Учора в Києві завершив роботу перший Європейсько-український «Енергетичний день», присвячений пошуку ефективних шляхів взаємодії бізнесу та влади у питаннях енергоефективності та енергозбереження. У ході проведення заходу представники закордонних компаній розповіли про досвід впровадження альтернативних джерел енергії у різних сферах економіки своїх країн.
Вітчизняні ж підприємці та урядовці уважно слухали закордонних колег і визнавали, що розвиток «альтернативки» та енергозбереження в Україні міг би бути кращим. Проте, за їхніми словами, гальмується він в основному не через брак фінансування, а — через дефіцит гарно підготовлених інвестиційних проектів на місцевому рівні. Присутній на «Енергетичному дні» голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) Сергій Єрмілов нагадав, що урядом у березні затверджена Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010—2015 роки. Її виконання допоможе зменшити енергоємність вітчизняного ВВП на 20%. На весь комплекс заходів, передбачених програмою, знадобиться 250 мільярдів гривень інвестицій, в тому числі 30,1 мільярда гривень — це бюджетні кошти, 15 мільярдів гривень — з місцевих бюджетів та 204,9 мільярда гривень — гроші інвесторів.
Сергій Єрмілов наголосив, що грошей на реалізацію енергозберігаючих проектів в Україні не бракує. Так, за його словами, у 2010 році з державного бюджету заплановано виділити 600 мільйонів гривень у централізований фонд з енергозбереження. У липні—серпні 2010 року почне діяти перша лінія кредиту від Світового банку в розмірі 350 мільйонів доларів. «У пік програми плануємо вийти на два мільярди доларів на рік», — уточнив Єрмілов. В рамках Східноєвропейської ініціативи на цілі енергозбереження очікується залучити півтора мільярда євро. А Європейський інвестиційний банк найближчим часом відкриє щорічну кредитну лінію у розмірі 100 мільйонів євро через ряд українських комерційних банків.
За словами ж заступника міністра з питань житлово-комунального господарства Олександра Мазурчака, у 2010 році працює кредитна лінія Світового банку для реконструкції водоканалів у розмірі 140 мільйонів доларів, а наступного року буде ще 400 мільйонів на водо- та теплопостачання.
Тобто грошей на енергозбереження більш ніж достатньо, говорять урядовці. «У нас сьогодні не використано кредитних ліній під низькі відсотки в розмірі близько мільярда доларів. І ми не можемо їх вибрати тільки з однієї причини — відсутні якісно підготовлені інвестиційні проекти», — говорить Єрмілов. Як результат, у 2009 році не використано жодної копійки із 500 мільйонів доларів кредитної лінії Японського банку міжнародних операцій. Не витрачено і жодної гривні із фонду, створеного за рахунок продажу квот за Кіотським протоколом...
Проте у НАЕР упевнені, що ситуація з підготовкою проектів поступово почне вирішуватися. Зараз, за словами Єрмілова, на розгляді в МінЖКГ перебуває 659 інвестиційних проектів. «Тепер з цієї маси потрібно обрати найкращі, профінансувати підготовку їхньої проектної документації, щоб у 2011 році починати їх втілювати у життя», — говорить Мазурчак.
На запитання «Дня», як збільшити кількість інвестиційних проектів у сфері енергозбереження, Мазурчак відповів, що вже створена спеціальна агенція з підготовки інвестиційних проектів, яка допомагатиме підприємствам у цьому питанні. Та й самі міжнародні фінансові організації готові надавати технічну підтримку підприємствам для підготовки таких проектів.
Крім того, НАЕР запропонувала внести цілий ряд доповнень та зауваження до 10 законів про відновлювальні джерела, щоб іще більше полегшити життя бізнесу та підприємцям. Зокрема пропонується вводити нові види «зеленого» тарифу для біогазу та для вторинних ресурсів. Плануються й податкові пільги — звільнення від податку на прибуток підприємств, які вироблятимуть обладнання, яке в Україну зараз завозять з-за кордону. Зараз саме розробляється перелік товарів, які підпадатимуть під цю податкову норму. «Це робиться для того, щоб кошти від «зеленого» тарифу пішли не на фінансування закордонного виробника, а залишалися в Україні», — підсумував Єрмілов.
