інфляція не вийде за межу безпечного порогового значення (10%), бо впливатиме і слугуватиме фактором протидії тарифній інфляції червнева дефляція на ринку продовольчих товарів, яка фіксується четвертий місяць поспіль. Вона може до кінця літа стримувати загальне зростання споживчих цін. Однак слід очікувати, що подорожчання комунальних послуг в липні, після підвищення тарифів на газ, не дозволить мати дефляцію, бо перекриє сезонне зниження цін. Проте у серпні дефляція все ж вірогідна.
До позитивних показників першого півріччя слід віднести збереження тренду випереджаючого зростання валового наявного національного доходу. Але рік тому ціни підвищувалися у цей період швидше, ніж ВВП. Отже, цього року цінова безпека економічного зростання знаходиться на вищому щаблі.
Втім аналіз показує, що інфляційні ризики поточного року зосередилися в сегменті послуг. Водночас у травні та червні практично не підтвердилися різко песимістичні прогнози Мінекономіки і більшості експертів. Це сталося здебільшого тому, що були недооцінені тенденції зниження продовольчих цін і стабільності непродовольчих з одного боку і переоцінений негативний внесок зростання цін на послуги. Наприклад, у травні внесок підвищення цін на електроенергію, газ, тепло і воду (на 8,4%) у зростання споживчих цін становив лише 0,7%. Водночас дефляція продовольчих цін (-0,3%) на 0,2% знизила загальний показник. Це сталося тому, що частка продовольчих товарів у споживчому попиті становить 63,8%, тоді послуги — лише 8,1%. Аналогічне явище спостерігалося й у червні. Зростання цін виявилося меншим за прогнозне тому, що був недостатньо врахований понижувальний вплив минулорічної антиінфляційної атаки на ринку продовольчих товарів і, зокрема, м'ясопродуктів (ціни на них постійно знижуються з жовтня 2005 року). Крім того, на стабілізацію цін на непродовольчі товари вплинули пролонговані наслідки минулорічного посилення обмінного курсу гривні і досить низька, особливо у січні-квітні, економічна активність, яка гальмувала зростання цін виробників і в кінцевому рахунку позначилася на споживчій інфляції.
Сезонні ціни на цукор у червні залишилися такими ж стабільними, як і у травні, тоді як минулого року в цьому місяці відбувся різкий (12,1%) стрибок цін, який вдалося подолати лише у серпні. Сьогодні цукрова криза не передбачається. Позитивним є прогноз і на липень-серпень.
Оптимістичним прогнозам сприяє і те, що грошова пропозиція цього року рухається хвилеподібно. У січні, березні, травні монетарна база зменшувалася, а у лютому, квітні, червні зростала. В цілому за півроку грошова маса зростала удвоє повільніше, ніж рік тому. Це сприяло більш низькій, ніж торік (теж удвоє) інфляції. Водночас кредитна активність зберігається на минулорічному рівні, хоча й з акцентом на запозичення в іноземній валюті. Тим не менше, антиінфляційна спрямованість монетарної політики Нацбанку сприяла подоланню негативних наслідків зимового послаблення економіки і стала вагомим внеском у прискорення зростання, яке намітилося в останні два місяці. Тож базова інфляція, відповідальність за яку безпосередньо несе Нацбанк, продовжує бути значно нижчою, ніж рік тому (1,9% проти 4% в річному виразі).
І все ж загроза понаднормативного зростання інфляції ще остаточно не подолана. Підвищений інфляційний фон на ринку палива, який вирішальним чином впливає на ціни непродовольчих товарів, не спадає. У травні ціни на паливо-мастильні матеріали зросли на 4,1%, а у червні — ще на 2,9%. Продовжує сприяти інфляційному тиску надлишок проінфляційної риторики. Словесна атака прогнозів продовжує погіршувати цінові очікування.
Не слід також забувати, що зберігається висока споживча активність громадян на тлі динамічного зростання номінальних доходів, яке вимірюється двозначною цифрою. При цьому товарна пропозиція збільшується повільніше, ніж у відповідному періоді минулого року, хоча частково компенсується імпортом. При цьому травневий і, ймовірно, червневий сплеск економічної активності може поступово розігріти цінове середовище.
Однак цьому, далеко не повному, списку драйверів інфляції притистоять чинники, які її стримуватимуть. Слід відзначити, що особливо в останні два місяці, після різкого підйому макродинаміки, посилився попит на гроші. При цьому абсорбційна сила економіки зростає і грошова ліквідність повніше поглинається, а її безпосередній тиск на ціни споживчого ринку зменшується. За перше півріччя швидкість обертання грошей знизилася на 10% проти 3% у відповідному періоді торік.
Позитивним явищем є адаптація більшості галузей до нових цін на енергоносії. Наприклад, в хімії енергоспоживання знизилося на 20%. Імпорт газу зростає помірковано. А переважаючий імпорт непродовольчих товарів і перенаправлення частини продовольчого експорту на внутрішній ринок, яке відбулося після введення обмежень з боку Росії, також гальмують інфляцію.
До зменшення чистої кредитної емісії (на 9,3%) у порівнянні із зростанням (на 24,2%) рік тому призвело п'ятимісячне збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу (до $1 мільярда). Це також дає відповідний антиінфляційний ефект. Водночас зростання інфляційних очікувань, спровокованих заявами політиків, держчиновників і експертів, блокується незмінною стабільністю обмінного курсу на міжбанківському ринку.
Та чи зможуть ці фактори протистояти тарифному дербі? Однозначної відповіді на це запитання поки що немає. Тож потрібні дії на законодавчому фронті. Важливе значення мав би закон «Про ціноутворення в сфері діяльності природних монополій». На законодавчому рівні слід би затвердити «Національну програму демонополізації виробництва публічних послуг». При перегляді державного бюджету доцільно ввести мораторій на підняття тарифів на комунальні послуги вище 20% до кінця поточного року. А дотації місцевим бюджетам та відповідним службам можна ввести за рахунок приватизації об'єктів комунальної власності.
У банківській сфері можна було б рекомендувати дещо підвищити депозитні ставки, а Нацбанку зробити паузу у здешевленні рефінансування. Його маневр щодо курсового впливу на цінову ситуацію обмежений з політичних причин. Йдеться про можливість подальшого зменшення інтенсивності участі Нацбанку у валютних інтервенціях на міжбанку.
ДО РЕЧІ
Міністерство економіки поки зберігає прогноз інфляції за підсумками поточного року на рівні 11,4%, заявив міністр економіки Арсеній Яценюк. Це він пояснює тим, що в другому півріччі інфляція прискориться через підвищення вартості послуг, викликане подорожчанням енергоресурсів. «Минулий місяць є останнім місяцем 2006 року з такими низькими показниками інфляції», — стверджує міністр.
