Історична пам’ять поставила для українців майже в один суворий ряд такі слова, як «війна», «голодомор», «посуха». Тож і цього літа, коли в країні незвично спекотно, виникають побоювання щодо неврожаю. Посуха на півдні України не спричинила зниження врожаю пшениці та інших ранніх злакових культур через те, що були сприятливі умови навесні — в критичний період розвитку ранніх зернових, пояснює начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. Вона відзначає, що негативний вплив на посіви цьогоріч незначний через відсутність довготривалого посушливого періоду. Вже сьогодні можна з упевненістю сказати, вказує метеоролог, що «передчасного припинення вегетації чи засихання рослин на великих площах не відбулося».
А президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич посилається на вже отриманий непоганий врожай. За його словами, агросектор цього року зібрав 35 мільйонів тонн зерна. Головний фермер країни впевнений, що за підсумком року врожай зернових сягне 61 мільйона тонн.
Однак стан пізніх культур, і серед них цукрового буряку, може викликати запитання. Адже, наприклад, на солодкі корені сильно впливають кліматичні умови липня та початку серпня. Однак експерти заспокоюють. Генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Тарас Висоцький пояснює, що завдяки кореневій системі цукровий буряк є однією з найбільш посухостійких рослин. «Він здатен діставати вологу зі значно більшої глибини у порівнянні з кукурудзою чи соняшником», — розповідає експерт.
Він прогнозує, що серед усіх пізніх культур (цукровий буряк, соняшник, соя, кукурудза) — саме цукровий буряк постраждає найменше. З іншого боку, продовжує Висоцький, треба зважати на нинішній профіцит цього продукту. «П’ять — десять відсотків падіння врожайності не буде настільки критичним, щоб зробити складним баланс ринку цукру на наступний маркетинговий рік. Вплив може бути, але це не буде критично», — підсумовує експерт. До того ж посіви цукрового буряку «розташовуються в зоні сприятливого зволоження, і вологи в ґрунті вистачає», — відзначає метеоролог Тетяна Адаменко.
Кукурудза, соняшник та соя також не постраждають від надміру високих температур та відсутності дощів, вважає Тарас Висоцький. «Врожайність буде не нижчою за середню, але рекорду цього року не буде», — констатує він. Але, на думку Тетяни Адаменко, вплив посухи на ці культури буде незначним. «Період високих температур був переривчастий і співпав з критичним періодом росту пізніх культур», — відзначає вона та все ж прогнозує, що врожайність кукурудзи й соняшнику не постраждає. Більше того, за її словами, соняшник може навіть встановити рекорд.
Однак представника Укргідрометцентру непокоїть наступний рік. З її слів, є небезпека негативного впливу погодних умов на посіви озимих восени через недостатню кількості вологи. «Вже незабаром треба сіяти озимий ріпак. До середини вересня — озимі зернові. Цей період дуже важливий для формування запасу вологи під осінні посіви», — розповідає Адаменко і підкреслює, що саме в цей період важливі опади, на які у метеорологів поки що невтішні прогнози.
Обговорюючи перепади температур та вологості, аграрії все ж відзначають, що примхи клімату впливають на врожай значно менше, ніж суб`єктивні фактори. Так, Висоцький вважає, що найбільшої шкоди врожаю завдає неефективна аграрна політика: «Показник врожайності (порівняно з потенціалом. — Авт.) в Україні обумовлений не природними умовами, а тим, що в країні відсутні структурні зміни в аграрному секторі». Наприклад, середня врожайність пізніх культур становить 60—70% від аналогічних культур у країнах-конкурентах. «Фактично те, що ми матимемо цього року 61 мільйон тонн, — вважає агроексперт, — це результат сприятливих умов у 2012 — 2013 рр., коли компанії змогли інвестувати в технології».
Томич порушує ще одну проблему — брак води на півдні країни через відсутність працюючих систем поливу. «На півдні країни без додаткового ресурсу води досягати хорошого результату буде важче, знижується ефективність праці людей і машин», — відзначає він. На його думку, час уже змінювати регіональну політику щодо зрошення та запроваджувати ефективні методи поливу. Однак через брак коштів це не вдається, а традиційні системи зрошування дедалі більше занепадають. Висоцький із цим погоджується, та зауважує, що фінансування на розвиток зрошення знайти можна. Проблема, на його погляд, у іншому. «Гроші знайдуться у приватників, однак без захисту прав інвестора в агросектор вони не прийдуть», — ділиться спостереженнями Висоцький.
