Парламент дозволив уряду вводити мораторій на виплати за зовнішніми боргами. Це право закріплено двома законами — №2898 «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом і муніципальним боргом» та №2899 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України...». Мораторій може діяти тільки до 1 липня 2016 року.
«Ми отримуємо підтримку від наших партнерів, але її буде недостатньо, якщо ми не будемо приймати сильних рішень, щоб наші діти й онуки не платили за боргами Януковича. Це наше завдання», — резюмував під час презентації законів у Раді прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, ці документи потрібні, бо далі жити за формулою «брати нові кредити, аби погашати старі» не можна. Він нагадав, що, отримавши 2015 року 9 мільярдів доларів позик, Україна віддала 14 мільярдів доларів. «Чи справедливо це для держави, яка перебуває у війні і вогні? Я думаю, з боку приватних кредиторів повинні бути вчинені реальні кроки з підтримки України», — сказав він, чітко натякаючи, що документ має схилити до компромісу зовнішніх кредиторів, які всіляко затягують укладення компромісу з реструктуризації боргів.
Одразу після голосування в Раді Інтернет «зірвали» коментарі на тему «Країна на межі дефолту». Втім, такі пояснення занадто поверхневі. Адже ухвалення законів ще не означає, що КМУ автоматично застосує своє право! Це підтверджують і слова міністра фінансів України Наталії Яресько: «Наші двосторонні та багатосторонні офіційні партнери долучилися до підтримки нашого народу. І зараз ми лише просимо, щоб наші міжнародні комерційні кредитори також брали участь у цьому... Законопроекти просто надають уряду можливість в разі потреби зупинити оплату за цими кредитами».
То що ж це: початок дефолту чи аргумент для незговірливих кредиторів? Про це «День» запитав експертів.
Справи України справді не найкращі, кажуть вони. «Але у нас є час, аби підтвердити чи спростувати цю тезу — до моменту оголошення основними світовими рейтинговими агентствами свого нового прогнозу. Орієнтовно — до 15 червня 2015 року», — розповідає «Дню» голова правління Міжбанківської валютної біржі, фінансовий експерт Анатолій Гулей. На його думку, компроміс обов’язково знайдуть. «Закони — це натяк зовнішнім кредиторам, що у Мінфіну та уряду є різні важелі впливу на ситуацію з зовнішніми боргами. Це ще один важливий козир для переговорів. У кожної сторони, як правило, є 5-6 важливих пунктів у цьому діалозі. І наразі Україна додала до своєї позиції ще один, чим фактично вирівняла «набір умов», — вважає він.
Заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Віктор Кривенко також називає ухвалені закони аргументом для розмови з тримачами українських євробондів. «Це аргумент для реструктуризації, який має бути в уряду на столі. Україна змушена воювати, в тому числі — через недотримання Будапештського меморандуму... І нам потрібна підтримка, виходячи з розуміння цієї проблеми. Тим більше, що це реально. Адже коли поляки виходили з кризи і приєднувалися до європейської сім’ї, то їм «пробачили» половину зовнішнього боргу, майже 24 мільярди доларів! Греції теж пішли на поступки», — каже народний депутат.
