Конфлікт, що назрівав упродовж останніх місяців між урядом України і керівництвом НАК «Нафтогаз України», виплеснувся в інформаційний простір під впливом гучної і першої в історії України колективної відставки незалежних членів наглядової ради газового монополіста. Вчора голова правління компанії Андрій Коболєв повідомив журналістам: «Моя телефонна розмова з кожним із них підтвердила, що це рішення остаточне». При цьому він звернув увагу, що їхнє рішення може спричинити проблеми з дешевим кредитуванням компанії (під 1% річних) у міжнародних фінансових організацій і, зокрема, у Європейського банку реконструкції і розвитку й у Світового банку.
Коболєв пояснив рішення членів наглядової ради (британців Маркуса Ричардса, Чарльза Проктора і Пола Ворвіка) про відставку політичним втручанням уряду у справи компанії і згортанням реформ з боку уряду. Він усіляко захищав позицію керівництва «Нафтогазу» і його західних партнерів, які нібито його підтримують: «Ціна газу має бути деполітизована». Це твердження, а також красиву фразу про бажання працювати на кінцевого бенефіціара — український народ — Коболєв повторював, як таку собі мантру, багато разів.
«День» поставив йому два запитання. Перше: чому за столом, де сиділи члени правління «Нафтогазу», немає жодного з незалежних членів наглядової ради? Відповідь була очікуваною: вони в Лондоні, оскільки є ще й членами наглядових рад інших компаній, і у них там багато справ і обов’язків. Голова НАК також детально розповів про те, як було організовано роботу наглядової ради. А ось на друге запитання «Дня» — що має статися, щоб і «залежні» члени ради подали у відставку, — віджартувався (до чого ж я люблю наших журналістів), але не відповів. Виходить, тримаються за крісла щосили...
Тим часом того ж дня, відкриваючи засідання уряду, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що НАК «Нафтогаз» має бути демонополізовано, а до цього має утриматися від спроб впливу на ціни. «Монополії завжди намагаються використати своє становище, щоб необґрунтовано підвищувати ціни, підвищувати витрати. Я не допущу, щоб будь-яка монополія необґрунтовано хоча б якось наближалася до коригування цін на газ у нашій країні», — сказав прем’єр. Він закликав продовжити реформу «Нафтогазу» і провести анбандлинг НАК, розділивши транспортування і зберігання, видобуток і продаж газу, щоб демонополізувати «монополіста, який може диктувати сьогодні будь-які правила на нафтогазовому ринку».
Я гарантую, що на нафтогазовому ринку будуть прискорені реформи так, щоб «Нафтогаз» був сучасною якісною компанією, в якій впроваджено належні принципи корпоративного управління, а не єдиним монополістом у країні», — запевнив глава уряду. «Ми відновимо наглядову раду, зробимо це разом із нашими міжнародними партнерами публічно, щоб залучити до наглядової ради максимально якісні кадри для продовження цієї надважливої, серйозної і системної реформи», — додав він.
Серед численних заяв Коболєва, що пролунали під час брифінгу в «Нафтогазі», привернуло увагу його твердження, що Україна 2020 року зможе отримати не менш як $10 мільярдів за рахунок IPO НАК «Нафтогаз України» і біржового продажу 15% акцій компанії в разі успішного завершення її реформування. При цьому він уточнив, що ця цифра ($10 мільярдів) не стосується газотранспортної системи (ГТС), оскільки передбачається її відокремлення від «Нафтогазу України», й додав, що IPO й успішний розвиток «Нафтогазу» можливі виключно в разі повного виконання плану реформування компанії. «Насправді IPO важливий не лише й не настільки через доходи бюджету — він дуже важливий, щоб закріпити й зробити безповоротними зміни в компанії», — підкреслив голова правління.
Чи вдасться йому за допомогою таких обіцянок схилити на свою користь громадську думку в країні, що побоюється продовження зростання газових цін? З розмови з екс-міністром економіки України Богданом Данилишиним «День» зрозумів, що це далеко не просте завдання. «На всіх посадах в Україні, зокрема й у наглядовій раді «Нафтогазу», — сказав екс-міністр, — мають бути фахівці, які знають специфіку національного господарства, особливості України й те середовище, в якому перебуває конкретна галузь, зокрема «Нафтогаз». Вони мають приймати компетентні рішення з того чи іншого питання. Як свідчить досвід, жоден фахівець іноземного походження, призначений на керівні посади в Україні, не виправдав покладених на нього сподівань. Отже, я не здивований, що члени наглядової ради «Нафтогазу», щоб приховати свою безпорадність у ситуації, що складається сьогодні на газовому ринку, й перевести відповідальність на уряд, який нібито не проводить жодних реформ, подали у відставку. Я не згоден з тим, що уряд не проводить реформ. Він якраз і прагне реформувати. Зокрема й газову галузь. А чому вони подали у відставку, наскільки зрозумілою й правильною була їхня роль — це вже питання».
Тим часом у відставку подали не всі члени наглядової ради. «День» поговорив з одним з них, з екс-міністром енергетики України Володимиром Демчишиним. «Участь фахівців з Великобританії в наглядовій раді «Нафтогазу», — сказав він, — була дуже корисною як для «Нафтогазу», так і в цілому для країни. Тому мені шкода, що вони вибрали таке рішення. Я не впевнений, що його прийняли виходячи лише з тих аргументів, що публічно обговорюються. Думаю, що може бути ще й низка інших причин. Однією з них може бути й необхідність декларувати активи й доходи. Але, в будь-якому разі мені шкода, що вони йдуть. Особисто я покидати наглядову раду не планую, бо прийшов працювати. Не займатися політикою, піаром, а працювати на благо компанії, покращувати системи внутрішнього контролю, планування, добиватися ефективності, тобто займатися тим, чим насправді ніхто не займається. Змінити ціну для населення виявилося, в принципі, дуже просто. А навести лад у компанії — досить складно».
