Якби все залежало лише від назви, то, мабуть, партія «Успішна Україна», якби таку було створено, могла б розраховувати на принадне місце у виборчих перегонах. Але громадська організація під такою назвою свідомо відмовилася від будь- якої політики і робить відчайдушні спроби згуртувати громадськість і бізнес навколо своїх ідей, квінтесенція і вектор дії яких — це, зрозуміло, успіх нашої країни.
Утім, поки що привертає увагу лише гарна назва, а от програма та інші документи, на опрацювання яких витрачається чи не весь вільний час цього осередку громадськості, викликають або скепсис, або ж суперечки навіть з тими людьми, які також щиро бажають українському суспільству і державі розквіту і готові над цим працювати.
На жаль, до такого висновку можна було прийти, послухавши дискусію, проведену «Успішною Україною» з представниками кількох інших громадських і недержавних організацій на круглому столі «Погляд оптимістів на гарячі українські проекти: бюджет-2007, реформу податкової системи, стратегію розвитку країни». Власне, абсолютно всі були згодні з тим, що Україні вже давно слід було стати успішною країною і тепер необхідно надолужувати згаяне. Як завжди, не було лише повної єдності в тому, як це зробити.
«Успішна Україна» запропонувала на розгляд колег свою концепцію реформування, розраховану на те, щоб зробити «великий стрибок» за 10 — 15 років, а не протягом життя кількох наступних поколінь. Якщо дуже коротко, то суть пропонованого полягає у наведенні на першому етапі демократичного порядку. Далі йде виправлення соціально-психологічного настрою в країні на позитивний, іншими словами — перетворення громадян з песимістів, якими вони переважно є сьогодні, на оптимістів і утвердження в суспільстві звички до реального й плідного соціального партнерства, що визначається у концепції як «формування командного духу довіри між різними прошарками населення і його використання для стрімкого розвитку». Ключова теза концепції «УУ» — це успіх шляхом виграшу країни у конкурентній боротьбі.
Звісно, дуже велика проблема в тому, як саме навести в країні демократичний порядок, тобто створити передумови для подальшого розвитку. Як вважає голова правління «УУ» Юрій Бойко, «треба якось вплинути на еліти українського суспільства, на людей, у чиїх руках сконцентрована влада, тобто на політиків, чиновників, бізнесменів, представників ЗМІ, суддів таким чином, щоб вони почали нарешті працювати не стільки на себе, скільки на все суспільство, на його інтереси». На думку Бойка, для цього всіх їх треба поставити в умови, коли вони будуть змушені працювати чесно і при цьому зможуть добиватися успіху. Такі наміри, як він вважає, не ідеалізм, а реальне завдання. Для цього, згідно з концепцією «УУ», слід ухвалити відповідні закони, спрямовані на запровадження системи жорсткої відповідальності, і «реформувати» в першу чергу людей, створивши для них умови, коли буде вигідно жити і працювати чесно. Такі громадяни «автоматично зроблять все необхідне для процвітання (власного і країни)», стверджують автори концепції. На думку Бойка, в українському суспільстві «треба поновити довіру простих громадян до політиків, довіру бізнесу до політиків і чиновників». Від двох останніх категорій громадян «успішні українці» вимагають «державницького ставлення до своєї справи», а всьому суспільству пропонують оголосити війну брехні, зазначаючи, що сьогодні немає умов, щоб будь-хто міг працювати чесно. Зокрема, бізнесмен не виживе і збанкрутує, якщо сплачуватиме всі податки, і навіть податківці це добре розуміють, а тому йдуть на компроміси з совістю і часто заплющують очі на ті чи інші порушення. «Брехні треба покласти край», — вважає Бойко, — а вже після того вводити сувору відповідальність за невиконання законів чи правил». На його думку, нинішня влада має можливість зробити ті кроки, яких не зробила влада «помаранчева». «А куди саме йти, перелік необхідних кроків, — говорить Бойко, — ми надаємо в своїй концепції». І це, як він вважає, шлях до швидкого розвитку України.
На жаль, мало кого у нашій вітчизні сьогодні визнають пророком. Тож і на цьому зібранні у скепсисі не було нестачі. Зокрема, висловлювалися навіть думки про те, що тиск знизу на політиків та чиновників — то лише абстракція. Втім лідер відомої бізнесової спілки «Нова формація» В'ячеслав Кредисов наголосив на тому, що в Україні існують впливові громадські організації, визнані на політичному ринку країни. Однак він пропонує їм ставити виключно реалістичні цілі й пригадує досвід своєї недавньої роботи на посаді заступника міністра оборони. Тоді, говорить Кредисов, «щодня надходило звернень з різних організацій громадян не менше 10, і об'єктивно можна сказати, що в тому разі, коли вноситься якась невиконувана пропозиція, то її відкладають. А якщо надходить пропозиція, яку можна реалізувати, то до неї ставляться дуже позитивно». Кредисов радить громадським організаціям дещо зменшувати кількість цілей, які ставляться перед собою («одну, дві конкретні, які можна досягнути»). Зокрема, наприклад, створити раду громадських організацій при голові Верховної Ради. Він також охарактеризував уряд і його апарат як міцну організацію, яка завжди потужно — і раніше, і тепер — захищається від усіх пропозицій, які до неї надходять І, на його думку, не варто ставати у відносинах з нею в позу ментора, якого усі мають слухати, — це ні до чого не призведе. Натомість Кредисов пропонує бізнесу та громадськості відпрацювати процедури та формули постійних робочих стосунків громадських організацій на рівні уряду та міністерств. При цьому він не погоджується з Бойком, який наполягає на тому, що перший крок до реформування суспільних відносин мають зробити саме політики та чиновники. «Не вірно думати, що там (в уряді. — Авт. ) хтось знає, що ми тут з вами існуємо, — наголошує екс-заступник міністра і додає: — Перший крок завжди мають робити громадські організації. У них завжди об'єднуються соціально активні люди, які мають що сказати. І нинішній наш круглий стіл — це саме перший крок. Ми не чекаємо, поки до нас хтось прийде».
Приклад конкретного підходу до реформування податкової сфери подала фахівець проекту USAID «Реформа у галузі сільського господарства. Вдосконалення нормативно-законодавчої бази» Наталія Саперович. На її думку, інтеграція України до світового економічного простору вимагає заміни нині діючого податкового інструментарію на дієвіший, здатний забезпечити компроміс інтересів платників податків та держави. Як наголошує, зокрема, Саперович, вже з 2010 року в Україні замість фіксованого сільськогосподарського податку мають бути введені податок на прибуток і податок на землю.
Звичайно, концепція «Успішної України» також передбачає новації у податковій сфері. Проміж іншого, тут йдеться про «негайне зменшення надмірного податкового навантаження у більшості галузей економіки, яке призводить тільки до зростання економіки тіньової, до корупції». Це, можна сказати, досить радикальна вимога. А от у зверненні учасників круглого столу вжито більш реалістичне формулювання: «Пропонуємо вважати одним з головних критеріїв якості податкової системи можливість для підприємців різних галузей отримувати адекватний умовам України прибуток, чесно сплачуючи всі податки». Гадаємо, держава на цю словесну формулу не може не погодитися. Інше питання, чи відповідатимуть їй кількість податків та їхні ставки, а також система податкового адміністрування...