На думку опитаних «Днем» експертів, компроміс все ж таки знайдуть. Адже кредиторам невигідно допустити повний крах української економіки. Оскільки в такому разі вони взагалі нічого не отримають. Щоправда, додають — спільна мова буде тільки за умови зняття «накалу» довкола кількох основних питань. На думку Шапрана, наразі кредиторам і Мінфіну заважає домовитися ставка дохідності боргів. «Інвестори хочуть більше, Мінфін — менше. Швидше за все, кредитори намагатимуться отримати близько 10% річних, а Мінфін — не більше за ставку кредиту МВФ, тобто близько 4%», — пояснив він. Натомість Анатолій Гулей наголошує на іншому: «Поки що я бачу одну проблему: міжнародні кредитори не розкривають своїх беніфіціарів. А Мінфін наполягає на тому, аби було розуміло, з ким ведемо перемовини. Я вважаю, що це правильна вимога і слід добиватися її виконання
«Зараз виплачувати і продовжувати виплати за накопиченими борговими зобов’язаннями надто складно. Особливо, коли треба вирішити побіжно ще два завдання. Перше — справлятися із соціальними стандартами, які сьогодні є. Друге — забезпечувати потреби війни. Якби не було другого, то було б легше. Закордон не ставить жодним чином питання допомогти в цьому. Гроші дають, але за умови повернення, тобто ми просто нарощуватимемо борги і перекладатимемо їх на наступні покоління. Тому я «за» ці закони і вважаю, що вони мали би бути прийняті вже давно», — коментує «Дню» екс-голова парламентського підкомітету з питань державної економічної політики Дмитро Шлемко.
На думку головного фінансового аналітика рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталія Шапрана, Мінфін наразі створює нормативне забезпечення, аби уникнути ризику появи позовних заяв від кредиторів до судів всередині країни. «Якщо не відбудеться реструктуризація, то існує великий ризик, що власники зовнішніх зобов’язань нерезиденти почнуть судитися з державою всередині країни. І помилка в процедурних діях Мінфіну може стати підставою для цього. Тому уряд намагається виробити «імунітет» до можливих негативних наслідків на випадок, якщо не вдасться домовитися з кредиторами», — каже він. Такі дії, на його думку, мають переконати кредиторів піти на компроміс. «Вони (власники українських боргів. — Авт.) мають замислитися, адже якщо готують таку нормативну базу, яка забезпечить імунітет від поганих наслідків дефолту, то це підтверджує серйозність дій і заяв Мінфіну», — резюмує Шапран.
Тому, на думку опитаних «Днем» експертів, компроміс все ж таки знайдуть. Адже кредиторам невигідно допустити повний крах української економіки. Оскільки в такому разі вони взагалі нічого не отримають. Щоправда, додають — спільна мова буде тільки за умови зняття «накалу» довкола кількох основних питань. На думку Шапрана, наразі кредиторам і Мінфіну заважає домовитися ставка дохідності боргів. «Інвестори хочуть більше, Мінфін — менше. Швидше за все, кредитори намагатимуться отримати близько 10% річних, а Мінфін — не більше за ставку кредиту МВФ, тобто близько 4%», — пояснив він.
Натомість Анатолій Гулей наголошує на іншому: «Поки що я бачу одну проблему: міжнародні кредитори не розкривають своїх беніфіціарів. А Мінфін наполягає на тому, аби було розуміло, з ким ведемо перемовини. Я вважаю, що це правильна вимога і слід добиватися її виконання. Потрібно знати, кому ми віддаємо гроші».
Тим часом пропозицію офіційного Києва підтримав і міністр фінансів США Джейкоб Лью, який учора натякнув власникам українського боргу на необхідність компромісу в переговорах з урядом. «Вважаю, що в цій ситуації необхідна комбінація готовності піти на жертви і слідуванням власним інтересам», — сказав він. Нагадаємо, що реструктуризації 2015 року підлягають 15 мільярдів доларів. При цьому експерти не думають, що прийняті закони вплинуть на отримання кредиту МВФ у червні.
ДО РЕЧІ
Україна працюватиме з партнерами щодо реструктуризації боргу, й банкрутства очікувати не варто. Про це заявив учора Президент Петро Порошенко. «Я впевнений, що реструктуризація українських боргових зобов’язань українським урядом буде пройдена за підтримки наших партнерів... Коли ви питаєте про можливість банкрутства, відповім так — не дочекаєтесь. Ми ефективно реалізовуємо нашу співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Ми ефективно використовуємо співпрацю з нашими партнерами в Євросоюзі, й кожна країна Євросоюзу робить свій внесок для підтримки України», — сказав він.
