Верховна Рада голосами 232 депутатів відправила у вівторок на доопрацювання в бюджетний комітет проект постанови «Про основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік» (Бюджетна резолюція). У цьому документі, проект якого представляла в парламенті міністр фінансів Наталія Яресько, Кабінет міністрів заклав прогноз реального зростання ВВП на 2% при інфляції (грудень до грудня) 9%, зростанні цін виробників на 12% і середньорічному курсі 22,5 грн./$1. Яресько аргументувала такий прогноз тим, що з ним згоден Міжнародний валютний фонд. «Макропрогнози збігаються із тим, що МВФ написав у червні місяці. Я їх не придумала ні з голови, ні з неба», — сказала глава Мінфіну, відповідаючи у вівторок у парламенті на критику про нереалістичність таких показників.
Яресько пояснила, що не може поки дати інших прогнозних цифр, зокрема, рівня боргу або соціальних стандартів, оскільки продовжуються перемови про реструктуризацію боргу, і ситуація міняється дуже швидко. За її словами, важко спрогнозувати, «що буде через два-три місяці». «Це кращий прогноз, який ми можемо дати на даний час», — зауважила міністр фінансів.
Показово, що цього дня на шведсько-українському бізнес-форумі міністр не змогла дати прогноз динаміки ВВП на нинішній рік. «Хтось говорить (про падіння) 9%, хтось говорить — вище», — сказала Яресько.
Як наголошується у відправленій на доопрацювання постанові, основні напрямки бюджетної політики розроблені відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Коаліційної угоди, стратегії Президента «Україна-2020», Програми діяльності Кабінету міністрів України і меморандуму між урядом України та МВФ.
Нагадаємо, державний бюджет України на 2015 рік побудований на оптимістичному сценарії, який передбачає падіння ВВП на 5,5% при інфляції 26,7%, тоді як два інших урядових сценарії передбачають падіння ВВП 8,6% і 11,9% при інфляції 38,1% і 42,8% відповідно. Проте МВФ у кінці травня за підсумками перемов із українськими властями погіршив прогноз падіння ВВП країни цього року з 5,5% до 9%, а інфляції — до 46%.
У бюджетній резолюції на 2016 рік, окрім названих, закладені й інші прогнозні показники. Індекс цін виробників (грудень до грудня) буде на рівні 12%, рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методикою Міжнародної організації праці, складе 9,9%, номінальний ВВП — 2,1 трильйона гривень.
Каменем спотикання при обговоренні бюджетної резолюції стала, зокрема, відміна спецрежиму ПДВ для аграріїв. Як заявив із трибуни парламенту перший заступник голови бюджетного комітету Василь Амельченко, «Бюджетний комітет цю норму не підтримує, і я вам вже оголосив, що ми пропонуємо вилучити цю ініціативу уряду. І Податковим кодексом, і коаліційною угодою передбачено збереження спеціального режиму до 2018 року», — наполягав народний депутат. Яресько категорично заперечувала: «Ми впевнені, що це правильно, що всі повинно бути в однакових умовах. Ми впевнені, що це ні в якому разі не закриє аграрний сектор».
А як сприйняли осічку з прийняттям бюджетної резолюції експерти «Дня»?
КОМЕНТАРI
Олександр КIРШ, народний депутат (фракція БПП):
— Ми голосували за пропозицію «відкласти і доопрацювати», тому що при голосуванні самої постанови вона б не пройшла. Особисто мене в бюджетній резолюції не задовольнило пропоноване рішення по ПДВ-рахунках, а депутатів у цілому стурбувала неконкретність документа, де потрібно багато що виправити. Але найголовніше — незрозумілий курс національної валюти, про що прямо говорилося самій Яресько, а при незрозумілому курсі, який береться за основу, решта цифр перетворюються на профанацію.
Були і дрібні технічні зауваження. Але потрібно розуміти: коли документ відправляється на доопрацювання, це не означає, що парламент кардинально проти нього. Це означає, що потрібно прибрати помічені шорсткості. А головне завдання в даному випадку — визначитися з базовим показником — курсом гривни.
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
— У бюджетній резолюції не йдеться про справжню децентралізацію системи самоврядування в країні, суть якої в децентралізації податків, тобто саме в прибутковій частині бюджету. Йдеться про так звану податкову реформу, в якій рекламувалося зменшення кількості податків, нібито з 22 до дев’яти, — вона виявилася прямим обманом, оскільки той же масив податків просто перегрупували. При цьому з’явилися ще і нові відчутні податки, такі як податок на нерухомість, а існуючі ставки митних зборів і акцизів виросли. Я вважаю це податковим обманом.
Знову виникла також наболіла тема ПДВ-рахунків. Незадоволеність викликає і те, що сам процес відшкодування ПДВ не став автоматичним, і таким чином в країні зберігається одна з найбільш корупційних схем. А головний, хоча і неявний привід відправити бюджетну резолюцію на доопрацювання — повна відсутність будь-яких реформ у фінансовому секторі. Є ще і політичний мотив для доопрацювання бюджетної резолюції. Він полягає в тому, що уряду потрібно вкотре вказати на те, що і він, і особисто міністр працюють якось не так.
Олег УСТЕНКО, виконавчий директор Фонду Блейзера:
— До запропонованого Мінфіном проекту бюджетної резолюції виникає низка серйозних запитань. Це і макроекономічні параметри — зростання економіки та дефіцит бюджету (так і хочеться сказати, що їх, напевне, писали в рожевих окулярах).
Виникла досить парадоксальна ситуація: може здаватися, що зростання дуже оптимістичне і завищене, і я передбачаю, що одна група депутатів вважає це недоліком. Інша група називає таке зростання вже дуже песимістичним. Істина ж, як завжди, десь посередині. І Яресько, на мій погляд, намагалася показати компромісну цифру (2% зростання ВВП).
Разом з тим, на мою думку, на додаткове серйозне доопрацювання заслуговує прогноз рівня інфляції, який, скоріше за все, може бути вищим, ніж визначено проектом резолюції. Питання викликає витратна частина держбюджету. Сьогодні немає повної впевненості в тому, що кошти витрачатимуться правильно. Ми ще побачимо баталії довкола певних державних програм і того, яким чином вони підтримуються фінансово і на яких умовах. Але, скоріше за все, резолюцію відправили на доопрацювання тому, що бюджетний процес йде на тлі розмов про децентралізацію влади і передачі повноважень на місця, але велика група депутатів не бачить у цьому особливих рухів.
Андрій ДЛИГАЧ, керівник громадської організації «Перший професійний уряд»:
— Мене вкрай бентежать у представленій парламенту бюджетній резолюції макропараметри. Ніщо в діях нинішньої влади, жодні тренди не свідчать про те, що інфляція повинна припинитися, а економічне зростання — початися. Тренди свідчать якраз про погіршення ситуації. Єдине, чого ми з надією чекаємо, — це податкова реформа, але її параметри поки що невідомі.
З іншого боку, я, як економіст, вважаю, що потрібно ставити більш вагомі цілі — цілі модернізації, яка вела б до швидкого, стрімкого зростання. 2% зростання ВВП наступного року — цей показник відверне від України інвесторів, а також вітчизняних споживачів і наш місцевий бізнес. Тому що 2% — це декорування консервації кризової ситуації. А гіршого для економіки зараз важко навіть придумати.
