Минулої суботи світ відзначав День вітру чи, інакше, — День вітрової енергетики. Тому всі вітростанції на Землі були відкриті для відвідування. «Дню» було непросто дістатися до наших південних регіонів, де переважно розташовані великі вітростанції, тому ми черпали новини з розповідей фахівців галузі.
Але розпочнемо ми не з них, а з цитати з нещодавнього виступу керівника програми допомоги Представництва ЄС в Україні Ендрю Расбаша. Він, зокрема, заявив: «Ми хочемо, аби Україна мала збалансовану енергостратегію, аби була стабільність в енергетичному секторі саме на довгострокову перспективу». Нагадаємо, що Україна узяла на себе зобов’язання перед Європейським енергетичним співтовариством довести до 2020 року частку відновлюваних джерел енергії — сонячної, вітрової та гідроелектростанцій — в енергобалансі країни до 11%. І для цього чимало робиться. Встановлена потужність електростанцій на поновлюваних джерелах торік збільшилася на 57,5% — до 645,1 МВт, а виробництво електроенергії зросло в 2,2 раза, до 815,9 мільйонів кВт/год. Побудовано одну з найбільших в Європі сонячну електростанцію «Перове» потужністю понад 105 МВт, велику вітрова електростанція «Ботієвська» потужністю 90 МВт.
В Українській вітроенергетичній асоціації, що відзначає цими днями своє п’ятиріччя, стверджують: перспективи використання вітроенергетики в Україні великі. Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков розповідає, що Україна посідає друге місце в світі за темпами приросту потужностей і перебуває в першій світовій тридцятці за використанням енергії вітру. Та й за абсолютним значенням (300 МВт). наша країна сьогодні веде перед серед всіх країн колишнього СРСР.
Серед головних проблем, з якими сьогодні стикається вітроенергетична галузь, експерт назвав труднощі з підключенням нових потужностей до енергомереж, не завжди реальні вимоги до локалізації при виготоленні вітроагрегатов; високі процентні ставки кредитування відповідних проектів в Україні і політичні ризики, що стримують прихід інвесторів. Він також звернув увагу на те, що в Україні досі не затверджено відновлювану енергостратегію. Конеченков заступився за малу вітроенергетику, яка не може використовувати зелений тариф підключення до енергомереж, хоча, наприклад, домогосподарства, що використовують сонячні панелі, мають таке право.
Та все ж Конеченков наголосив, що для розвитку сонячної енергетики в Україні є головні умови — промисловість, яка в змозі самостійно виготовляти вітростанції (жодна з пострадянських країн цим похвалитися не може), і привабливий для інвесторів зелений тариф. Окрім того, Україна сьогодні вже виходить на ринок експортерів обладнання для вітрових електростанцій. Про це розповів директор ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі» Віталій Загудаєв. Його компанія перемогла в тендері, в якому брали участь п’ять західних компаній, і підписала контракт на постачання 22 вітротурбін потужністю 2 МВт кожна для Казахстану, де в місті Ерейментау буде побудовано і вже 2014 року введено в експлуатацію перший у цій країні вітропарк, що використовує турбіни такої потужності. «Перевагу надали нашій турбіні», — з гордістю каже директор підприємства і додає, що агрегат вирізняється надійністю і має кращі техніко-економічні показники порівняно із зарубіжними аналогами. У планах українських виробників також вихід на ринок Узбекистану і Таджикистану.
Про проблеми малої вітроенергетики журналістам розповідав член правління вітроенергетичної асоціації Микола Савчук. Проте він не втрачає оптимізму: «Ми все одно до цього питання рано чи пізно повернемося, тому що, враховуючи стан електромереж, сьогодні стоятиме завдання донести виробництво якомога ближче до споживача, а це фактично автономне виробництво і автономне споживання електроенергії».
Водночас і Савчук, і Конеченков переконані, що без державної підтримки, зокрема без внесення відповідних змін до законодавства, заводи з виробництва малих вітрогенераторів будуть вимушені припинити свою роботу, як це вже сталося з низкою підприємств. Труднощі розвитку малої вітроенергетики, за словами експертів, зумовлені також скороченням попиту вітчизняних споживачів, переважно приватного сектора, який в результаті кризи втратив фінансовий ресурс. Нам є чим пишатися, — наголошує Савчук, — у нас є індустрія малих вітрогенераторів, сервіс, у нас є чудові фахівці». За його словами, якість вітчизняних агрегатів для малої вітроенергетики дає змогу вітчизняним виробникам упевнено почуватися в конкуренції не лише в Україні, а й в Європі.
Але чи не бояться українські вітроенергетики конкуренції (за інвестиції) з боку сланцевого газу? Певні побоювання, схоже, є. Чи не про це свідчать жорсткі характеристики, що їх видав Конеченков, відповідаючи на це запитання «Дня». «Ідея видобутку сланцевого газу короткоживуча, — сказав експерт. — Я думаю, з цією програмою нічого не вийде». На підкріплення своїх слів він сказав, що «дуже багато країн відмовилися від сланцевого газу, а деякі балансують на межі рішень». При цьому він послався також на «величезні проблеми у США щодо відходів виробництва з боку сланцевого газу» і повторив: «Я гадаю, ідея зі сланцевим газом короткоживуча, оскільки нині ще не розроблено технологій з мінімальними відходами».
А. Конеченков не бачить загрози для подальшого розвитку сонячної енергетики і в тому разі, якщо зелений тариф буде знижено. Переконуючи в цьому «День», голова асоціації зазначив, що сьогодні зелений тариф в Україні досить високий, і хоча в законі прописано, що він знижуватиметься, це нормально і так було в усіх європейських країнах. «В Іспанії взагалі мають намір знімати зелений тариф, — наголошує експерт, — тому що там вже багато і вітро-, і сонячних потужностей». «Якщо країна зацікавлена в екологічно чистих відновлюваних джерелах енергії, у відповідних технологіях, — зазначає Конеченков, — то вона інвестуватиме в них доти, доки ця галузь не стане конкурентоспроможною. Сьогодні вітроенергетика у всьому світі, а також, звісно, і в нас, дешевша, ніж виробництво тепла і електроенергії з вугілля». «Закон передбачає зниження зеленого тарифу для вітроенергетики з 2014 року, — веде далі експерт. — І ми цього не боїмося. Вітроенергетика себе вже зарекомендувала».
