Уряд обіцяє зробити село привабливим для інвесторів. Але спочатку в нього слід вкласти, зі слів віце-прем’єра Івана Кириленка, близько 13 млрд. гривень капіталовкладень. Але, на думку віце-прем’єра, банки вже вичерпали можливості з кредитування села під ті застави, які аграрії можуть надати. Ситуацію змогла б виправити відмова від мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Це дозволить аграріям не тільки отримати кредити, а й підвищити капіталізацію підприємств, активніше брати участь у формуванні ринку продукції власного виробництва. Крім того, Кириленко впевнений, що державна підтримка АПК країни при вступі до СОТ має бути збільшена до 7—8 млрд. гривень на рік. Уряд вважає, що держбюджет таких навантажень не подужає і брати участь у підтримці повинні також і регіональні бюджети. А одним із основних підходів до АПК залишиться дотування виробників сільгосппродукції й адміністративне регулювання ціноутворення. Певні плоди, як вважають в уряді, така політика вже приносить. Принаймні, цього року аграрії отримують добрива, пальне та кредити за пільговими ставками. Але проблем все ж чимало.
У квітні борги перед селянами з недопоставлених у січні—березні мінеральних добрив будуть погашати хіміки. Принаймні, уряд на це дуже сподівається. На даний час селяни закупили 65% із запланованих за урядовою програмою 506 тонн добрив. Зі слів Кириленка, зараз серед аграріїв спостерігається підвищений попит на мінеральні добрива, їх закуповують навіть ті господарства, які офіційно не мають грошей на рахунках. На думку Кириленка, ажіотажний попит — це добре, але було б краще, якби селяни закуповували добрива рівномірно, протягом усього року. Це позитивно вплинуло б і на ціноутворення.
Проте тихий саботаж урядової програми поставки добрив із боку більшості виробників і майже відкрите протистояння черкаського «Азоту» зробили свою справу — Кабмін ухвалив рішення підняти фіксовану ціну, за якою хіміки відпускають продукцію на потреби АПК. І тепер на кожній тонні вони зароблятимуть на 30— 40 гривень більше. По суті, це має додати виробникам бажання виконувати напівдобровільно взяті на себе зобов’язання із забезпечення агрогосподарств добривами.
Проте навіть нова ціна однаково буде щонайменше на 200—300 гривень за тонну нижча, ніж на світовому ринку. Це — головна причина, через яку хіміки дуже неохоче відвантажували аграріям продукцію за фіксованою ціною. У свою чергу уряд нагадує їм, що на зовнішніх ринках не завжди такі хороші умови, як цього року. У разі чого врятувати зможе тільки внутрішній ринок, на якому, до речі, тривалий час майже неподільно панував російський імпорт. Виручила українських хіміків лише зміна цінової політики російського «Газпрому», що реформує внутрішній ринок газу, внаслідок чого його ціна для промислових споживачів істотно зросла, й російські підприємства частково втратили свої переваги на українському ринку. І все ж українські промисловці не дуже задоволені методами, якими уряд піклується про село. На їхню думку, найлегше наказово втрутитися в господарську діяльність і призначити межі рентабельності.
Операторів ринку нафтопродуктів лякає, що аграрії закупили поки що тільки 60% необхідного пального. Тим часом польові роботи в розпалі і більше половини вже посіяли. Очікувалося, що, витративши запаси, зроблені восени, селяни сформують стійкий попит на пальне, тим більше, що його їм продаватимуть за фіксованою ціною — 1700 гривень за тонну. Погане тут те, що, на думку експертів ринку, це може спрацювати на зростання ціни в його вільному сегменті. Проте ринок і так не стоїть на місці — протягом минулого тижня ціна на бензин та дизельне пальне зросла на 7—10%.
У результаті поки що складно прогнозувати, якою цього року буде ціна зерна. Зі слів Кириленка, уряд орієнтуватиметься в цьому питанні на самих виробників, а ті пропонують закуповувати до державного резерву продовольчу пшеницю за ціною не менше, ніж 750—800 гривень за тонну. Зрозуміло, що чим вищою буде закупівельна ціна, тим краще виробникам. Але, на думку урядових джерел, собівартість виробництва однієї тонни зерна цього року, швидше за все, становитиме 500 гривень. І саме ця цифра слугуватиме орієнтиром для держзакупівель. Нагадаємо, що Кабмін планує для забезпечення стабільності ринку протягом двох місяців після збору врожаю викупити в селян 3 млн. тонн продовольчого зерна.
